Визначено потенціал покращення освітньої сфери Львівської агломерації шляхом поглиблення співпраці між територіальними громадами. Дослідження охоплює аналіз ключових аспектів освітньої системи, таких як доступність освітніх закладів, економічна ефективність освітнього процесу, а також питання кадрового забезпечення вчителями. Результати аналізу підтверджують потребу стратегічного партнерства та координації зусиль усіх суб’єктів освітньої сфери територіальних громад агломерації. Особлива увага приділяється питанням створення інтегрованих освітніх просторів, які могли б слугувати платформою для обміну знаннями та досвідом між громадами. Окрім того, розглядаються можливості економії ресурсів через спільне фінансування проєктів та освітніх програм, що дасть змогу підвищити ефективність використання бюджетних коштів. Важливим аспектом є також проблема кваліфікації педагогічних працівників, особливо в сільських громадах, і можливість її подолання через взаємодію. Запропоновано рекомендації щодо напрямів поліпшення співпраці між громадами Львівської агломерації для досягнення сталого розвитку освітньої системи, забезпечення високої якості освітніх послуг і рівного доступу до них для всіх мешканців регіону.
Львівська агломерація, партнерство громад, освітні послуги, потенціал партнерства територіальних громад, ефективність освітньої сфери
Аналізуються сучасні тенденції розвитку зовнішньоторговельної діяльності України та її регіонів. Акцентується на змінах у вітчизняній зовнішній торгівлі до та після початку повномасштабної війни. Розглянуто вплив збройної агресії та пандемії COVID-19 на зовнішньоекономічні показники, а також проблеми, пов’язані з блокуванням морських портів, руйнуванням транспортно-логістичної інфраструктури та обмеженням пропускної здатності на сухопутних кордонах. Аналізуються відкритість економіки країни та її регіонів, регіональні особливості, зміни в товарній структурі експорту та імпорту товарів, а також рівні залежності від збуту продукції на зовнішніх ринках і імпортозалежності. Увагу приділено регіональному рівню, зокрема визначенню найбільш уразливих територій, які потребують особливої уваги. Висвітлено ключові виклики, з якими стикаються окремі регіони, такі як необхідність адаптації до нових умов торгівлі, пошук нових ринків збуту та оптимізація логістичних маршрутів. На основі проведеного аналізу запропоновані рекомендації для підвищення стійкості зовнішньоторговельної діяльності регіонів та їхнього економічного розвитку в умовах сучасних глобальних і локальних викликів.
зовнішня торгівля України, зовнішньоторговельна діяльність регіонів, відкритість економіки України, імпортозаміщення регіонів, умови нестабільності
Розглянуто проблеми управління економічним відновленням України після російсько-української війни, які потрібно враховувати під час планування процесу регіонального та місцевого відновлення, що сприятиме вирішенню проблем економічного зростання. Проаналізовано низку проблем розвитку та територіальні диспропорції: механізми та практики фінансування регіонального розвитку в Україні, спроможність регіонів і територіальних громад, відсутність чіткого розподілу завдань і відповідальності між рівнями влади, незадовільна координація між органами національного та регіонального й місцевого рівнів. Запропоновано реалізувати такі кроки для забезпечення регіонального та місцевого відновлення України після війни: продовжувати реформи регіонального розвитку та децентралізації; сприяти обміну досвідом між Україною та іншими країнами; забезпечити прийняття обґрунтованих, інформаційно та фактологічно підкріплених рішень на регіональному та місцевому рівнях; створити механізми запобігання корупції під час використання коштів на відновлення місцевими органами влади; залучати регіони та територіальні громади до розроблення схем негайного відновлення та довгострокових стратегій розвитку та ін.
повоєнне відновлення, управління відновленням, реформи, проблеми розвитку, регіональний розвиток, місцевий розвиток
Підкреслюється вагома роль екологічних чинників у розвитку сталого туризму. Наголошується на необхідності зміцнити екологічну складову в розвитку туристично-рекреаційної сфери областей Карпатського регіону та переглянути екологічні вимоги щодо функціонування економічних суб’єктів господарювання. Обґрунтовано основні елементи, які впливають на екологічну стабільність туристично-рекреаційної сфери. Визначено основні заходи щодо підвищення якості водних ресурсів, проаналізовано сучасний стан і перспективи розширення / модернізації очисних споруд, а також вказано напрями зниження рівня забруднення атмосферного повітря в регіоні. Аналізується можливість переходу на електротранспорт та автомобілі з екологічними стандартами Євро-6. Розроблено пропозиції щодо зменшення викидів від промислових підприємств і приватного сектору. Наголошується на важливості заходів з озеленення міст у покращенні якості атмосферного повітря. Обґрунтовано визначення «зеленої» економіки в туристично-рекреаційній сфері України. Розглянуто напрями підвищення конкурентоспроможності туристично-рекреаційної сфери в Карпатах шляхом інтеграції екологічних принципів і сталого розвитку (впровадження екологічного сертифікування, розвиток екотуризму та регіональної системи управління відходами).
Наголошено на незамінності водних ресурсів для суспільства в забезпеченні життєдіяльності людини та виробництва товарів і послуг. Розкрито мету застосування економічних методів охорони вод. Визначено основні економічні інструменти регулювання споживання води та ощадливого ставлення до неї з огляду на концепцію врахування екологічних витрат на нівелювання забруднення та виснаження водних ресурсів. З’ясовано, що економічні методи враховують довготермінові наслідки діяльності та спрямовані на підтримку та розвиток екосистемних послуг, що сприяє стійкості водних систем. Розглянуто принципи визначення економічної цінності води та витрат, пов’язаних з її забезпеченням. Проаналізовано сутність сучасного підходу до охорони водних ресурсів, який полягає в запобіганні нецільовому використанню та недопущенню забруднення вод. Простежено зв’язок між платою за водні ресурси та індексом споживчих цін у відповідний період. Розглянуто особливості формування рентної плати за спеціальне водокористування, податку на скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти та діяльності постачальників води населенню в різних регіонах. Проаналізовано регіональні тарифи за водопостачання та особливості формування їх у сучасних українських реаліях.
інфраструктура водозабезпечення, рентна плата, тарифи, податки, воєнний стан, Україна
Проаналізовано тенденції на ринку праці в умовах війни та виявлено гострий дефіцит кадрів. Підтверджено гіпотезу про те, що визначальною причиною тінізації зайнятості є намагання уникнути мобілізації. Для цього проаналізовано дані щодо кількості створених ФОПів і укладених договорів цивільно-правового характеру в гендерному розрізі. Досліджено вплив податкового навантаження на тіньову зайнятість, зокрема проаналізовано зарубіжний досвід та останні нововведення до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування в період дії воєнного стану. Проаналізовано можливості наповнення бюджету через перегляд системи справляння та адміністрування ПДФО та передання повноважень щодо адміністрування місцевих податків і зборів органам місцевого самоврядування. З’ясовано можливості та проблеми переходу до системи відрахування ПДФО за місцем проживання платника податку. Підкреслено, що процес переходу сповільнюється через необхідність залучення додаткових фінансових ресурсів, потреби налагодження міжвідомчої координації, невідповідності між фактичним та офіційно зареєстрованим місцем проживання мешканців.
Досліджено вплив геополітичних ризиків на забезпечення продовольчої безпеки в умовах глобалізації. Обґрунтовано, що забезпечення продовольчої безпеки є одним з основних викликів сучасного світу. Оцінено геополітичні ризики в історичній ретроспективі та з’ясовано основні геополітичні чинники, що впливають на стабільність і доступність продовольчих ресурсів. Акцентовано на необхідності трансформації глобальної продовольчої системи. Підтверджено зв’язок забезпечення продовольчої безпеки з виконанням Цілей сталого розвитку. Проаналізовано динаміку глобального голоду та розкрито основні тенденції забезпечення продовольчої безпеки, а також ідентифіковано регіони, в яких ця проблема стоїть особливо гостро. Оцінено стан голоду за регіонами та виявлено відмінності між регіонами за часткою населення, що має проблему з голодом. З’ясовано проблеми неповноцінного харчування та їхній вплив на здоров’я населення. Наголошено на проблемах поширення надмірної ваги та ожиріння. Визначено роль сільськогосподарського виробництва та харчової промисловості в забезпеченні продовольчої безпеки. Підкреслено необхідність реалізації адаптивних стратегій і глобальної координації для забезпечення стійкості продовольчих систем.
геополітичні ризики, продовольча безпека, глобалізація, ланцюги постачання, військові конфлікти, міжнародна торгівля, економічна нестабільність, санкції, продовольчі системи, міжнародна співпраця
Обґрунтовано роль публічної дипломатії в сучасних міжнародних відносинах. Аргументовано необхідність встановлення інституційних рамок публічної дипломатії та виокремлено основні риси інституційності. Запропоновано характеристики, які відображають інституційність української публічної дипломатії. Проаналізовано основні документи, які формують інституційну компоненту публічної дипломатії України. Проаналізовано основні принципи зовнішньої політики в частині публічної дипломатії. Визначено роль МЗС України в координації публічної дипломатії. Розкрито роль публічної дипломатії у зміцненні міжнародного іміджу України та захисту національних інтересів. Проаналізовано основні положення Концепції популяризації України у світі та просування її інтересів у світовому інформаційному просторі. Визначено роль бренд-луку «Україна» і Українського інституту в розвитку публічної дипломатії України. Розкрито роль Стратегії публічної дипломатії МЗС України, Комунікаційної стратегії МЗС України, Стратегії інформаційної безпеки в публічній дипломатії. З’ясовано основні виклики для публічної дипломатії України. Обґрунтовано нову роль публічної дипломатії та особливості відкриття представництв Українського інституту за межами України.
зовнішня політика, публічна дипломатія, інституційність публічної дипломатії, Міністерство закордонних справ України, Стратегія публічної дипломатії МЗС України, національні інтереси, міжнародний імідж, культурна дипломатія
Установлено, що світові тенденції розвитку міських агломерацій зосереджені на поліцентричному розвитку, інтеграції транспорту, екологізації та впровадженні цифрових технологій для підвищення ефективності управління. В Україні ці тенденції частково реалізуються через розвиток децентралізації, впровадження смарт-технологій, спроби інтегрувати громадський транспорт у межах агломерацій та екологічні ініціативи. Здійснено огляд передумов розвитку міських агломерацій в регіонах України. Досліджено трансформацію бачення ролі агломерацій у державній візії стратегічного розвитку регіонів України. Розглянуто актуальні виклики та можливості розвитку міських агломерацій в умовах повномасштабної війни. З’ясовано, що розвиток агломерацій в Україні стикається з низкою викликів, але продовження адаптації світових тенденцій може сприяти сталому розвитку українських агломерацій. Міські агломерації в Україні мають значний потенціал для розвитку завдяки децентралізації та зростанню урбанізаційних процесів. Інтегрування транспортної інфраструктури, залучення інвестицій у міста-супутники та впровадження сталих екологічних і цифрових рішень можуть стати рушіями їхнього прогресу. Наголошено, що важливим чинником є розроблення законодавчої бази функціонування агломерацій в Україні.
міські агломерації, війна, урбанізація, інфраструктура, міграція, реконструкція, сталий розвиток
Розглянуто питання середньострокового бюджетного планування (СБП) в Україні в умовах війни. Оцінюється можливість його ефективного застосування в період високої економічної невизначеності. Проаналізовано дослідження, які підтверджують важливість адаптації СБП до сучасних викликів, зокрема пріоритетність оборонних витрат і вплив міжнародної фінансової допомоги на бюджетний процес. До основних викликів належать складність прогнозування економічних показників через макроекономічну нестабільність, а також обмеженість ресурсів для реалізації стратегічних програм. Наведено приклади інших країн, які використовували СБП для стабілізації бюджетної політики під час кризи, з огляду на необхідність створення інституційних механізмів та адаптаційних резервів для успішного впровадження цього інструменту в Україні. Дослідження завершується висновками щодо перспектив розвитку середньострокового бюджетного планування в Україні, з акцентом на необхідність забезпечення гнучкості та прозорості бюджетного процесу. Рекомендації містять заходи з покращення інституційної спроможності та залучення міжнародної підтримки для успішного впровадження СБП.
середньострокове бюджетне планування, невизначеність, економіка воєнного часу, витрати на оборону, фіскальна дисципліна, міжнародна допомога, інституційна резильєнтність
УКР 
ENG
