Досліджено вплив російсько-української війни на розвиток молодіжної політики. Проаналізовано дані соціологічних опитувань щодо психоемоційного стану молоді. Наголошено на значенні волонтерської діяльності серед молоді. Висвітлено роботу щодо створення місцевих молодіжних центрів і молодіжних рад, а також наведено приклади реалізації молодіжних проєктів. Проаналізовано зміни в нормативно-правовій базі стосовно молодіжної політики в Україні у 2014-2024 рр. Здійснено аналітичний огляд програмних документів і створення інституційних інновацій, які забезпечують її реалізацію. Зазначено, що на розвиток молодіжного законодавства України суттєво вплинула співпраця з молодіжним сектором Ради Європи. Підкреслюється, що визначальним у формуванні та реалізації молодіжної політики стало ухвалення Закону України «Про основні засади молодіжної політики». Увагу зосереджено на таких аспектах втілення молодіжної політики: участь молоді, розвиток молодіжної інфраструктури та фінансування молодіжної сфери. Запропоновано шляхи вирішення окремих проблем, які накопичилися під час розроблення та реалізації молодіжної політики, на локальному, регіональному та загальнодержавному рівні.
гуманітарна політика, молодіжна політика, повномасштабна війна в Україні, біженці, молодіжні центри, місцеве самоврядування
Доводиться важливість підвищення на різних рівнях адміністративної спроможності та побудови системи освоєння коштів структурних фондів ЄС в контексті імплементації програми Ukraine Facility. Зосереджено увагу на викликах системного характеру, які потребують вирішення під час реалізації нової державної регіональної політики в умовах подолання наслідків війни та наближення України до кращих процедур і практик ЄС. Розглянуто розширений завдяки фінансовій допомозі на відновлення, реконструкцію та розбудову України інструмент Ukraine Facility. Підкреслено важливість ролі місцевих і регіональних органів влади як промоутерів інклюзивного територіального підходу до місцевого розвитку та необхідність підвищення спроможності місцевих органів управління. Акцентовано на питанні використання коштів європейських фондів країнами-членами ЄС та оцінено імплементацію інвестицій у розрізі окремих країн, а також особливості освоєння виділених коштів структурних фондів. Зазначено, що Польща формувала ефективну структуру органів освоєння коштів європейських структурних фондів понад десятиліття. Вивчення досвіду Польщі дало змогу сформувати низку рекомендацій для України.
регіональна політика, державна стратегія регіонального розвитку, Ukraine Facility, багаторівневе управління, структурні фонди ЄС
Економіка та управління національним господарством
Розглянуто та систематизовано наукові напрацювання щодо визначення продовольчої безпеки. З’ясовано, що спочатку акцент у визначенні поняття «продовольча безпека» робили на забезпеченні достатньої кількості продуктів для задоволення базових потреб населення; розуміння продовольчої безпеки зводилося до наявності продовольчих ресурсів на рівні країни або регіону У відповідь на глобальні зміни та виклики підходи до трактування продовольчої безпеки стали більш складними. У 1970-х рр. поняття продовольчої безпеки відображало дедалі більшу важливість соціально-економічних аспектів у її забезпеченні. У 1980-х рр. концепція продовольчої безпеки була доповнена аспектом використання продовольства, а питання продовольчої безпеки почали охоплювати якість і безпеку харчів. На початку ХХІ ст. до концепції продовольчої безпеки було додано аспект стабільності. За результатами дослідження запропоновано власні підходи до визначення поняття «продовольча безпека» на різних рівнях, що сприяє глибшому розумінню цієї багатогранної проблеми та може бути корисним для розроблення ефективних стратегій забезпечення продовольчої безпеки в сучасних умовах.
продовольча безпека, рівні продовольчої безпеки, продовольчі ресурси
Проаналізовано теоретичний зміст тіньової зайнятості та встановлено, що у вітчизняних і закордонних науковців відсутній чіткий механізм її визначення. Показано, що у 2021 р. чисельність неформально зайнятого населення зменшилася порівняно з відповідним показником 2017 р. на 3,4%. Зазначено, що через повномасштабне вторгнення росії в Україну дані не оновлювалися з 2022 р. На основі дослідження даних профільної платформи Freelancehunt доведено, що адаптаційний рівень трудових ресурсів до сучасних змін ринку праці через цифрові технології є достатньо високим. Це підтверджує важливість фрилансу для ринку праці України та відповідає вимогам бізнесу. Розглянуто характерні риси тіньової зайнятості через використання цифрових технологій, а також притаманні їй переваги та недоліки. Запропоновано шляхи адаптації тіньової зайнятості крізь призму цифрових технологій в Україні та зроблено наголос на гуманному підході з перспективними можливостями для соціальних гарантій, безпеки та толерантного ставлення суспільства в подальшому використанні аспектів цифрових технологій на ринку праці.
тіньова зайнятість, неформальна зайнятість, цифрові технології, незадекларована праця, цифровізація, ринок праці, соціально-трудові відносини
Світове господарство та зовнішньоекономічні відносини
Стаття присвячена аналізу тенденцій розвитку світового ринку технологій для обґрунтування комплексу пропозицій для вітчизняної практики. Наголошено, що особливої важливості для України набуває вивчення трендів розвитку світового ринку технологій та її перспектив у технологічній сфері в умовах протистояння військовій агресії рф. Розглянуто світові характеристики експорту високотехнологічної продукції, динаміку експорту та імпорту високотехнологічної продукції країн-членів ЄС зокрема. З’ясовано сучасні тенденції розвитку міжнародного технологічного ринку – стабільне домінування на міжнародному технологічного ринку економічно розвинених країн, формування структури міжнародного ринку високотехнологічних товарів і послуг; високий ступінь монополізації міжнародного ринку високотехнологічної продукції; збільшення кількості малих і середніх венчурних компаній. Проведено оцінювання впливу результатів науково-технічної та інноваційної діяльності на показники економічного розвитку країн з найбільшим обсягом ВВП. Досліджено вплив на ВВП різноманітних показників, зокрема витрат на використання інтелектуальної власності, кількості патентних заявок і обсягів високотехнологічного експорту. Установлено, що витрати на використання інтелектуальної власності характеризуються середнім рівнем впливу на ВВП, а обсяг високотехнологічного експорту та обсяг патентних заявок мають схожий за характером високий рівень впливу на ВВП. Виокремлено перспективні технології світового рівня, як от узагальнений досвід, забезпечення конфіденційності даних, вседоступність операційної моделі ІТ, гіперавтоматизація, штучний інтелект, які демонструють методичний розвиток і масштабність розповсюдження. Обґрунтовано, що пріоритетом для України сьогодні стає трансформація економічної системи, оновлення науково-технічної сфери відповідно до чинних міжнародних або європейських стандартів.
УКР 
ENG
