Досліджено особливості формування та реалізації регіональної політики управління відходами в Україні в умовах сучасних соціально-економічних і безпекових викликів. Обґрунтовано зростання ролі регіонального рівня управління в контексті децентралізації, післявоєнного відновлення та адаптації до європейських підходів у сфері поводження з відходами. Проаналізовано динаміку та структуру утворення, утилізації, спалювання та захоронення відходів, зважаючи на зміни методології статистичного обліку. Встановлено домінування полігонного захоронення за низького рівня утилізації та обмеженого застосування енергетичної утилізації, що формує довгострокові екологічні ризики. Особливу увагу приділено проблемі небезпечних відходів, для яких характерні підвищені технологічні, фінансові та контрольні вимоги, а також можливі викривлення офіційної статистики. На прикладі Львівської області виявлено структурні диспропорції між обсягами утворених відходів і можливостями перероблення відходів. Досліджено вплив пандемії COVID-19 і воєнних дій на динаміку показників. Зроблено висновок, що підвищення ефективності регіональної політики управління відходами потребує комплексного підходу, який поєднує інституційні зміни, розвиток інфраструктури, упровадження принципів ієрархії поводження з відходами та циркулярної економіки, а також зростання екологічної свідомості населення і бізнесу. 

поводження з відходами, територіальні громади, циркулярна економіка, екологічна безпека, післявоєнне відновлення 

Досліджено роль гендерно орієнтованого публічного управління у формуванні інклюзивної економіки в сучасних умовах. Обґрунтовано, що запровадження гендерного підходу є важливим чинником підвищення ефективності державної політики, зменшення структурних диспропорцій та розширення рівного доступу до економічних ресурсів і можливостей для різних соціальних і гендерних груп. Узагальнено теоретичні підходи до трактування інклюзивної економіки та систематизовано її принципи, зважаючи на гендерний вимір публічного управління. Розглянуто еволюцію наукових досліджень гендерної рівності та сучасні підходи до її впровадження в публічну політику. Установлено, що гендерні розриви залишаються актуальними. Наголошено на зростанні значення гендерно чутливих інструментів державного управління. Запропоновано концептуальну модель впливу гендерно орієнтованого публічного управління на формування інклюзивної економіки, яка інтегрує нормативний, інституційний, суспільний та інфраструктурний рівні. Така модель дає змогу розглядати гендерну рівність як системний елемент інституційної системи інклюзивного розвитку. Доведено, що реалізація гендерно орієнтованого підходу сприяє скороченню нерівності, підвищенню рівня зайнятості та економічної активності населення, зміцненню соціальної згуртованості й ефективнішому використанню людського потенціалу. 

гендерна політика, гендерна рівність, гендерно орієнтоване публічне управління, публічне управління, інклюзивна економіка, гендерний аналіз, гендерно орієнтоване бюджетування 

Запропонована класифікація впливу перероблення твердих відходів на різні сфери життя людей. Обґрунтовано потребу в переході від традиційної моделі поводження з відходами до ресурсоефективного та екологічно відповідального підходу. Підкреслено значення впровадження в практику положень концепції екологічної справедливості. Розкрита залежність повторного використання окремих матеріалів від рівня життя в країні. Досліджено основні вітчизняні та міжнародні нормативно-правові акти у сфері управління відходами. Показано розподіл компетенцій у реалізації державної політики управління відходами між органами публічної влади в Україні. На прикладі міжнародних організацій показана потреба в громадській ініціативності та активності у формуванні порядку денного у сфері довкілля. Розкрито потенціал соціальних мереж щодо повторного використання матеріалів. Доведено, що перероблення відходів перетворилось на чинник формування культури співвідповідальності та соціальної інтеграції. Запропоновано розробити комплексний підхід, що передбачав би посилення інституційної спроможності державних і місцевих органів, запровадження прозорих механізмів контролю та підзвітності у сфері управління відходами. Такий підхід одночасно уможливить зменшення екологічних ризиків, підвищення соціальної активності громад і створення умов для економічно ефективного використання ресурсів. 

потрійний результат, екологічна справедливість, циркулярна економіка, екоактивність, сталий розвиток, євроінтеграція 

Наголошено на незамінності водних ресурсів для суспільства в забезпеченні життєдіяльності людини та виробництва товарів і послуг. Розкрито мету застосування економічних методів охорони вод. Визначено основні економічні інструменти регулювання споживання води та ощадливого ставлення до неї з огляду на концепцію врахування екологічних витрат на нівелювання забруднення та виснаження водних ресурсів. З’ясовано, що економічні методи враховують довготермінові наслідки діяльності та спрямовані на підтримку та розвиток екосистемних послуг, що сприяє стійкості водних систем. Розглянуто принципи визначення економічної цінності води та витрат, пов’язаних з її забезпеченням. Проаналізовано сутність сучасного підходу до охорони водних ресурсів, який полягає в запобіганні нецільовому використанню та недопущенню забруднення вод. Простежено зв’язок між платою за водні ресурси та індексом споживчих цін у відповідний період. Розглянуто особливості формування рентної плати за спеціальне водокористування, податку на скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти та діяльності постачальників води населенню в різних регіонах. Проаналізовано регіональні тарифи за водопостачання та особливості формування їх у сучасних українських реаліях. 

інфраструктура водозабезпечення, рентна плата, тарифи, податки, воєнний стан, Україна 

Досліджено вплив інформаційних технологій на туристично-рекреаційну діяльність. Визначено умови функціонування ринку туристичних послуг у сучасних умовах. Показано, що можливості інтернету створили нові способи ведення бізнесу. Розкрито особливості застосування SMM-маркетингу для просування туристичних послуг. Проаналізовано специфіку використання комп’ютерних технологій у сферах гостинності, транспортних послуг, туристичного посередництва, розваг тощо. В історичній ретроспективі показано становлення найпотужнішої компанії у сфері інтернет-бронювання – Booking.com. На прикладі компанії-виробника шин «Michelin» досліджено, як рекламна кампанія з поширення путівника перетворилась на високоприбутковий бізнес і стала підґрунтям для розвитку гастрономічного туризму в сучасному його розумінні. Розглянуто переваги використання інформаційних технологій для туристів, а також фірм-надавачів послуг. Показано випадки зловживання з боку надавачів туристичних послуг. Доведено, що найбільшою перешкодою для розвитку електронного туризму є низький рівень кібербезпеки. Встановлено, що усі країни світу, які потрапили до сфери впливу електронного туризму, працюють над посиленням безпеки споживачів. Підкреслено важливість проведення компаративного аналізу вигід і втрат для територій від туристичної діяльності. 

маркетинг туризму, електронний туризм, інформаційні технології, соціальні мережі, кібербезпека 

Встановлено, що всі медичні відходи вимагають спеціального підходу. Підкреслено доцільність перегляду окремих категорій медичних відходів з подальшим перенесенням їх до категорії побутових. Вказано на потребу в приділенні більшої уваги відходам косметично-парфумерної промисловості. Встановлено великі відмінності в окремих статистичних показниках за роками, об’єднання медичного та немедичного сміття в один показник. Доведено, що адекватність поводження з медичними відходами залежить від рівня життя в країні, наявності ефективної державної політики в цій сфері та належної забезпеченості природними ресурсами. В історичній ретроспективі показано зміни в ставленні до медичних матеріалів одно – та багаторазового використання. Запропоновано використовувати таблицю порівняння витрат на утилізацію з різних точок зору, ураховуючи дотримання санітарно-гігієнічних вимог. Запропоновано посилення контролю за раціональним використанням одноразових медичних виробів. Проведено компаративний аналіз вартості утилізації медичних відходів у США та Україні. Акцентовано на актуальності вдосконалення процедури отримання ліцензії на провадження діяльності у сфері поводження з медичним сміттям. 

медичне сміття, небезпечні відходи, утилізація, утилізаційне підприємство, дозвільна документація, навколишнє середовище, охорона здоров’я 

Розкрито низку проблем еколого-безпечного використання ґрунтів в Україні. Відзначено суттєве зменшення капітальних інвестицій і поточних витрат на охорону навколишнього природного середовища, відсутність останніми роками інформації про витрати на охорону ґрунтів. Показано, що у 2015 р. були скасовані форми державної статистичної звітності, які містили важливі показники щодо рекультивації, меліорації земель тощо. Прослідковано виконання державних планів щодо розроблення та прийняття нормативно-правових актів у сфері землекористування в Україні і визначено, що прийняття розроблених законопроєктів є дуже повільним. Проаналізовано повноваження центральних і регіональних органів державної влади та органів місцевого самоврядування у сфері збереження родючості земель. Визначено, що виконання Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру контролю за зміною показників якісного стану ґрунтів проблематичне через відсутність у регіональних відділеннях спеціалізованих лабораторій. Показано, що агрохімічна паспортизація земель сільськогосподарського призначення здійснюється низькими темпами, що з огляду на початок функціонування ринку землі в Україні є неприпустимим. Установлено, що картограми якісного стану ґрунтів були розроблені тільки на половину площ сільськогосподарських угідь і вже застаріли. Наголошено, що статистична інформація про довкілля України у частині охорони ґрунтів обмежується кількістю внесених добрив і застосуванням пестицидів і актуальна лише для частини підприємств, які мають у користуванні встановлену площу сільгоспугідь. Розкрито низький рівень співпраці між Єврокомісією і Державною космічною агенцією України у сфері використання можливостей програми «Копернік» для моніторингу землі. 

органи державного контролю, еколого-безпечне використання ґрунтів, землекористування, нормативно-правове забезпечення