Побурко Ярослав Олексійович Доктор економічних наук, професор.

Народився 8 березня 1944 р. у с. Тучапи Городоцького району Львівської області. Помер 8 червня 2007 р. у віці 63 роки.

Закінчив у 1968 році Львівський національний університет ім. І. Франка, механіко-математичний факультет.

У 1973 році захистив кандидатську дисертацію на тему “Формування завдань виробничим виконавцям (на прикладі підприємств деревообробки)”.

У 1993 році захистив докторську дисертацію на тему “Виробничий потенціал: проблеми формування і розвитку”.

У Інституті регіональних досліджень НАН України (раніше Львівському відділенні Інституту економіки АН УРСР) за неповні 39 років пропрацював на таких посадах: інженер (1968-1972 рр.), завідувач групи (1972-1976 рр.) відділу підготовки виробництва Обчислювального центру, в.о. молодшого наукового співробітника (з 12.04.1976 р.), молодший науковий співробітник (з 1.06.1976 р.), старший науковий співробітник відділу проблем управління процесами виробництва (з 1.12.1977 р.), старший науковий співробітник відділу управління і моделювання територіально-виробничими комплексами і об’єднаннями (з 1981 р.), старший науковий співробітник відділу управління міжгалузевими виробничими зв’язками (з 1981 р.), завідувач сектору ефективності нової техніки відділу управління розвитку територіально-виробничих комплексів і об’єднань (з 1984 р.), завідувач відділу проблем управління використанням виробничих потужностей (з 1986 р.), завідувач відділу комплексних науково-технічних програм (з 1989 р.), завідувач відділу регіональних програм міжгалузевих балансів (з 1994 р.), завідувач міжвідомчого відділу методології регіональної та транскордонної статистики Інституту регіональних досліджень НАН України та НДІ статистики Держкомстату України (з 1997 до 2004 р.), завідувач (з 2004 р.) та в.о. завідувача (з 02.07.2004 р.) відділу методології регіональної та транскордонної статистики.

Основні сфери наукових інтересів:

•  Економіко-математичне моделювання задач календарного планування.

•  Економічне прогнозування розвитку регіону.

•  Розробка теорії та методології кількісного оцінювання соціально-економічного розвитку території і регіонів.

•  Наукові основи вдосконалення регіональної статистики.

Підготував 11 кандидатів наук.

Всього опублікував понад 100 наукових праць, у т.ч. 2 монографії: «Статистика соціально-економічного розвитку території і регіонів» і «Основи організації регіональної статистики».

Організував щоквартальне видання додатку до журналу “Регіональна економіка” “Регіони України. Економіко-статистичні порівняння”.

Основні доробки:

•  Економіко-математичні моделі розв'язку задач календарного планування (Загрузки–вигрузки сушильних камер дерево­обробного цеху; Відгрузки продукції багатономенкла­турного деревообробного виробництва; Графіку планових ремонтів устаткування великого підпри­ємства).

•  Методичні рекомендації щодо розробки комплексних програм соціально-економічного і науково-технічного розвитку регіону.

•  Методологія розрахунку інтегральних статистичних показників оцінки соціально-економічних явищ і процесів;

•  Методологія комплексної оцінки соціально-економічного стану регіону.

•  Математико-статистична модель розподілу бюджетних ресурсів, що формуються на території, між регіонами.

•  Методологія комплексної оцінки темпів економічного зростання регіону.

•  Методологія комплексної оцінки рівня економічного стану регіону.

•  Методологія комплексної оцінки розподілу результативності економічної діяльності по регіонах України (регіонів адміністративної області).

•  Методологія оцінки рівномірності економічного розвитку регіонів України (регіонів адміністративної області).