Войцеховський Віктор Богданович Доктор економічних наук, професор.

Народився 1 червня 1938 р. в селі Слобода Жмеринського району Вінницької області.

У 1960 р. закінчив математичне відділення фізико-математичного факультету Чернівецького університету.

У 1970 р. захистив кандидатську дисертацію на тему «Питання економіко-математичного моделювання та оптимізації виробничих процесів».

У 1991 р. захистив докторську дисертацію на тему «Темпи та оптимізація розвитку виробничих систем».

У 1999 р. отримав звання професора.

Працював в Інституті регіональних досліджень НАН України на посаді провідного наукового співробітника відділу прогнозування і моделювання розвитку регіону.

Основна сфера наукових інтересів  – проблеми економіко-математичного моделювання та оптимізації розвитку виробничих систем.

В цьому напрямку зосередив увагу на кількісному аналізі темпів економічного зростання, що акумулювало в собі сумісний вплив комплексу організаційних, інноваційних, економічних та ресурсних факторів виробництва.

Для визначення темпів розробив рівняння, які за системністю охоплення факторів не мають аналогів в економічній літературі.

Запропонував підхід до порівняння варіантів розвитку виробництва та вибору серед них кращих, згідно з яким не вимагається безпосереднього розв'язання рівнянь щодо темпів, а здійснюються прості та зрозумілі економічні розрахунки. Отримані результати можуть бути використані в дослідженні не тільки економічних, але й інших, близьких за механізмом функціонування та розвитку процесів – демографічних, екологічних та інших.

Опублікував дві одноосібні монографії: «Моделювання та оптимізація розвитку виробництва» (К.: Техніка, 1980 р.); «Оптимізація розвитку виробничих систем» (К.: Наукова думка, 1991р.). У цих монографіях містяться як теоретичні результати, так і ряд практичних рекомендацій. Для економічного аналізу інноваційного розвитку обґрунтована доцільність побудови лінійних виробничих функцій, в котрих враховуються дискретність зміни техніки та технології, взаємозв'язок та взаємозамінність двох основних виробничих ресурсів – праці та капіталу. Для рівня підприємства побудовані економіко-математичні моделі оптимізації та розвитку заводських систем машин, оновлення виробничих фондів, оптимізації технологічних процесів, трансформації матеріальних потоків, зокрема на підприємствах гірничо-хімічної галузі промисловості Львівської області.

В інших публікаціях розроблені лінійна економетрична модель аналізу виробничого потенціалу регіонів (на прикладі польських воєводств), нелінійні моделі оптимізації розподілу фінансових ресурсів фондів підтримки приватизованих об'єктів, оптимізації інвестиційних програм з врахуванням фактора ризику та ін.

Загалом опублікував біля 80 наукових праць, в тому числі 10 колективних монографій.

Підготував 3 кандидати економічних наук.