УДК 339.138:332.1; JEL M31, R22 Фітель О. І. Концептуальні засади маркетингової діяльності територіальних громад / О. І. Фітель // Регіональна економіка. – 2017. – №1(83). – С. 23-29. Літер.: 5
Досліджено зміст маркетингової діяльності на рівні територіальної громади, з урахуванням її визначальних характеристик. Органи самоврядування, спільноту мешканців і бізнес-середовище визначено як головні суб’єкти локальної маркетингової взаємодії та здійснено аналіз їхніх актуальних і можливих ролей у формуванні сприятливого маркетингового середовища. Відслідковано видозміни типових функцій маркетингу у проекції на діяльність органів місцевого самоврядування та спільноти мешканців. Визначено головні перешкоди у формуванні продуктивного діалогу та кооперації зусиль місцевої влади та мешканців, а також запропоновано шляхи їх усунення. Окреслено базові переваги імплементації маркетингових інструментів у постійні місцеві практики та політики для підвищення спроможності територіальних громад. Сформовано мету маркетингової діяльності територіальної громади, здійснено огляд засад і принципів формування бренду території.
Ключові слова:
територіальна громада, маркетингова діяльність, конкурентоспроможність, маркетинг території, бренд території
Посилання
Закон України «Про місцеве самоврядування» від 21 травня 1997 р. №280/97-вр / Верховна Рада України. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/280/97-вр
Адміністративно-територіальний устрій України: методологічні основи та практика реформування : монографія / Інститут регіональних досліджень ім. М. І. Долішнього НАН України ; наук. ред. В. С. Кравців. – Львів, 2016. – 264 с. (Серія «Проблеми регіонального розвитку»).
Котова Н. О. Територіальний маркетинг, територіальний брендинг: визначення сутності та особливості / Н. О. Котова // Державне будівництво. – 2010. – №1. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/DeBu_2010_1_22
Глинський Н. Ю. Застосування маркетингової концепції для підвищення інвестиційної привабливості малих міст Львівської агломерації / Н. Ю. Глинський, О. Б. Гірна // Науковий вісник НЛТУ України. – 2012. – Вип. 22.10. – С. 22-26. – Режим доступу: http://nltu.edu.ua/nv/Archive/2012/22_10/163_Gly.pdf
Ільченко Н. В. Концепція участі та методи залучення населення до розвитку територіальної громади / Н. В. Ільченко // Державне управління: удосконалення та розвиток. – 2010. – №7. – Режим доступу: www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=156
Подібні статті
УДК 332.13:334.78; JEL M3, M21, M29 Чорний Р. С. Концептуальні підходи до дослідження просторової організації підприємницької діяльності / Р. С. Чорний, В. П. Цюпак // Регіональна економіка. – 2016. – №4(82). – С. 160-166. Літер.: 14
Систематизовано теоретичні та методологічні засади дослідження просторової організації підприємницької діяльності, а саме: розглянуто концептуальні підходи до вивчення таких понять, як «територіальна організація» та «просторова організація» економіки, суспільства, господарської та підприємницької діяльності; визначено трансформацію понятійно-термінологічної системи просторової організації суспільного життя. Узагальнено пріоритетні напрями обґрунтування дієвих організаційно-інституційних та економічних механізмів (засобів, інструментів) регулювання просторової організації підприємницької діяльності. Окреслено коло проблемних питань щодо подальшого вивчення процесу теоретичного й методологічного осмислення наукової системи, яка б описувала питання просторової організації та взаємодій, впливу процесів просторового розвитку на макро-, мікро- і глобальну економічну динаміку.
простір, територіальна організація економіки, просторова організація підприємницької діяльності, просторові форми організації бізнесу
УДК 711.3:351.76:338.436:339.137.2(477); JEL D19, O17, O18, Q13 Куліш І. М. Вплив неформальних інститутів на розвиток сільської кооперації в Україні / І. М. Куліш // Регіональна економіка. – 2016. – №4(82). – С. 75-82. Літер.: 7
В історичній ретроспективі розкриті особливості впливу неформальних інститутів на розвиток сільських територій України. Доведено, що політика колективізації була політикою спотворення моралі, підміни понять і норм поведінки сільського соціуму. Розкрито, що поєднана зайнятість жителів села, за якої вони відходять на роботу у міста, а сільське господарство залишається для них постійним альтернативним видом зайнятості позитивно впливає на розвиток сільської території. Шляхом виключення виділена основна група потенційних кооператорів, на яку необхідно скеровувати інформаційно-просвітницьку діяльність уповноважених інститутів, що пропагують кооперацію. До означеної групи належать члени сільської громади, що не мають постійної зайнятості і не здають земельної ділянки в оренду. Визначено, що головними неформальними чинниками розвитку кооперації на сільських територіях є: справедливі умови конкуренції, престижність зайнятості у галузі, стабільність і впевненість у майбутньому. Показано, що формуванню відчуття стабільності та впевненості у майбутньому сприятиме забезпечення жителям села соціальної інфраструктури достатньо високого рівня, особливо це стосується розвитку транспортної сфери та можливості отримання якісної шкільної освіти.
кооперація, сільські території, конкурентоспроможність, неформальні інститути, формальні інститути
Розкрито основні проблеми економічного розвитку територіальних громад. Досліджено основні характеристики системи співробітництва територіальних громад для підвищення рівня їх фінансової спроможності. Визначено особливості розвитку співробітництва між територіальними громадами. Проаналізовано доступні для органів місцевого самоврядування механізми забезпечення економічного розвитку та реалізації співробітництва територіальних громад. Визначено форми, за якими здійснюється співробітництво територіальних громад. Виділено основні економічні переваги для територіальних громад, які беруть участь у будь-якій з форм співробітництва. Розкрито основні ризики в процесі об’єднання громад, як виключної форми їх співробітництва.
територіальна громада, органи місцевого самоврядування, міжмуніципальне співробітництво, спроможна громада, місцеві бюджети
УДК 332.1:331.55(477)(430); JEL J61 Бараняк І. Є. Українсько-німецька територіальна міграційна система: сучасний стан і тенденції розвитку / І. Є. Бараняк // Регіональна економіка. – 2016. – №4(82). – С. 66-74.
Проведено огляд наявних теоретичних підходів щодо визначення територіальної міграційної системи. З’ясовано основні чинники, що впливають на процес формування міграційних зв’язків між Україною та Німеччиною. Особлива увага приділена історичним передумовам становлення сучасних українсько-німецьких міграційних потоків. На основі офіційних статистичних джерел оцінено зовнішньоторговельні зв’язки між Україною та Німеччиною, масштаби міграційних потоків між двома державами у 2005-2015 рр., чисельність, статево-вікову структуру, територіальний розподіл кількості українців, які офіційно проживають у Німеччині станом на кінець 2015 р. Сформульовано соціально-демографічний профіль пересічного українця-мігранта в Німеччині. Зроблено висновок, що посилення інтенсивності міграційних процесів у їх якісному зрізі між двома країнами може мати позитивні наслідки для України у вигляді нових інвестицій, збільшення товарообігу, трансферу знань.
міграція, територіальна міграційна система, міжнародна міграція, міграційні зв’язки, структура населення
Розглянуто інструменти формування та підвищення привабливості території в межах ситуативних та стратегічних концепцій маркетингу. Описано схему мультиатрибутивного територіального продукту, яка формує привабливість окремо для кожної з цільових груп. Визначено роль елементів комплексу маркетингу у формуванні привабливості окремих міст і регіонів зарубіжних країн. Уточнено економічні категорії, які формують понятійний апарат привабливості територій. Введено поняття маркетингова політика привабливості територій, яка є сукупністю заходів, що спрямовані на залучення уваги цільових аудиторій до певної території, розробляється та реалізується органами територіальної влади за активної участі членів громади і є елементом територіальних програм і стратегій розвитку. Визначено, що за маркетинговим підходом привабливість територій є відображенням ступеня задоволення потреб і очікувань цільових аудиторій. Описано рейтингові показники привабливості Чернівецької області та звернуто увагу на те, що кожний з рейтингів є досить суб’єктивним, суперечливим, включає результати оцінки обраних чинників і може вважатися тільки своєрідним орієнтиром для цільової аудиторії. Акцентовано увагу на необхідності розробки та застосування інструментів демаркетингу території, які будуть спрямовані на небажані для певної території цільові аудиторії.
привабливість територій, маркетинговий підхід, маркетингова політика привабливості, концепції маркетингу територій, інструменти маркетингу територій
УКР 
ENG
fiteloksana@gmail.com
УДК 332.1:352/354, JEL O18