Проведено аналіз динаміки експортно-імпортних операцій в Україні і семи областях Західного регіону у географічному розрізі (за країнами – торговими партнерами). Досліджено товарну структуру експорту та імпорту. Розраховано коефіцієнт покриття імпорту експортом за товарними групами. Визначено позитивні і негативні тенденції розвитку зовнішньої торгівлі товарами в Україні. Розроблено пропозиції, спрямовані на покращення стану платіжного балансу шляхом посилення експортоорієнтації вітчизняних товаровиробників та активізації політики імпортозаміщення в Україні. У цьому контексті запропоновано низку заходів щодо: диверсифікації товарних структур експорту та імпорту; збалансування структури експорту та імпорту товарів у розрізі країн – торгових партнерів України; посилення орієнтації певних категорій промислових виробництв на задоволення потреб внутрішнього ринку; переорієнтації інвестиційних потоків у високотехнологічні виробництва. 

експорт, імпорт, товарні групи, структура, динаміка, сальдо зовнішньої торгівлі 

Становлення в Україні повноцінних ринкових засад управління національним господарством і подальша євроінтеграція спонукають до поглибленого вивчення економічних циклів, зокрема на мікрорівні, оскільки саме на рівні окремих підприємств створюється додана вартість, а відтак формується національний дохід суспільства загалом.
Метою статті є розробка моделі визначення тривалості циклу простого відтворення, тобто виробничо-реалізаційного (або операційного) циклу, який дозволяє оцінювати швидкість трансформації оборотних активів промислових підприємств і здійснювати варіантні розрахунки темпів нарощування виробництва шляхом зміни структури поточних витрат.
Дослідження залежностей між тривалістю операційного циклу й індексами росту виробництва та матеріаловіддачі, проведені на прикладі деревообробного підприємства, виявили тенденції скорочення операційного циклу при зростанні обсягів виробництва і навпаки – подовження циклу при зростанні матеріаловіддачі. Останнє пояснюється збільшенням трудомісткості виготовлення продукції, що, своєю чергою, подовжує виробничий цикл, оскільки менша витрата матеріалів вимагає тривалішої обробки. Одночасне збільшення індексів росту виробництва і матеріаловіддачі продовжує операційний цикл, однак його тривалість є порівняно меншою, аніж при збільшенні лише матеріаловіддачі, а це доводить ефективність зростання масштабу виробництва.
За допомогою розробленої моделі можна здійснювати прогнозні розрахунки для визначення максимальних темпів зростання виробництва при заданих обсягах та структурі виробничого потенціалу і техніко-технологічних особливостях виробничих процесів на підприємстві. Складніші схеми застосування цієї моделі можуть бути пов’язані з варіантними розрахунками в процесі оцінки структури витрат і рівня податкового навантаження, які дозволять забезпечити досягнення запланованих обсягів зростання виробництва на галузевому, регіональному чи загальнодержавному рівнях. При цьому необхідно розраховувати одночасно кілька економічних показників, а саме: для структури витрат – зарплатомісткість і матеріаломісткість продукції; для податкового навантаження – ставки податків на прибуток і на додану вартість і величину нарахувань на доходи фізичних осіб. Така схема застосування моделі, на відміну від основного призначення – визначення тривалості операційного циклу підприємства – передбачає, з одного боку, проведення серії імітаційних експериментів, а з другого, – виконання оптимізаційних розрахунків. За допомогою останніх можна визначити оптимальні податкові ставки для наявних економічних умов господарювання в країні з подальшою оцінкою максимального темпу зростання виробництва.
Abstract: Theoretical aspects of research of cyclic recurrence of economic processes have been shown. The method for determining the duration of the cycle of simple reproduction, i.e. production and sales (or operating) cycle, has been proposed, which allows to estimate the rate of transformation of current assets of industrial enterprises, and carry out variant calculations of production increase rate by changing the structure of current operating costs. The mathematical model of operating cycle calculation has been elaborated and approved at the level of industrial enterprises. The organizational and economic methods of operating cycle duration shortening at the level of region have been substantiated. 

виробничо-реалізаційний (операційний) цикл, промислове підприємство, обсяги виробництва, поточні витрати 

Успішність промислових корпорацій регіону забезпечується використанням економічних резервів управління ефективністю корпоративного розвитку. Метою статті є структурно-функціональна оптимізація внутрішньофірмових економічних механізмів управління обіговим капіталом промислових корпорацій на прикладі Західного регіону інструментами економіко-математичного моделювання коштом дебіторської заборгованості за промислову продукцію. Унаслідок використання загальних і спеціальних методів наукового дослідження запропоновано систему економічних показників оптимізації дебіторської заборгованості промислових корпорацій регіону. Визначено статистичні зв’язки між показниками оптимізації економічних механізмів управління обіговими активами промислових корпорацій регіону і дебіторської заборгованості за промислову продукцію. Сформульовано і запропоновано критерії оптимізації механізмів управління обіговими засобами промислових корпорацій регіону. Наведено формалізовану процедуру оптимізації дебіторської заборгованості за промислову продукцію. Цей економічний резерв управління ефективністю розвитку промислових корпорацій регіону забезпечує збільшення рівня корпоративного прибутку за рахунок маржі від реінвестування мобілізованої частки дебіторської заборгованості за промислову продукцію і неотриманим операційним у результаті використання корпоративних цінових дисконтів на продукцію. 

дебіторська заборгованість, економічні резерви, корпорація, ефективність, обіговий капітал, оптимізація, промисловість, регіон, розвиток 

Показано причини виникнення та шлях становлення концепції органічного сільського господарства. Наголошено на тривалій відсутності контролю за екологічною якістю продовольства у СРСР. Вказано причини тимчасової неуваги з боку урядів окремих краї до цієї проблеми. Проаналізовано заходи для зменшення перевиробництва сільськогосподарської продукції у Європейському Союзі. Досліджено найновіші тенденції ведення сільського господарства та окреслено основні їх різновиди в країнах Заходу і Сходу. Розкрито вплив пермакультури на формування концепції органічного сільського господарства. Розкрито сутність ідеї дахових ферм, проаналізовано їх характеристики та основні аргументи їх апологетів і доведено, що рентабельність вирощування органічної продукції у таких спорудах є малоймовірною. Досліджено виникнення руху локаворів і становлення його понятійно-термінологічного апарату. Показано переваги локаворства, доведено його корисність для підвищення здоров’я населення та розвитку сільських територій. Підкреслено необхідність підтримки руху локаворів в Україні як одного з великих шансів для вітчизняного сільськогосподарського виробника і запоруки здоров’я нації. Визначено, що перспективою подальшого дослідження є експортно-імпортні тенденції українського сільськогосподарського виробництва. 

сільські території, конкурентні переваги, органічні продукти, дахова ферма, локавор 

Розглянуто питання ролі вугільної промисловості у соціально-економічному розвитку країн і регіонів, сучасні тенденції у розвитку галузі. Акцентовано увагу на необхідності реструктуризації вугільної промисловості України та її Західного регіону. Проведено аналіз шляхів реструктуризації вугільної галузі у країнах Європи, оцінено європейський досвід реструктуризації галузі та можливості його використання в Україні. На цій основі запропоновано напрями та механізми реструктуризації вугільної промисловості Західного регіону України. Зокрема, об’єднання усіх вугільних виробництв регіону в одній державній компанії ДВАТ «Західвугілля» із закриттям при цьому нерентабельних шахт, шахт з особливо складними умовами вуглевидобування та шахт з вичерпаними запасами вугільної сировини; формування вертикально інтегрованої паливно-енергетичної компанії у формі державного підприємства «Західенерговугілля»; будівництва в регіоні нових шахт для збереження вуглевидобутку та створення робочих місць для шахтарів; запровадження у районах припинення вуглевидобутку спеціального режиму інвестиційної діяльності; формування спеціальної державної політики соціального захисту вивільнених працівників вугільних підприємств. 

вугільна промисловість, реструктуризація, світовий досвід, Західний регіон України 

Проведено рейтингове оцінювання бюджетного забезпечення розвитку регіонів України, яке базується на розрахунку евклідових відстаней та групуванні показників за обраними напрямами оцінювання: стан і збалансованість бюджету, міжбюджетна взаємодія, стійкість бюджету та боргове навантаження (для бюджетів міст). Застосування кластерного аналізу дозволило здійснити розподіл регіонів за рівнем інтегрального показника бюджетного забезпечення на чотири рівні: кризовий, низький, середній, високий. Побудований рейтинг регіонів дозволив автору судити про їх бюджетні можливості та фінансові домінанти розвитку. Результати аналізу засвідчили нерівномірність бюджетного забезпечення, підтвердили необхідність і своєчасність бюджетної децентралізації. Наголошено на існуванні певних закономірностей формування та реалізації бюджетної політики регіонів України, обумовлених дією низки чинників екзогенного та ендогенного характеру. 

регіон, оцінювання, бюджетне забезпечення, таксонометричний метод, евклідова відстань 

Предметом публікації є військові об’єкти, які функціонують як туристичні пам’ятки. Ці питання дуже важливі з точки зору нових форм туризму, які останнім часом набувають все більшого розвитку, а саме – військового туризму.
Значні можливості для розвитку цього виду туризму є в Польщі. Туристи, зацікавлені цією темою, можуть відвідати історичні поля битв, пройти маршрутами військових доріг, оглянути будівлі фортець і військових споруд, оглянути експозиції численних військових музеїв, взяти участь у реконструкції великих історичних подій. Чимало могутніх армій проходило через територію Польщі, яка розташована поміж наддержавами. Росіяни, німці, австрійці та французи залишили укріплення, фортеці і споруди. У Польщі, мабуть, немає місця, де в останні століття не проходили бої чи не будувались споруди або оборонні лінії.
У Польщі існує понад 16 000 фортифікаційних споруд різних типів. Метою статті є показати, що військові об’єкти мають величезний туристичний потенціал і викликають великий інтерес у туристів, а також представити туристичне багатство таких місць на прикладі фортеці Замосць.
Abstract: The subject-matter of this publication is military installations functioning as tourist attractions. The issues are crucial from the point of view of a new form of tourism which has been developing recently, namely military tourism. The great virtues of this tourism can been found in Poland. Tourists interested in this subject-matter can visit historical battle fields, routes of march-pasts, watch fortifications and exhibitions of numerous military museums, participate in reconstructions of great historic events because huge armies came across Poland situated between superpowers. Russians, Germans, Austrians and the French left fortifications and fortresses. There is probably no place in Poland where battles did not take place or defensive lines were not built. In our country there are more than 16 thousand fortification objects of different types. The aim of the publication is to show that military installations have huge tourist potential and they arouse huge interest of tourists, and to show tourist treasures of such places on the example of Zamosc Fortress. 

військовий туризм, військові об’єкти, фортеця Замосць 

За допомогою квартальних даних для 2000-2016 рр. оцінено засадничі функціональні залежності українсько-російської торгівлі та її вплив на зростання ВВП в Україні. Попит на імпорт з Росії не залежить від динаміки доходу в Україні, але зростає в разі збільшення українського експорту до Росії та здешевлення енергоносіїв. Збільшенню українського експорту до Росії сприяє економічне зростання в обох країнах, а також подорожчання сирої нафти. Зростання українського ВВП стимулюється експортом до Росії, але російський імпорт має негативний вплив. Девальвація гривні погіршує динаміку доходу в Україні та зменшує імпорт з Росії, тоді як немає очікуваного збільшення експорту. Вступ України до СОТ позначився збільшенням імпорту з Росії, тоді як після вступу Росії до СОТ обсяги українського експорту до цієї країни зменшилися. 

Україна, Росія, зовнішня торгівля, економічне зростання