Науково-практичний журнал
УКР   ENG
Регіональна економіка
   



Журнал Регіональна економіка -- re2017.01.090

УДК 331.101.262:005.336.3:332.1; JEL J01, B41, D11
Садова У. Я. Якість людського потенціалу в методологічних вимірах енергетичної парадигми / У. Я. Садова, Т. М. Степура // Регіональна економіка. – 2017. – №1(83). – С. 90-97.
Літер.: 9

Автори



Садова Уляна Ярославівна

доктор економічних наук, професор

завідувач відділу соціально-гуманітарного розвитку регіону, ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М.І. Долішнього НАН України»

Контакти: sadlu2004@gmail.com, (032)297-3891

Сторінки:



Степура Тетяна Михайлівна

кандидат економічних наук, доцент

завідувач кафедри економіки та підприємництва, Львівська філія ПВНЗ "Європейський університет"

Контакти: tetyana.stepura@gmail.com

Сторінки:

Анотація

Здійснено спробу розбудови методології досліджень якості людського потенціалу регіону. Теоретичним базисом для цього є основні положення соціальної, регіональної економіки, а також теорія споживання та енергетична парадигма. Вказано, що якість людського потенціалу як набір ознак незадіяного запасу людських ресурсів має вивчатись за використання системного і структурного підходів. Підкреслено, що геоструктурний підхід до дослідження якості людського потенціалу регіону обумовлює потребу розгляду цієї категорії у системній включеності у середовище її формування. Вказано, що усі цикли розвитку людини супроводжуються енергообмінними процесами. У прикладному плані доведено значення збалансованого харчування у формуванні здоров’я як однієї з основних складових якості людського потенціалу регіону. У поняття енергетичної збалансованості харчування включено не тільки його склад у розрізі поживних речовин та інших компонентів, але й відповідність раціону способові життя людини, її активності, характеру та змісту праці. Встановлено, що раціон харчування населення України з погляду його енергетичної збалансованості не відповідає потребам організму людини щодо забезпечення здоров’я, відновлення працездатності, фізичної активності, праці і потребує комплексного регулювання з урахуванням регіональних особливостей.

Ключові слова:

якість людського потенціалу регіону, енергетична парадигма, теорія споживання, особистісний підхід, діяльнісний підхід, енергообмін, енергетичне наповнення раціону харчування, збалансоване харчування

Посилання

    
  1. Подолинскій С. Трудъ человҍка и его отношеніе къ энергіи : препринт / С. Подолинскій. – 1880. – С. 135-211.
  2. Керол Е. Культура часу / Е. Керол // Світ науки. – 2003. – №3-4. – С. 54.
  3. Злупко С. М. Основи екогомології / С. М. Злупко ; Львівський національний університет імені Івана Франка. – Львів, 2003. – 240 с.
  4. Карпенко П. О. Основи раціонального і лікувального харчування : навч. посіб. / П. О. Карпенко, С. М. Пересічна, І. М. Грищенко, Н. О. Мельничук ; заг. ред.: П. О. Карпенко ; Київський національний торговельно-економічний університет. – К., 2011. – 504 с.
  5. Основний обмін // Фармацевтична енциклопедія. Сайт. – 2017. – Режим доступу: http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/3135/osnovnij-obmin
  6. Наказ Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження Норм фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах та енергії» від 18.11.1999 №272. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0834-99
  7. Баланси та споживання основних продуктів харчування населенням України за 2015 рік : статистичний збірник. – Київ: Державна служба статистики України, 2016. – 55 с.
  8. Витрати і ресурси домогосподарств України у 2015 році (за даними вибіркового обстеження умов життя домогосподарств України) : статистичний збірник. У 2-х ч. Ч. 2 / Державна служба статистики України. – К., 2016. – Режим доступу: http://ukrstat.org/uk/druk/publicat/kat_u/publdomogosp_u.htm
  9. У 2013 році серед європейських країн в Україні найбільше витратили на продукти харчування, а найменше на культуру // Інформаційно-аналітичний центр Infolight. Сайт. – 2013. – Режим доступу: http://infolight.org.ua/content/u-2013-roci-sered-ievropeyskih-krayin-v-ukrayini-naybilshe-vitratili-na-produkti-harchuvannya-naymenshe-na-kulturu

Подібні статті



УДК 338.46:331.55:330.837; JEL O15, R23, O17
Садова У. Я. Інституційне забезпечення функціонування транскордонного ринку міграційних послуг / У. Я. Садова, О. В. Махонюк // Регіональна економіка. – 2016. – №4(82). – С. 31-38.
Літер.: 6


Статтю присвячено дослідженню нового явища економіки «ринку міграційних послуг». Запропоновано авторське розуміння цього поняття з використанням сутнісної природи «міграційної послуги». Розглянуто структуру ринку на основі суб’єктно-об’єктного підходу, виділено його головні функції. Проаналізовано стан та особливості формування регіонального транскордонного ринку міграційних послуг, який утворився в умовах позитивного багаторічного досвіду відносин України з Республікою Польща на прикладі Львівської області та Підкарпатського воєводства. Значна увага приділена інституційному забезпеченню ринку міграційних послуг. Досліджено суб’єкти ринку, проведено їх групування за різними ознаками. З’ясовано, що ринок міграційних послуг суттєво впливає на кількісні і якісні характеристики людських ресурсів нашої держави та її демовідтворювальний потенціал. Акцентовано увагу на потребі постійного моніторингу його стану і тенденцій розвитку. 
міграція, міграційна послуга, транскордонний ринок міграційних послуг, інституційний підхід 



Репозитарій ІРД НАНУ УДК 332.135:339.92:[339.137:332.122]; JEL R1, B41, R5
Kovalenko S. I. Externalities of cross-border cluster systems as a factor contributing to Euroregions’ competitiveness [Екстерналії транскордонних кластерних систем як фактор конкурентоспроможності єврорегіонів] / S. I. Kovalenko // Rehional'na ekonomika - Regional Economy. – 2017. – №1(83). – P. 63-71.

Літер.: 15


Досліджено екстерналії – позитивні ефекти мезорівня міжнародних інтеграційних об’єднань, що становлять собою мережеві структури внутрішньогалузевого і міжгалузевого співробітництва у вигляді транскордонних кластерних систем. Серед кластерних екстерналій, які мають велике значення для формування міжнародних кластерних систем, необхідно відзначити мережеві екстерналії (network externalities) і «перелив знань» у межах кластера: обидва види ефектів мають пряме відношення до якісного розвитку міжнародної економічної інтеграції, тому можливість їх розвитку має закладатися з самого початку формування будь-якого інтеграційного об’єднання. З точки зору розвитку прикордонного співробітництва в межах міжнародних інтеграційних об’єднань, критично важливим критерієм його ефективності є перехід від прикордонних до єдиного транскордонного регіону шляхом розвитку контактної функції кордону у вигляді мережевих взаємодій. У контексті синтезу теорії міжнародної економічної інтеграції та кластерної концепції обґрунтовано, що кластерний підхід є найбільш ефективним механізмом розвитку транскордонних економічних взаємодій і, зрештою, становить собою мезорівень конкурентоспроможних міжнародних інтеграційних систем і необхідною умовою якісного зростання євроінтеграції України.
Транскордонні кластери формуються в транскордонних регіонах двох і більше країн «поверх» їх адміністративних меж. Вони охоплюють суміжні прикордонні території сусідніх держав, до складу яких входять інституції та фірми, розміщені по обидва боки кордону. Тому транскордонні кластери можна визначити як групи незалежних компаній та асоційованих інституцій, які: географічно зосереджені у транскордонному регіоні; співпрацюють і конкурують; спеціалізуються у різних галузях, пов’язані спільними технологіями та навичками і взаємодоповнюють одна одну, що в кінцевому підсумку дає можливість отримання синергетичних і мережевих ефектів, дифузії знань і навиків.
Таким чином, синтез концепцій кластерного розвитку та міжнародних інтеграційних об’єднань можливий, оскільки обидва види суб’єктів володіють екстерналіями, характерними для транскордонних кластерних систем. 
Зроблено висновок про доцільність упровадження кластерної моделі прикордонного співробітництва як найбільш адекватної сучасним умовам розвитку глобальної економіки і етапу інтеграції України, зокрема, у межах Єдиного економічного простору ЄС. 
екстерналії, синергетичний ефект, транскордонна кластерна система, євроінтеграція, єврорегіон, інновації, конкурентоспроможність 



Репозитарій ІРД НАНУ Репозитарій НБУВ УДК 339.1:745.9
Максимчук М. В. Регіональний інституціоналізм: пошуки концептуальних засад / М. В. Максимчук // Регіональна економіка. – 2012. – №4(66). – С. 16-22.

Літер.: 18


На основі використання наукових джерел досліджується проблематика можливості використання інституційного підходу в регіональних дослідженнях. Аналізується використання поняття регіонального інституціоналізму. Подаються можливі напрями побудови концептуальної моделі використання інституційного інструментарію в регіональних дослідженнях, а також окреслюються можливості їх використання в практиці структурування господарської діяльності, зокрема реконцептуалізація регіональної політики. 
інститут, інституціоналізм, регіон, регіональна економіка, регіональні дослідження, діяльність, діяльнісний підхід, суб’єкт-орієнтований підхід, реконцептуалізація 



Репозитарій ІРД НАНУ УДК 332.1:330.341.4:316.422(438); JEL O20, O38
Прокопюк А. Програмні інструменти структурної модернізації економіки регіону: досвід Східної Польщі / А. Прокопюк // Регіональна економіка. – 2017. – №1(83). – С. 82-89.

Літер.: 17


Встановлено, що у високорозвинених країнах світу одним з визначальних чинників подолання наявних структурних диспропорцій і забезпечення стійкого економічного зростання є регіональна структурна політика. Зважаючи на результативність структурних процесів в економіці Польщі, метою статті обрано дослідження механізмів реалізації регіональної структурної політики на мезорівні, що дозволить сформувати пропозиції для України щодо імплементації кращих зразків польського досвіду у цій сфері. Проведене дослідження показало, що реалізація Програми сприяла тому, що упродовж останніх років спостерігається зростання рівня конкурентоспроможності регіонів Східної Польщі навіть у межах Європейського Союзу. При цьому основним донором регіональної політики Польщі залишався не польський уряд, а європейські фонди, передусім ЄФРР і Фонд згуртування. Ця обставина говорить про зацікавленість ЄС у налагодженні господарського життя на східних околицях ЄС і створення там потужної господарської інфраструктурної бази (транспортної, інженерної, інноваційної, інформаційної), яка може стати своєрідним економічним кордоном, спрямованим на забезпечення господарської безпеки ЄС. 
структурна трансформація економіки, регіон, регіональна структурна політика, інструменти структурної модернізації, програма 



Репозитарій ІРД НАНУ Репозитарій НБУВ УДК 378.125:331
Андрощук Г. О. Міграція інтелектуального капіталу: вплив на економіку та інноваційний розвиток / Г. О. Андрощук, С. А. Давимука // Регіональна економіка. – 2015. – №2(76). – С. 65-82.

Літер.: 19


На основі вивчення патентних даних заявок на винаходи за процедурою PCT (Договору про патентну кооперацію) дається аналіз міжнародної міграції інтелектуального капіталу (на прикладі фахівців, зайнятих у сфері знань – науковців і винахідників). Визначено вплив інтелектуального капіталу на економіку, інноваційний розвиток та економічну безпеку держави. Проаналізовано міграційні канали та потоки, виявлено міграційні коридори витоку вчених і інженерів-винахідників, визначено коефіцієнти еміграції, «витоку умів», міграції винахідників. Представлено географічну модель міграції висококваліфікованих працівників, аналіз міграції інтелектуального капіталу в Україні, запропоновано рекомендації щодо створення відповідного організаційно-економічного механізму регулювання у цій сфері. 
винахідник, виток умів, інтелектуальний капітал, інноваційний розвиток, людський капітал, міграція 


Веб-майстер П. Попадюк