УДК 658.6/.9:[332.122:338.43]:351; JEL O13, Q13 Апопій В. В. Стратегічні пріоритети розвитку торгівлі в сільській місцевості / В. В. Апопій, Г. В. Апопій // Регіональна економіка. – 2017. – №2(84). – С. 89-97. Літер.: 11
Проаналізовано стан і тенденції функціонування торгівлі в сільській місцевості, виявлено суттєві деформації, суперечливості в її діяльності, а також невідповідність завданням сучасної політики активізації розвитку сільських територій. Обґрунтовано стратегічні пріоритети розвитку сільської торгівлі під впливом домінуючих чинників та умов, розкрито зміст і спрямованість перспективного розвитку торгівлі на селі. Запропоновано концептуальну структурну моделі сільської торгівлі на засадах диверсифікації торговельної діяльності, кооперування, горизонтальної та вертикальної інтеграції.
Ключові слова:
торгівля в сільській місцевості, сільські території, роздрібна, оптова торгівля, торговельна інфраструктура, ресурсний потенціал, стратегічні пріоритети, концептуальна модель торгівлі
Посилання
Організація торгівлі [підручник] / В. В. Апопій, І. П. Міщук, В. М. Ребицький та ін. ; наук. ред.: В. В. Апопій. – Київ : Центр навчальної літератури, 2005. – 616 с.
Апопій Г. В. Формування ефективної системи торговельного обслуговування в умовах розвитку сільських територій: автореф. дис. … кандидата економічних наук: спец. 08.00.03 – економіка та управління національним господарством / Г. В. Апопій, ВНЗ «Полтавський університет економіки і торгівлі». – Полтава, 2016. – 20 с.
Внутрішня торгівля України: проблеми і перспективи розвитку : [монографія] / наук. ред.: В. В. Апопій, П. Ю. Балабан. – Львів : Новий Світ, 2014. –563 с.
Павленчик Н. Ф. Ринок сільськогосподарської продукції: теорія та практика : [монографія] / Н. Ф. Павленчик. – Львів : Ліга-Прес, 2015. – 312 с.
Програма розвитку внутрішньої торгівлі на період до 2012 р. Постанова Кабінету Міністрів України від 24 червня 2009 р. №632.
Програма діяльності Кабінету Міністрів України від 11 XII-2014 р. №26-VIII.
Розвиток сільських територій в системі євроінтеграційних пріоритетів України : [монографія] / Ін-т регіональних досліджень НАН України ; наук. ред.: В. В. Борщевський. – Львів, 2012. – 216 с. (Серія «Проблеми регіонального розвитку»).
Система регулювання внутрішньої торгівлі України : [монографія] / наук. ред.: В. В. Апопій, І. Копич. – К. : Академвидав, 2012. – 424 с.
Ситник Н. С. Модернізація внутрішньої торгівлі України : [монографія] / Н. С. Ситник. – Львів : Новий Світ, 2013. – 318 с.
Стратегія розвитку аграрного сектору економіки на період до 2020 р., затвердж. Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 р. №806-р.
Стратегія сталого розвитку «Україна-2020», схвалена Указом Президента України від 12.01.2015 №5/2015. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/5/2015
Визначено основні принципи, на яких ґрунтуються концептуальні основи формування системи управління відходами. Запропоновані принципи доповнюють технічну редакцію проекту Національної стратегії поводження з відходами, у якій основні положення трактуються не чітко, що ускладнює їх сприйняття. Зокрема уточнено, деталізовано та розширено перелік сформульованих у ній керуючих принципів з відповідною інтерпретацією для цільового використання, що в комплексі із розробкою основних положень концепції управління відходами створює потужний теоретичний базис для якісних перетворень, сприяє поясненню і розвитку теорії та аналітичному дослідженню наявних механізмів. Автор наголошує на тому, що комплексні фундаментальні й прикладні дослідження на теоретичному та емпіричному рівнях мають бути в основі як законодавчих, так і виконавчих функцій в управлінні та поводженні з відходами.
принципи, система управління відходами, генерування відходів, утилізація відходів
УДК 711.3:351.76:338.436:339.137.2(477); JEL D19, O17, O18, Q13 Куліш І. М. Вплив неформальних інститутів на розвиток сільської кооперації в Україні / І. М. Куліш // Регіональна економіка. – 2016. – №4(82). – С. 75-82. Літер.: 7
В історичній ретроспективі розкриті особливості впливу неформальних інститутів на розвиток сільських територій України. Доведено, що політика колективізації була політикою спотворення моралі, підміни понять і норм поведінки сільського соціуму. Розкрито, що поєднана зайнятість жителів села, за якої вони відходять на роботу у міста, а сільське господарство залишається для них постійним альтернативним видом зайнятості позитивно впливає на розвиток сільської території. Шляхом виключення виділена основна група потенційних кооператорів, на яку необхідно скеровувати інформаційно-просвітницьку діяльність уповноважених інститутів, що пропагують кооперацію. До означеної групи належать члени сільської громади, що не мають постійної зайнятості і не здають земельної ділянки в оренду. Визначено, що головними неформальними чинниками розвитку кооперації на сільських територіях є: справедливі умови конкуренції, престижність зайнятості у галузі, стабільність і впевненість у майбутньому. Показано, що формуванню відчуття стабільності та впевненості у майбутньому сприятиме забезпечення жителям села соціальної інфраструктури достатньо високого рівня, особливо це стосується розвитку транспортної сфери та можливості отримання якісної шкільної освіти.
кооперація, сільські території, конкурентоспроможність, неформальні інститути, формальні інститути
Висвітлено питання формування ефективної моделі регіонального управління в сфері роздрібної торгівлі. З використанням підходів кібернетики та синергетики запропонована авторська управлінська модель розвитку торгівлі в регіонах, представлене відповідне філософсько-методологічне підґрунтя. Основною ідеєю моделі є орієнтування управління на внутрішні механізми самоорганізації в торговельному бізнесі, врахування природних траєкторій його розвитку, визначення резонансних зон і точок самоорганізації. Підкреслено необхідність формування реальних зворотних зв’язків між торгівлею і регіональними управлінськими структурами.
роздрібна торгівля, державне управління, регіональне управління, самоорганізація, інтереси
Висвітлено основні сучасні проблеми регіонального розвитку в Україні, серед яких виділено: поглиблення диференціації регіонів за основними показниками соціально-економічного розвитку; розширення ареалів репресивності; підвищення рівня внутрішньорегіональної диференціації; дезінтеграцію національного економічного простору. З урахуванням світового досвіду визначено сучасні підходи до модернізації державної політики регіонального розвитку України, складові нової парадигми її формування та реалізації. Наголошено на стратегічній меті та цілях державної регіональної політики на період до 2020 р., на започаткуванні інтегрованого підходу, суть якого полягає у поєднанні трьох складових: секторальної (галузевої), територіальної (просторової) та управлінської, взаємодія яких має синергетичний характер, розкрито шляхи досягнення стратегічних пріоритетів. Зроблено висновок про те, що у державній регіональній політиці України формується більш диверсифікований підхід, який не зосереджується лише на проблемах вирівнювання, а у ньому мають місце елементи, що враховують ендогенні фактори зростання, підвищення рівня конкурентоспроможності регіонів, завдання пов’язані з територіальною соціально-економічною інтеграцією та просторовим розвитком, з поширенням інновацій, а також ефективне державне управління у сфері регіонального розвитку.
Досліджено генезис концепції соціальної безпеки у вітчизняній і зарубіжній практиці. Розглянуто особливості європейської та американської моделей забезпечення соціальної безпеки, проведено історичний аналіз їх становлення, визначені переваги та недоліки. Визначено характерні риси і проаналізовано чинний механізм забезпечення соціальної безпеки в Україні на основі її нормативно-правового базису. Проведено економіко-статистичний аналіз наукових робіт вітчизняних учених, присвячених розробці механізмів зміцнення соціальної безпеки держави; визначено перспективи застосування наукових здобутків вітчизняних учених у забезпеченні сталого соціального розвитку держави. Встановлено, що очевидним є рух України до європейської моделі забезпечення соціальної безпеки. Вбачається необхідним предомінантне використання наукових надбань вітчизняних учених щодо розбудови складових підсистем чинного механізму забезпечення соціальної безпеки задля відновлення логічного ланцюга перебігу подій у системі послідовності: «соціальні гарантії > соціальні зобов’язання > соціальне забезпечення > соціальна безпека».
соціальна безпека, механізм забезпечення соціальної безпеки, наукова детермінація
Окреслено пріоритетні напрями розвитку маркетингу сільських територій у контексті підвищення ефективності функціонування основних ланок регіональної економіки. Першочергову увагу приділено актуалізації маркетингової проблематики в діяльності органів місцевого самоврядування сільських територіальних громад України в умовах нових викликів європейської інтеграції. Відзначено вагомий вплив маркетингу сільських територій на просування економічних інтересів регіонів в умовах посилення глобальної конкуренції. Виявлено характерні риси маркетингу сільських територій, які відображають спроможність впливу маркетингових інструментів на зниження трансакційних витрат в економіці регіону та забезпеченні його конкурентоспроможності. Сформульовано пропозиції для органів державної влади та місцевого самоврядування щодо пріоритетних напрямів удосконалення маркетингу сільських територій задля нарощування соціально-економічного регіонального розвитку.
УДК 14.7:351.746.1(477); JEL H56, J61 Романюк М. Д. Закордонна трудова міграція та рееміграція в контексті національної безпеки України / М. Д. Романюк // Регіональна економіка. – 2016. – №4(82). – С. 22-30. Літер.: 17
Розглянуто сучасні особливості, обсяги і чинники інтенсифікації зовнішніх трудових міграційних переміщень населення України, проаналізовано історичні передумови та сучасні реалії формування рееміграційних процесів. Акцентовано увагу на зростанні кількості вимушених переселенців внаслідок анексії Криму та збройного конфлікту на Донбасі, проблемах розселення та працевлаштування внутрішньо переміщених осіб. Запропоновано заходи для вдосконалення державної міграційної політики щодо впорядкування міграційного простору, регулювання рееміграції та інтенсивних закордонних трудових міграцій з позицій національних пріоритетів і попередження міграційних загроз національній безпеці України.
зовнішні міграції, рееміграція, внутрішньо переміщені особи, закордонні трудові міграції, міграційні загрози національній безпеці, міграційні виклики, державна міграційна політика
УКР 
ENG
apopiy@gmail.com
Апопій В. В. Результативність наукового забезпечення аграрної реформи / В. В. Апопій // Регіональна економіка. – 2015. – №3(77). – С. 157-158.