кандидат економічних наук, старший науковий співробітник
старший науковий співробітник відділу соціально-гуманітарного розвитку регіону, ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М.І. Долішнього НАН України»
Подано ретроспективний огляд і висвітлено концептуальні підходи та напрацювання українських учених-регіоналістів, що стосуються дослідження соціально-демографічних імперативів розвитку та забезпечення функціонування трудового потенціалу суспільних систем, зокрема таких, як: регіональні суспільні системи, територіальні суспільні системи, територіальні міграційні системи. Обґрунтовано їх роль у розбудові економіки, громадянського суспільства, а також спрямованості країни на інформаційно-інноваційну модель розвитку. З’ясовано значущість видів інноваційної діяльності для загальнонаціонального і регіонального суспільно-економічного поступу. Наголошено, що соціальні імперативи інноваційного розвитку регіональних суспільних систем мають реалізовуватись у комплексному поєднанні, враховуючи такі підструктурні їх елементи, як економічний, демографічний, зокрема етноструктурний, соціогуманістичний, соціально-захисний, міграційний тощо. З врахуванням результатів соціологічних досліджень новітніх міграційних процесів визначено першочергові чинники модернізації економіки, посилення економічної конкурентоспроможності та самодостатності України і її регіонів.
соціально-демографічні імперативи, регіональні суспільні системи, інформаційно-інноваційна модель розвитку, міграційні процеси
Досліджено систему індикаторів діагностики міграційної циркуляції робочої сили. Висвітлено результати аналізу експертного опитування трудових мігрантів щодо оцінки ними явища міграції, а також пов’язаних з нею ризиків та соціальних наслідків. Розглянуто доцільність поєднання кількісних статистичних показників з якісними індикаторами вибіркових соціологічних обстежень при вивченні міграційних процесів в умовах становлення територіальних міграційних систем як специфічно утворюваних ринків праці різного рівня організації. Запропоновано підходи до вивчення міграційної компонентної структури державної соціальної політики, включаючи необхідність соціального захисту трудових мігрантів та використання міграційного капіталу для розвитку економіки регіону.
Аналізуються сучасні тенденції соціально-демографічного розвитку України та її регіонів, обстоюється теза про першочергову необхідність покращання якісних параметрів деморозвитку за умов всезагальної глобалізації та зростання міграційної активності населення. Намічено низку підходів та практичних заходів щодо вдосконалення соціально-демографічної ситуації, зокрема на регіональному рівні функціонування суспільних систем.
якісні характеристики трудового потенціалу, суспільні системи, тип відтворення населення, міграційні процеси
Розглядаються проблеми демовідтворення населення суспільних систем на постіндустріальному етапі їх розвитку. Досліджується специфіка формування соціально-демографічного потенціалу у взаємозв’язку з другим демографічним переходом. Акцентується увага на соціальній складовій цього розвитку з детермінацією чинників глобалізаційного соціально-економічного та соціально-психологічного порядку. Аналізуються порівняльні характеристики демовідтворювального процесу в областях Західного, в тому числі Карпатського регіону та типових областях інших регіонів країни з найнижчим рівнем демовідтворення.
процеси деморозвитку, соціально-демографічний потенціал, регіональні суспільні системи, типи відтворення населення, другий демографічний перехід
Розглядаються питання трудової, зокрема інтелектуальної міграції як індикатор реагування працеактивного населення регіону на соціально-економічні зміни. Досліджуються зовнішньоміграційні установки та мотиваційні регулятори міграційної поведінки носіїв духовно-інтелектуального потенціалу в регіональних суспільних системах. Аналізуються результати соціологічного обстеження наслідків трудової міграції як позитивного, так і негативного плану. Обґрунтовуються заходи економічного, нормативно-правового, організаційного, інституційного забезпечення ефективності реалізації державної міграційної політики.
Досліджено складові формування інституту соціального захисту населення, зокрема в регіональному вимірі. Проаналізовано низку ризиків, що перешкоджають належному функціонуванню цього інституту. Висвітлено чинники, які істотно знижують ефективність національної і регіональної політики соціального захисту в умовах фінансово-економічної кризи при акумуляції соціальних ризиків. Пропонується врахування особливостей соціально-економічного розвитку регіону в ув’язуванні з поліструктурністю його соціального середовища, диференціацією населення за його доходами при розробці соціально-захисних програм (на прикладі гірських районів Львівської області).
система соціального захисту населення, інститут соціального захисту населення, ризики формування інституту соціального захисту населення
На тлі розвитку світового населення розглядаються сучасні тенденції соціально-демографічного розвитку України та її регіонів, аналізуються взаємозв’язок демографічних і соціально-економічних чинників суспільного поступу, специфіка формування якісної визначеності людського потенціалу. Обстоюється теза про необхідність акцентування уваги на поліпшенні саме якісних параметрів народонаселення за умов всезагальної глобалізації та зростання міграційних потоків. Позначено низку підходів та практичних заходів щодо удосконалення соціально-демографічної ситуації, зокрема на регіональному рівні.
народонаселення, демографічний перехід, тип відтворення населення, міграційні процеси, якісні характеристики людського потенціалу