Запропоновано використання економетричного методу для визначення збалансованості впливу природних та історико-культурних рекреаційних ресурсів у формуванні бальної оцінки, а також для визначення повноти врахування природних рекреаційних ресурсів у бальній оцінці рекреаційного потенціалу територій. Застосовано кореляційно-регресійний аналіз зв’язку показників природних та історико-культурних рекреаційних ресурсів з підсумковим значенням бальної оцінки. Побудовано модель панельної лінійної регресії за виділеними курортно-рекреаційними зонами Закарпатської області, на основі якої здійснено коригування методики оцінки, націлене на підвищення статистичної значимості моделі загалом та окремих статистичних зв’язків. Виходячи з цих міркувань, доцільним є виключення корельованих показників, що характеризують одну і ту саму групу природних ресурсів, зі списку вихідних даних для бальної оцінки, попри те, що ці показники можуть відображати окремі сутнісні складові рекреаційного потенціалу територій. Більш загальною рекомендацією може бути вдосконалення всього переліку показників, що відображають природоресурсні складові рекреаційного потенціалу. Першочергову увагу в цьому процесі, виходячи з результатів аналізу, необхідно звернути на визначення показників водних і лісових рекреаційних ресурсів. 

рекреаційний потенціал територій, бальна оцінка, лісові рекреаційні ресурси, водні рекреаційні ресурси, Закарпатська область, модель панельної лінійної регресії