Визначено напрями формування кластерів пріоритетних видів економічної діяльності в Закарпатській області на основі застосування емпіричного (опитування) та економетричного (кластеризація методом k-середніх і деревовидна кластеризація) підходів. Обґрунтовано, що в області доцільно створити чотири кластери: сільськогосподарсько-харчовий, туристичний, машинобудівний і лісопромисловий. Враховуючи активність підтримки місцевою владою розвитку пріоритетних видів економічної діяльності в Закарпатті, здійснено рівневу кластеризацію субрегіонів (районів і міст обласного підпорядкування) області на основі їх поділу на чотири групи. Застосування цього підходу дозволило чітко розмежувати і згрупувати субрегіони за кількістю і ступенем підтримки розвитку пріоритетних видів діяльності. Узагальнено економічні характеристики кожної з груп рівнів кластеризації субрегіонів. Акцентовано увагу на тому, що набір інструментів підтримки економічного розвитку субрегіону залежатиме також і від згаданих характеристик кластерних груп. 

кластеризація, пріоритетний вид діяльності, субрегіон, економічний розвиток, інструменти підтримки економічного розвитку 

Дослідження охоплює теоретичний аналіз визначень сталого розвитку з метою ідентифікації вагових характеристик різних компонентів, оцінки значень, що вони в собі містять і які їм «присвоєні» різними авторами та громадами, та розуміння ролі управлінських підходів у сталому розвитку. У принциповій управлінській моделі, представленій в результаті дослідження, спільні цілі та об’єднаний менеджмент слугують для поєднання економічних, соціальних питань та проблем, пов’язаних з довкіллям. 

сталий розвиток, визначення, компоненти, управлінська модель сталого розвитку