науковий співробітник, вчений секретар підрозділу відділу проблем соціально-гуманітарного розвитку регіонів, ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України»
Систематизовано виклики для соціального розвитку Карпатського регіону України в умовах російсько-української війни. Здійснено аналіз структурно-кваліметричних характеристик вимушеної міграції населення України в областях Карпатського регіону у 2022-2023 рр. Ідентифіковано проблемні аспекти інтеграції та асиміляції вимушених мігрантів у соціумі-реципієнті (відсутність власного житла, фінансова неспроможність орендувати тимчасове житло, незадовільний матеріальний стан, тіньова зайнятість). Аргументовано, що соціально-економічні диспропорції, суспільна невизначеність і війна призвели до критичного послаблення демографічної та соціально-економічної стійкості та безпеки, зниження ділової активності бізнесу, зменшення реальних доходів та, як наслідок, підвищення рівня бідності населення областей Карпатського регіону. Наголошується на актуальності побудови в Україні сучасної моделі розвитку соціальної сфери на засадах цифровізації, рівного доступу до соціальних послуг і благ, високого рівня соціального захисту, безперешкодної участі усіх членів суспільства в життєдіяльності громад.
соціальний розвиток, Карпатський регіон, Україна, російсько-українська війна, вимушена міграція, соціальний захист, ВПО, ринок праці
Виявлено проблемні аспекти, географію та структуру міграції бізнесу до областей Карпатського регіону України. Оцінено ризики та загрози (для економічної системи країни, регіональних економік областей Карпатського регіону, внутрішнього споживчого ринку, суб’єктів господарювання) внутрішньої і зовнішньої міграції бізнесу до регіону та з регіону до країн-членів ЄС в умовах російсько-української війни. Запропоновано інструменти підтримки та нівелювання загроз міграції підприємств до областей Карпатського регіону України в проєкції трьох режимів: гібернації (імплементація мобілізаційно-партнерської моделі ведення бізнесу, фінансово-організаційна допомога експортноорієнтованим бізнесам максимальна, цифровізація бізнес-процесів та ін.), релокації (спрощення процедури отримання релокованим бізнесом бюджетної допомоги, розширення форм державного замовлення на товари та послуги релокованих підприємств, створення промислових кластерів у регіоні та ін.) і евакуації (алокація та ефективне використання в Україні сучасних прогресивних бізнес-технологій, інновацій, об’єктів інтелектуальної власності, формування спеціалізованих грантових програм та ін.). Реалізація визначених інструментів і засобів дозволить усунути окреслені загрози для релокованого бізнесу та мінімізувати ризики соціально-економічного розвитку України загалом і Карпатського регіону зокрема.
російсько-українська війна, економічні загрози, релокація бізнесу, інструменти підтримки, Карпатський регіон
Досліджено розвиток енергетичного сектору економіки Західного регіону України. Визначено пріоритетні напрями створення нових робочих місць у зв’язку з впровадженням стратегії енергоефективності.
енергетика, Західний регіон України, регіональний ринок праці, нові робочі місця
Цитування
Мульска О. П., Бараняк І. Є. Прогностична модель формування україно-німецької міграційної системи. Економіка і прогнозування. 2019. № 2. С. 120-137. DOI: https://doi.org/10.15407/eip2019.02.120 {sep2022.02.030.011}
Бараняк І. Є., Жеребило І. В. Виклики розвитку соціальної сфери в умовах нестабільності. Економіка та суспільство. 2022. № 45. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2022-45-85 {sep2023.03.041.004}