старший науковий співробітник відділу проблем соціально-гуманітарного розвитку регіонів, ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України»
Систематизовано виклики для соціального розвитку Карпатського регіону України в умовах російсько-української війни. Здійснено аналіз структурно-кваліметричних характеристик вимушеної міграції населення України в областях Карпатського регіону у 2022-2023 рр. Ідентифіковано проблемні аспекти інтеграції та асиміляції вимушених мігрантів у соціумі-реципієнті (відсутність власного житла, фінансова неспроможність орендувати тимчасове житло, незадовільний матеріальний стан, тіньова зайнятість). Аргументовано, що соціально-економічні диспропорції, суспільна невизначеність і війна призвели до критичного послаблення демографічної та соціально-економічної стійкості та безпеки, зниження ділової активності бізнесу, зменшення реальних доходів та, як наслідок, підвищення рівня бідності населення областей Карпатського регіону. Наголошується на актуальності побудови в Україні сучасної моделі розвитку соціальної сфери на засадах цифровізації, рівного доступу до соціальних послуг і благ, високого рівня соціального захисту, безперешкодної участі усіх членів суспільства в життєдіяльності громад.
соціальний розвиток, Карпатський регіон, Україна, російсько-українська війна, вимушена міграція, соціальний захист, ВПО, ринок праці
Виявлено проблемні аспекти, географію та структуру міграції бізнесу до областей Карпатського регіону України. Оцінено ризики та загрози (для економічної системи країни, регіональних економік областей Карпатського регіону, внутрішнього споживчого ринку, суб’єктів господарювання) внутрішньої і зовнішньої міграції бізнесу до регіону та з регіону до країн-членів ЄС в умовах російсько-української війни. Запропоновано інструменти підтримки та нівелювання загроз міграції підприємств до областей Карпатського регіону України в проєкції трьох режимів: гібернації (імплементація мобілізаційно-партнерської моделі ведення бізнесу, фінансово-організаційна допомога експортноорієнтованим бізнесам максимальна, цифровізація бізнес-процесів та ін.), релокації (спрощення процедури отримання релокованим бізнесом бюджетної допомоги, розширення форм державного замовлення на товари та послуги релокованих підприємств, створення промислових кластерів у регіоні та ін.) і евакуації (алокація та ефективне використання в Україні сучасних прогресивних бізнес-технологій, інновацій, об’єктів інтелектуальної власності, формування спеціалізованих грантових програм та ін.). Реалізація визначених інструментів і засобів дозволить усунути окреслені загрози для релокованого бізнесу та мінімізувати ризики соціально-економічного розвитку України загалом і Карпатського регіону зокрема.
російсько-українська війна, економічні загрози, релокація бізнесу, інструменти підтримки, Карпатський регіон
Визначено зміст добробуту як важливого вимірника суспільно орієнтованої ефективності економічного зростання. Встановлено, що в еволюції теорії добробуту спостерігається індивідуалізація його забезпечення. Умови конкуренції та мобільності підвищують вагомість домогосподарств у забезпеченні власного добробуту з подальшим відображенням на процесах економічного зростання громади, регіону, держави. Це дає підстави актуалізувати проблематику дослідження добробуту на рівні домогосподарств і стимулювання економічного зростання на засадах поведінкової економіки. Розкрито сутність економічної поведінки домогосподарств, яка визначається їхніми потребами, інтересами, мотивами, стимулами. Виділено основні моделі економічної та соціальної поведінки домогосподарств – соціалізації, адаптаційну, інтеграційну, ціннісну, регулюючу, визначення стратегій фінансового розвитку. Узагальнено теоретичні підходи до пояснення економічної поведінки та запропоновано детермінанти її формування для домогосподарств.
добробут, індивідуалізація забезпечення добробуту, економічна поведінка, домогосподарство, поведінкова економіка, економічне зростання
Обґрунтовано, що ринок праці є складною інтегрованою системою з великою кількістю суб’єктів господарювання та посередників, а також соціально-економічними процесами, неоднозначними поточними завданнями, великими обсягами інформації та постійно зростаючою кількістю зв’язків між контрагентами ринку. Визначено, що баланс між попитом і пропозицією на ринку праці можливий завдяки реалізації стратегічного партнерства між державою, роботодавцями та установами системи професійної освіти, враховуючи соціально-економічні фактори впливу (заробітну плату, безробіття та міграцію). Показано, що аналіз зайнятості, а також структурні характеристики ринку праці необхідно розглядати у контексті прямих і зворотних зв’язків з основними макроекономічними і демографічними процесами. Доведено, що зростання номінальної та реальної заробітної плати сприятиме збільшенню рівня балансування ринку праці в умовах підвищеної міграційної активності і позитивно впливатиме на рівень життя населення.
економічно активне населення, ринок праці, рівень балансування, дисбаланс ринку праці, вакантний попит, поточна пропозиція, міграційна активність
Визначено роль та місце суб’єктів ринку міграційних послуг у системі інституційного середовища управління міграційними процесами в Україні. Проаналізовано діяльність основних суб’єктів ринку міграційних послуг (Державної міграційної служби, Центру надання адміністративних послуг, Державного підприємства «Документ», іноземного посольства, консульських установ, пунктів подачі візових анкет). Обґрунтовано необхідність оптимізації ресурсного забезпечення суб’єктів та популяризації їхньої діяльності. На основі дослідження запропоновано сформувати єдину інформаційно-пошукову базу для отримання чіткої, повної та достовірної інформації про надання усього спектру міграційних послуг.
ринок міграційних послуг, суб’єкти ринку міграційних послуг, Державна міграційна служба, посольства, ЦНАП, інституційне середовище
Цитування
Мульска О. П., Попадинець Н. М. Особливості розвитку державного підприємництва: на основі стратегічного планування. Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України. Львів, 2014. Вип. 6(110). С. 361-366. {sep2018.02.082.001}
Біль М. М., Мульска О. П. Моделі споживчої поведінки домогосподарств та регіональні особливості їх формування в Україні. Регіональна економіка. 2021. № 2(100). С. 53-60. DOI: https://doi.org/10.36818/1562-0905-2021-2-5 {sep2021.03.009.023}
Мульска О. Міграційні ризики та загрози стабільного розвитку національної економіки як стратегічні об’єкти політики регулювання. Економічний аналіз: зб. наук. пр. 2021. Т. 31. № 2. С. 34-43. {sep2022.02.030.010}
Мульска О. П., Бараняк І. Є. Прогностична модель формування україно-німецької міграційної системи. Економіка і прогнозування. 2019. № 2. С. 120-137. DOI: https://doi.org/10.15407/eip2019.02.120 {sep2022.02.030.011}
Lykholat S., Mulska O., Rozhko N. Labour Market of Ukraine in the Conditions of Intensification of Migration Population Processes. Economics, Entrepreneurship, Management. 2020. Vol. 7(1). Рp. 25-34. DOI: https://doi.org/10.23939/eem2020.01.025 {sep2022.02.030.018}
Mulska O., Levytska O., Panchenko V., Kohut M., Vasyltsiv T. Causality of external population migration intensity and regional socio-economic development of Ukraine. Problems and Perspectives in Management. 2020. Vol. 18(3). Pp. 426-437. DOI http://dx.doi.org/10.21511/ppm.18(3).2020.35 {sep2022.02.030.019}
Мульска О. П., Іванюк У. В. Міграційні ризики як детермінанти посилення соціальної вразливості населення. Modern economy. 2022. № 34(2022). С. 68-74. DOI: https://doi.org/10.31521/modecon.V34(2022)-10 {sep2023.03.041.003}
Mulska O., Vasyltsiv T., Shushkova Yu., Kloba L., Parfenyuk Ye. Assessment of the population’s social resilience environment (the case of the Carpathian region of Ukraine). Problems and Perspectives in Management. 2022. Vol. 20(1). Pp. 407-421. DOI: https://doi.org/10.21511/ppm.20(1).2022.33 {sep2023.03.041.005}
Рущишин Н. М., Мульска О. П. Механізм забезпечення соціальної стабільності в умовах інтенсифікації міграційних процесів. Економіка та суспільство. 2021. № 29. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2021-29-41 {sep2023.03.041.006}
УКР 
ENG
oliochka.mulska@gmail.com
(096)877-3213
