Визначено зміст добробуту як важливого вимірника суспільно орієнтованої ефективності економічного зростання. Встановлено, що в еволюції теорії добробуту спостерігається індивідуалізація його забезпечення. Умови конкуренції та мобільності підвищують вагомість домогосподарств у забезпеченні власного добробуту з подальшим відображенням на процесах економічного зростання громади, регіону, держави. Це дає підстави актуалізувати проблематику дослідження добробуту на рівні домогосподарств і стимулювання економічного зростання на засадах поведінкової економіки. Розкрито сутність економічної поведінки домогосподарств, яка визначається їхніми потребами, інтересами, мотивами, стимулами. Виділено основні моделі економічної та соціальної поведінки домогосподарств – соціалізації, адаптаційну, інтеграційну, ціннісну, регулюючу, визначення стратегій фінансового розвитку. Узагальнено теоретичні підходи до пояснення економічної поведінки та запропоновано детермінанти її формування для домогосподарств. 

добробут, індивідуалізація забезпечення добробуту, економічна поведінка, домогосподарство, поведінкова економіка, економічне зростання 

Обґрунтовано, що ринок праці є складною інтегрованою системою з великою кількістю суб’єктів господарювання та посередників, а також соціально-економічними процесами, неоднозначними поточними завданнями, великими обсягами інформації та постійно зростаючою кількістю зв’язків між контрагентами ринку. Визначено, що баланс між попитом і пропозицією на ринку праці можливий завдяки реалізації стратегічного партнерства між державою, роботодавцями та установами системи професійної освіти, враховуючи соціально-економічні фактори впливу (заробітну плату, безробіття та міграцію). Показано, що аналіз зайнятості, а також структурні характеристики ринку праці необхідно розглядати у контексті прямих і зворотних зв’язків з основними макроекономічними і демографічними процесами. Доведено, що зростання номінальної та реальної заробітної плати сприятиме збільшенню рівня балансування ринку праці в умовах підвищеної міграційної активності і позитивно впливатиме на рівень життя населення. 

економічно активне населення, ринок праці, рівень балансування, дисбаланс ринку праці, вакантний попит, поточна пропозиція, міграційна активність 

Визначено роль та місце суб’єктів ринку міграційних послуг у системі інституційного середовища управління міграційними процесами в Україні. Проаналізовано діяльність основних суб’єктів ринку міграційних послуг (Державної міграційної служби, Центру надання адміністративних послуг, Державного підприємства «Документ», іноземного посольства, консульських установ, пунктів подачі візових анкет). Обґрунтовано необхідність оптимізації ресурсного забезпечення суб’єктів та популяризації їхньої діяльності. На основі дослідження запропоновано сформувати єдину інформаційно-пошукову базу для отримання чіткої, повної та достовірної інформації про надання усього спектру міграційних послуг. 

ринок міграційних послуг, суб’єкти ринку міграційних послуг, Державна міграційна служба, посольства, ЦНАП, інституційне середовище