кандидат економічних наук, старший науковий співробітник
старший науковий співробітник відділу проблем соціально-гуманітарного розвитку регіонів, ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України»
Досліджуються мотиваційні основи міграційної активності молоді Карпатського регіону України. За результатами соціологічного дослідження виявлено низький рівень потенціалу внутрішньої міграції на фоні тотального поширення еміграційних настроїв молоді. З’ясовано, що головними мотивами як внутрішніх, так і зовнішніх можливих міграційних переміщень є належний рівень оплати праці та наявність місця праці. Ці чинники, на думку учасників опитування, також могли б утримати молодь від виїзду за кордон. Крім того, вагомими мотивами до можливого виїзду за кордон на постійне місце проживання є відсутність стабільності і впевненості у майбутньому, а також недостатня можливість професійної реалізації, погані умови праці. За оцінками студентів та учнів закладів вищої і професійно-технічної освіти визначено розмір середньої заробітної плати, здатний уповільнити масову еміграцію молодого покоління за межі своєї країни. Він становить близько 800 євро. Частка осіб, котрі не виїжджали би за кордон за жодних обставин, не сягає 10% опитаних. Результати дослідження підтверджують необхідність розроблення ефективних механізмів регулювання міграційної активності молоді на регіональному та державному рівні.
мотивація, міграційні чинники, оплата праці, міграційна активність, молодь, Карпатський регіон, Україна
Розглянуто передумови формування багатоцільового моніторингу індикаторів наслідків вимушеної міграції в умовах мілітарних загроз розвитку України. Висвітлено особливості реалізації такого моніторингу на прикладі соціологічного обстеження проблем інтеграції внутрішньо переміщених осіб через вибрані критерії мінімізації ризикогенності: забезпечення зайнятості, гідних побутових умов, соціальної захищеності, соціокультурної облаштованості, нейтралізацію соціальної напруженості, стабілізацію соціально-психологічного стану. Виявлено специфічні риси поведінки внутрішніх мігрантів, різний міграційний досвід, ставлення до світоглядних та базових соціогуманістичних референтів, відмінності соціокультурних орієнтацій, полярність поглядів на майбутнє, найбільш гострі соціально-захисні потреби. Діагностовані індикатори дають право стверджувати про особливості налаштування моніторингу в заданих дослідницьких фокусах. Результати обстеження можуть послужити аналітичним матеріалом для обґрунтування рекомендацій при розробці соціальних програм підтримки внутрішньо переміщених осіб на регіональному рівні.
моніторинг, наслідки вимушеної міграції, ризикогенність, міграційні ризики, внутрішньо переміщені особи, соціальна захищеність мігрантів
Цитування
Бідак В. Я. Класифікація чинників ризикогенності вимушеної міграції в Україні. Суспільні трансформації і безпека: людина, держава, соціум: матеріали доповідей Всеукраїнської науково-практичної конференції (17 червня 2016 р., Львівський інститут МАУП). Львів, 2016. С. 133-136. URL: http://li-maup.edu.lviv.ua/uploads/media/content/zbirnyk_conf_2016.pdf {sep2018.03.088.002}
Інтеграція мігрантів у приймаючий соціум: соціокультурологічні аспекти модернізаційного розвитку регіону / редкол.: У. Я. Садова, Н. І. Андрусишин, О. Т. Риндзак, В. Я. Бідак; ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України». Львів, 2015. 48 с. {sep2018.03.088.012}