Досліджено економічний зміст поняття «фінансова поведінка», узагальненим тлумаченням якого є його трактування як особливого виду економічної поведінки, пов’язаного з діями населення на ринку фінансових послуг, що передбачає мобілізацію, перерозподіл та інвестування грошових ресурсів населення. Проаналізовано фактори, що впливають на фінансову поведінку домогосподарств, і виділено такі їх види: політичні, демографічні, культурні, соціальні, психологічні, економічні. Розглянуто класифікацію фінансової поведінки населення. Визначено особливості фінансової поведінки населення в Україні, порівняно з іншими країнами. Встановлено, що рівень проникнення фінансових послуг значно нижчий за світові норми: у середньому один українець має лише одну банківську картку та один поточний рахунок у банку, а наміри населення заощадити та інвестувати мають пасивний характер. Встановлено, що найбільшим детермінантом фінансової поведінки, інклюзії та грамотності в Україні є вік і майновий стан споживачів фінансових послуг. Окреслено проблеми, вирішення яких сприятиме активізації фінансової поведінки вітчизняних домогосподарств і залученню їх до діяльності на фінансовому ринку України. 

економічна поведінка; фінансова поведінка, фінансова інклюзивність, фінансова грамотність, фінансова послуга, споживач фінансових послуг 

Відмічено, що консалтинг є одним із важливих інструментів ринкової інфраструктури в розвинутих країнах світу. Зазначено, що доцільність виділення послуг інвестиційного консалтингу на українському ринку банківських послуг викликана надзвичайною складністю інвестиційної сфери, різноманіттям інвестиційних інструментів, швидкою зміною інвестиційної ситуації, наявністю ризиків, пов’язаних із вкладенням коштів, а також більш високою прибутковістю інвестиційного бізнесу в порівнянні із класичним банкінгом. Проаналізовано поняття«інвестиційний консалтинг», яке в сучасних наукових публікаціях розглядається як незалежні професійні послуги, як засіб уточнення, допомоги і підтримки інвестування, як інструмент управління або інструмент пошуку, як вид інтелектуальної або інформаційно-аналітичної діяльності та як система заходів. Визначено порядок підготовки і проведення інвестиційного консалтингу, який передбачає виконання процедур щодо постановки завдань, розроблення та узгодження технічного завдання, проведення досліджень консультантом, підготовки підсумкових продуктів(аналітичних, методологічних, консультаційних, навчальних) і консультування. На основі дослідження теоретичних основ західного менеджменту встановлено, що здійсненню фінансового, правового, інвестиційного моніторингу сприяють створення у фінансових установах відповідних аналітичних служб і дослідницьких центрів. При цьому акцентовано увагу на тому, що використання більш гнучких систем організаційного управління, зокрема модульної, дивізійної та інших сучасних форм їх поєднання, сприятиме інтеграції інвестиційного бізнес-напряму у структуру банку. Крім того, зазначено, що наявність у банківських структурах високопрофесійного колективу фахівців, зокрема, економістів, математиків, юристів, програмістів, уможливить надання якісних та оперативних інвестиційних консалтингових послуг. 

інвестиційний консалтинг, консалтингові послуги, інвестиційний бізнес, розвиток, банк