Проаналізовано теоретичні підходи до розуміння сутності антикорупційної політики. Аргументовано відсутність єдиної думки науковців щодо існування та виникнення феномена корупції. Виокремлено наукові напрями дослідження цього явища (аналіз корупції як суспільного явища, вивчення ефективності антикорупційних інституцій, оцінювання правового регулювання антикорупційної діяльності та порівняльний аналіз міжнародного досвіду в боротьбі з корупцією). На основі аналізу наукової літератури узагальнено теоретичні підходи до розуміння сутності поняття «корупція». Виділено інституційний, економічний, соціально-психологічний підхід. Поглиблено теоретичні засади дослідження антикорупційної політики через уточнення визначення цієї дефініції як сукупності заходів, спрямованих на запобігання, виявлення та протидію корупції в усіх сферах суспільного життя. Для посилення дієвості антикорупційної політики наголошено на необхідності реалізації інтегрованого підходу, який охоплює інституційні, економічні та соціально-психологічні заходи. Особливу увагу слід приділяти реформуванню критично важливих секторів, таких як оборона, фінанси та державні закупівлі, де зберігається високий рівень корупційних ризиків. Незалежний аудит, цифровізація процесів і посилення громадського контролю є ефективними засобами зниження корупції в цих сферах. 

корупція, органи державної влади, публічне управління, корупційні ризики, оборонний сектор, економіка, війна, антикорупційна політика 

Встановлено, що всі медичні відходи вимагають спеціального підходу. Підкреслено доцільність перегляду окремих категорій медичних відходів з подальшим перенесенням їх до категорії побутових. Вказано на потребу в приділенні більшої уваги відходам косметично-парфумерної промисловості. Встановлено великі відмінності в окремих статистичних показниках за роками, об’єднання медичного та немедичного сміття в один показник. Доведено, що адекватність поводження з медичними відходами залежить від рівня життя в країні, наявності ефективної державної політики в цій сфері та належної забезпеченості природними ресурсами. В історичній ретроспективі показано зміни в ставленні до медичних матеріалів одно – та багаторазового використання. Запропоновано використовувати таблицю порівняння витрат на утилізацію з різних точок зору, ураховуючи дотримання санітарно-гігієнічних вимог. Запропоновано посилення контролю за раціональним використанням одноразових медичних виробів. Проведено компаративний аналіз вартості утилізації медичних відходів у США та Україні. Акцентовано на актуальності вдосконалення процедури отримання ліцензії на провадження діяльності у сфері поводження з медичним сміттям. 

медичне сміття, небезпечні відходи, утилізація, утилізаційне підприємство, дозвільна документація, навколишнє середовище, охорона здоров’я