Досліджено вплив інформаційних технологій на туристично-рекреаційну діяльність. Визначено умови функціонування ринку туристичних послуг у сучасних умовах. Показано, що можливості інтернету створили нові способи ведення бізнесу. Розкрито особливості застосування SMM-маркетингу для просування туристичних послуг. Проаналізовано специфіку використання комп’ютерних технологій у сферах гостинності, транспортних послуг, туристичного посередництва, розваг тощо. В історичній ретроспективі показано становлення найпотужнішої компанії у сфері інтернет-бронювання – Booking.com. На прикладі компанії-виробника шин «Michelin» досліджено, як рекламна кампанія з поширення путівника перетворилась на високоприбутковий бізнес і стала підґрунтям для розвитку гастрономічного туризму в сучасному його розумінні. Розглянуто переваги використання інформаційних технологій для туристів, а також фірм-надавачів послуг. Показано випадки зловживання з боку надавачів туристичних послуг. Доведено, що найбільшою перешкодою для розвитку електронного туризму є низький рівень кібербезпеки. Встановлено, що усі країни світу, які потрапили до сфери впливу електронного туризму, працюють над посиленням безпеки споживачів. Підкреслено важливість проведення компаративного аналізу вигід і втрат для територій від туристичної діяльності. 

маркетинг туризму, електронний туризм, інформаційні технології, соціальні мережі, кібербезпека 

Встановлено, що всі медичні відходи вимагають спеціального підходу. Підкреслено доцільність перегляду окремих категорій медичних відходів з подальшим перенесенням їх до категорії побутових. Вказано на потребу в приділенні більшої уваги відходам косметично-парфумерної промисловості. Встановлено великі відмінності в окремих статистичних показниках за роками, об’єднання медичного та немедичного сміття в один показник. Доведено, що адекватність поводження з медичними відходами залежить від рівня життя в країні, наявності ефективної державної політики в цій сфері та належної забезпеченості природними ресурсами. В історичній ретроспективі показано зміни в ставленні до медичних матеріалів одно – та багаторазового використання. Запропоновано використовувати таблицю порівняння витрат на утилізацію з різних точок зору, ураховуючи дотримання санітарно-гігієнічних вимог. Запропоновано посилення контролю за раціональним використанням одноразових медичних виробів. Проведено компаративний аналіз вартості утилізації медичних відходів у США та Україні. Акцентовано на актуальності вдосконалення процедури отримання ліцензії на провадження діяльності у сфері поводження з медичним сміттям. 

медичне сміття, небезпечні відходи, утилізація, утилізаційне підприємство, дозвільна документація, навколишнє середовище, охорона здоров’я 

Розкрито низку проблем еколого-безпечного використання ґрунтів в Україні. Відзначено суттєве зменшення капітальних інвестицій і поточних витрат на охорону навколишнього природного середовища, відсутність останніми роками інформації про витрати на охорону ґрунтів. Показано, що у 2015 р. були скасовані форми державної статистичної звітності, які містили важливі показники щодо рекультивації, меліорації земель тощо. Прослідковано виконання державних планів щодо розроблення та прийняття нормативно-правових актів у сфері землекористування в Україні і визначено, що прийняття розроблених законопроєктів є дуже повільним. Проаналізовано повноваження центральних і регіональних органів державної влади та органів місцевого самоврядування у сфері збереження родючості земель. Визначено, що виконання Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру контролю за зміною показників якісного стану ґрунтів проблематичне через відсутність у регіональних відділеннях спеціалізованих лабораторій. Показано, що агрохімічна паспортизація земель сільськогосподарського призначення здійснюється низькими темпами, що з огляду на початок функціонування ринку землі в Україні є неприпустимим. Установлено, що картограми якісного стану ґрунтів були розроблені тільки на половину площ сільськогосподарських угідь і вже застаріли. Наголошено, що статистична інформація про довкілля України у частині охорони ґрунтів обмежується кількістю внесених добрив і застосуванням пестицидів і актуальна лише для частини підприємств, які мають у користуванні встановлену площу сільгоспугідь. Розкрито низький рівень співпраці між Єврокомісією і Державною космічною агенцією України у сфері використання можливостей програми «Копернік» для моніторингу землі. 

органи державного контролю, еколого-безпечне використання ґрунтів, землекористування, нормативно-правове забезпечення