Інтерес до досліджень змін у землекористуванні (ЗЗК) останніми роками стрімко зріс. Адже для того, щоб сформулювати ефективну земельну політику та розробити адекватні інструменти управління землекористуванням, надзвичайно важливо знати, як ЗЗК можуть вплинути на суспільство та стан природного середовища. Для України, де за роки постсоціалістичної трансформації земельних відносин суттєво змінились структура землекористування та система управління земельними ресурсами, дослідження ЗЗК є особливо актуальними. На основі критичного аналізу публікацій у провідних міжнародних журналах за останні тридцять років виділено ключові напрями досліджень ЗЗК і проаналізовано їхні методичні особливості у загальному контексті теоретичного забезпечення модернізації вітчизняної системи управління землекористуванням і земельної політики. Зокрема, виділено суттєве зростання кількості робіт, що базуються на результатах метадосліджень та використанні широкого спектру методів моделювання процесів ЗЗК, їхніх причин і можливих наслідків. 

зміни у землекористуванні, соціоприродний підхід, причинно-наслідкові зв’язки, метадослідження, моделювання, земельна політика 

За роки глибоких інституційних трансформацій постсоціалістичного періоду в Україні суттєво загострились проблеми соціально-економічного розвитку сільських територій. У зв’язку з цим особливо актуальною потребою є модернізація системи управління сільським розвитком і перехід до селозберігаючої моделі розвитку аграрного підприємництва. У статті наголошується, що така модернізація вимагає суттєвого поглиблення й розширення свого теоретико-методологічного підґрунтя. У цьому контексті відзначено роль соціоекономіки як міждисциплінарного наукового напряму, що сприяє глибшому розумінню економічних і соціальних аспектів сільського розвитку та їх взаємозв’язків. Розглянуто сутність, концептуальні засади й особливості практичної імплементації соціоекономічного підходу до модернізації системи управління розвитком сільських територій в умовах децентралізації владних повноважень і реформування місцевого самоврядування. Окремо наголошується на необхідності активізації процесів самоорганізації місцевих громад шляхом ширшого використання соціальних інновацій. 

сільські території, модернізація системи управління, новий прагматизм, селозберігаюча модель розвитку, соціоекономічний підхід, децентралізація, місцеве самоврядування, соціальні інновації