старший науковий співробітник відділу регіональної екологічної політики та природокористування, ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України»
Визначено природно-ресурсні домінанти для оцінювання конкурентних переваг туристично-рекреаційної сфери та забезпечення розвитку санаторно-курортної та туристично-відпочинкової діяльності. Проаналізовано та оцінено природно-ресурсний потенціал забезпечення санаторно-курортної діяльності у Львівській, Закарпатській, Івано-Франківській та Чернівецькій областях за показниками балансових запасів підземних мінеральних і термальних вод, лікувальних пелоїдів та озокериту. Обрано пріоритетні природно-ресурсні домінанти для оціночної характеристики туристично-відпочинкової діяльності: ліси, гірські місцевості, об’єкти природно-заповідного фонду, природні об’єкти Світової спадщини, річкова мережа, озера, ставки та водосховища, об’єкти полювання. Результати аналізу засвідчили, що Карпатський регіон є привабливим для розвитку багатьох видів туристично-відпочинкової діяльності. Наголошується, що особливу увагу потрібно зосередити на задоволенні туристично-рекреаційних потреб населення України та зарубіжних країн шляхом продукування і реалізації відповідних послуг на основі цих потреб. Водночас в умовах економічної конкурентності важливим є уміння адаптуватися до змін динамічного конкурентного середовища шляхом розширення номенклатури послуг завдяки поєднанню санаторно-курортної та туристично-відпочинкової діяльності.
Карпатський регіон, природні умови, природні ресурси, туристично-рекреаційна сфера, санаторно-курортна діяльність, туристично-відпочинкова діяльність, моніторинг, конкурентні переваги
Обґрунтовано створення спеціального Фонду екології земель України для вирішення екологічних проблем у сфері землекористування. Джерелами його формування визначено плату за землю (земельний податок і орендна плата за землю з юридичних і фізичних осіб), екологічний податок і штрафні санкції за забруднення і засмічення земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства. Встановлено, що кошти екологічних податків і збору за забруднення природного довкілля, плати за землю і штрафні санкції як на республіканському, так і на місцевому рівнях тільки частково можуть забезпечити сучасні вишукування та оцінювання екологічного стану земель України та розроблення екологічних проєктів їхнього ощадливого використання та охорони. Запропоновано розширення переліку штрафних санкцій і формулу розрахунку розміру шкоди, нанесеної землевласниками та землекористувачами внаслідок ігнорування параметрів допустимих норм розорювання території та збільшення площі еродованих земель.
екологічний податок, плата за землю, земельний податок, орендна плата за землю, штрафні санкції, місцевий бюджет України
Проведено аналіз розподілу частки земель сільcькогосподарського призначення і ріллі у володінні та користуванні сільськогосподарських підприємств і господарств населення за регіонами України, а також у розвинутих країнах Європи та Америки. Установлено, що найбільш сільськогосподарсько освоєними є ґрунти з високою біопродуктивністю в межах особливо цінних земель агроландшафтів лісостепу та степу, а найменш – землі фізико-географічної зони мішаних лісів, а також гірські місцевості Карпат і Криму. Виявлено основні чинники інтенсивного розвитку поверхневої водної та вітрової ерозії ґрунтів (надмірна розораність, відсутність обґрунтованих норм оптимального співвідношення земельних угідь з врахуванням ландшафтних умов території, недостатня захищеність ґрунтів агролісомеліоративними заходами й недотримання правил розорювання ґрунтів ерозійно небезпечних схилів і технологій вирощування сільськогосподарських культур). За результатами дослідження виокремлено ранги регіонів поширення ерозійної деградації ґрунтів, які об’єднано в класифікаційні групи, а також укладено карти-схеми. Виявлено зональні закономірності поширення і розвитку ерозійної деградації ґрунтів. Це головно ґрунти з високою біопродуктивністю в межах особливо цінних земель агроландшафтів лісостепу та степу. Висвітлено нормативно-правове забезпечення напрямів діяльності та заходів, спрямованих на попередження ерозійної деградації ґрунтів. Рекомендовано шляхи запровадження економічних важелів досягнення екологічної безпеки у сфері землекористування.
екологічна безпека, економічні важелі, землі сільськогосподарського призначення, рілля, агроландшафти, ерозія ґрунтів
Цитування
Кіптач Ф. Землі України: категорії, право власності, стан використання, охорона. Львів, 2010. 240 с. {sep2021.04.028.013}
Кіптач Ф. Депресивні регіони України: екологічна компонента: монографія. Львів: ВЦ ЛНУ імені Івана Франка, 2008. 288 с. {sep2022.03.029.004}
Кіптач Ф. Я. Природно-ресурсні компоненти дослідження конкурентоспроможності туристично-рекреаційної сфери Львівської області. Стратегія сталого розвитку України: сьогодення та перспективи: матеріали ІІ Всеукраїнської інтернет-конференції, присвяченої 30-річчю кафедри екології, технології захисту навколишнього середовища та лісового господарства Національного університету водного господарства та природокористування. С. 71-74. Рівне: НУВГП, 2022. URL: https://drive.google.com/file/d/1jF1nPoRsI2BxbofQAfJKIEmgiRAJsTyC/view?usp=share_link {sep2022.05.038.003}
Кіптач Ф. Я. Природно-ресурсний потенціал забезпечення санаторно-курортної діяльності в Карпатському регіоні. Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України: зб. наук. пр. 2022. Вип. 5(157). С. 38-43. DOI: https://doi.org/10.36818/2071-4653-2022-5-6 {sep2024.01.011.002}
Кіптач Ф. Я. Природно-ресурсний потенціал забезпечення туристично-відпочинкової діяльності в областях Карпатського регіону України. Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України: зб. наук. пр. 2023. Вип. 1(159). С. 48-51. DOI: https://doi.org/10.36818/2071-4653-2023-1-8 {sep2024.01.011.003}
Кіптач Ф. Я., Кравців С. С. Природно-ресурсні чинники в оцінці конкурентоспроможності туристично-рекреаційної сфери Карпатського регіону України. Регіональна економіка. 2023. № 3(109). С. 93-100. DOI: https://doi.org/10.36818/1562-0905-2023-3-8 {sep2024.01.011.004}
УКР 
ENG
kiptach@ukr.net
