Здійснено аналіз чинників формування промислової конкурентоспроможності України в умовах глобальних змін і впровадження Industry 4.0. Розглянуто загрози та виклики, що несуть у собі інноваційні зміни економічного середовища. Здійснено порівняльний аналіз індексу промислової конкурентоспроможності України з аналогічними показниками країн Центральної та Східної Європи. Досліджено досвід упровадження концепції Industry 4.0 в ЄС. Обґрунтовано пріоритетність машинобудування в Україні, з огляду на що аналіз промислової конкурентоспроможності поглиблено оцінюванням стану розвитку окремих секторів машинобудування як важливого сегмента впровадження інноваційних технологій на платформі Industry 4.0. Окреслено ключові обмеження конкурентоспроможності промисловості України, визначено вектори та основні завдання щодо адаптації України до глобальних змін в умовах упровадження Industry 4.0. 

промислова конкурентоспроможність, Industry 4.0, машинобудування, індустріалізація, стратегія розвитку машинобудування 

Проаналізовано досвід країн, які застосовували різні стратегії імпортозаміщення для досягнення цілей стабілізації економіки, визначено позитивні та негативні наслідки. Особлива увага приділяється дослідженню теоретичних аспектів імпортозаміщення з точки зору реалізації стратегії економічного розвитку. На основі проведених досліджень окреслено напрями впровадження стратегій імпортозаміщення в сучасних умовах. Окреслено переваги стратегії імпортозаміщення, що зводяться до стимулюючої ролі у створенні диверсифікованої національної економіки, підвищенні рівня зайнятості у країні в умовах глобальних економічних потрясінь. Безумовною перевагою використання стратегії імпортозаміщення визначено можливість досягнення незалежності країни від несприятливих умов зовнішньоекономічної діяльності. Дослідження показало, що більшість країн на конкретному етапі свого розвитку використовували політику імпортозаміщення для того, щоб захистити певні галузі до моменту досягнення ними достатнього рівня конкурентоспроможності на світовому ринку. Серед основних негативних наслідків імпортозаміщення для країн з низьким рівнем економічного розвитку виділено: ризик збільшення дефіциту платіжного балансу, потреби в нових кредитах через незначне зростання експорту; посилення інфляційних процесів і залежності від надходження іноземного капіталу внаслідок зростання державних витрат на підтримку конкретних галузей у межах політики імпортозаміщення; створення неефективних і застарілих продуктів, які є неконкурентоспроможними на міжнародному ринку, через відсутність конкуренції в результаті протекціоністської політики держави, що суттєво знижує, а в багатьох випадках знищує стимули до технологічних і організаційних інновацій. За результатами дослідження визначено передумови для успішної реалізації політики імпортозаміщення, що зводяться до: обґрунтування вибору об’єктів (товарних груп), імпортозаміщення яких є доцільним та економічно вигідним для держави та суспільства в довгостроковій перспективі; вибору інструментів політики імпортозаміщення, зокрема превалювання обмежувальних інструментів (тарифів, квот, оподаткування тощо) для захисту національного виробника та стимулювання заходів інвестиційного характеру з метою стимулювання інноваційного розвитку економіки. Пріоритетним критерієм має залишатись принцип ефективності та економічної доцільності імпортозаміщення, що означає стимулювання виробництва лише конкурентоспроможної продукції, яка характеризується відповідною якістю та конкурентною ціною. Незважаючи на простоту та очевидність такого твердження, цей принцип є одним із найважчих у практичній реалізації, а його недотримання може призвести до масштабних негативних наслідків як у зовнішньоторговельній діяльності, так і в національній економіці загалом. 

імпортозаміщення, місткість внутрішнього ринку, зростання національної економіки 

Проведено структурно-динамічне оцінювання виробництва та реалізації деревообробної продукції в Україні. Досліджено виробничий та експортний потенціал деревообробних виробництв Західного регіону й проаналізовано їх спеціалізацію за основними видами продукції. Визначено перспективні напрями розвитку деревообробної промисловості в областях Західного регіону (у розрізі виробництв) та окреслено базові стратегії їх реалізації, зорієнтовані на внутрішній і зовнішній ринки збуту продукції. Розроблено схему вертикальної інтеграції деревообробних виробництв, яка передбачає комплексну взаємодію лісопромислового та інфраструктурного секторів економіки на мезорівні. Проаналізовано практику реалізації кластерних ініціатив у сегменті деревообробки у Львівській області. Запропоновано низку організаційно-економічних інструментів, спрямованих на стимулювання розвитку вітчизняних деревообробних підприємств. 

промисловість, деревообробне виробництво, продукція, експортний потенціал, розвиток 

Проведено кластерний аналіз регіонів України за потенціалом розвитку хімічної промисловості. За результатами кластерного аналізу регіони розподілено на три кластери: кластер з високим рівнем розвитку хімічної промисловості, кластер з потенціалом розвитку хімічної промисловості, кластер з низьким рівнем розвитку хімічної промисловості. Встановлено тенденції регіонального розвитку хімічної промисловості в часовому аспекті. Досліджено зміни у регіональній структурі хімічної промисловості упродовж 2012-2017 рр. Поглиблено аналіз регіонального розвитку хімічної промисловості шляхом порівняння результатів кластерного аналізу з особливостями розміщення сировинних центрів хімічного виробництва. За результатами дослідження визначено три категорії областей: області із стабільним розвитком, які використовують наявний потенціал; області, які недостатньо використовують потенціал; малоперспективні регіони, які мають слабку сировинну базу та невисокий економічний потенціал. 

хімічна промисловість, потенціал розвитку хімічної промисловості регіонів, кластерний аналіз 

Здійснено оцінку вагомості хімічної галузі в промисловості України, зокрема досліджено динаміку частки хімічної галузі в обсязі реалізованої промислової продукції, а також її питому вагу в імпорті та експорті, проведено порівняльну оцінку індексів виробництва хімічних речових та хімічної продукції з індексами виробництва в промисловості. Визначено чинники, що сприяють розвитку хімічної промисловості. Проаналізовано основні тенденції розвитку галузі та проведено порівняльний аналіз із загальними тенденціями в промисловості. Проведено структурний аналіз хімічної промисловості України. Виявлено особливості хімічної промисловості, а також стримуючі чинники розвитку галузі. Визначено сильні та слабкі сторони, притаманні хімічній галузі загалом та пов’язані з особливостями макросередовища в Україні. Ґрунтуючись на результатах проведеного дослідження, окреслено можливості та перспективи розвитку хімічної галузі. 

хімічна промисловість, індекс цін виробників хімічної продукції, індекси цін виробників промислової продукції