Досліджено основні тенденції розвитку машинобудівних підприємств в Україні. Зокрема, з’ясовано, що великі та середні машинобудівні підприємства реалізували продукції більше, а рівень рентабельності їхньої діяльності вищий, аніж малих підприємств. Виявлено зниження обсягів інвестування в розвиток вітчизняних машинобудівних виробництв. Визначено частку транснаціональних компаній (ТНК) у машинобудівних виробництвах України. Окреслено виробничу спеціалізацію ТНК та зазначено, що це здебільшого проміжні виробники, які займаються виготовленням окремих комплектуючих для провідних автомобілебудівних компаній. Зазначено, що переважна кількість машинобудівних ТНК в Україні функціонує за толінговими схемами, тобто із залученням давальницької сировини. Підкреслено необхідність розвитку вітчизняних виробництв для зміцнення їхніх конкурентних позицій на внутрішньому та зовнішньому ринках машинобудування. 

машинобудування, корпорації, транснаціональні компанії, інвестиції, толінг 

Досліджено основні тенденції розвитку машинобудівних виробництв у регіонах України. Виявлено сповільнення та нерівномірність темпу приросту виробництва машинобудівної продукції практично в усіх областях. Установлено регіональну структуру вітчизняного машинобудування за обсягами реалізації, експорту та імпорту продукції. Виявлено дисбаланс між виробництвом і зовнішньою торгівлею в регіонах, що пов’язано з високою часткою давальницької сировини в машинобудівному виробництві. Визначено структуру машинобудування за видами виробництв у регіонах та її зміну за 2014-2019 рр. Окреслено основні проблеми машинобудування, що виникли під впливом зовнішніх і внутрішніх чинників, зокрема політико-економічна нестабільність, протиепідемічні заходи (через COVID-19), низький рівень розвитку інновацій, застарілість техніко-технологічної бази виробництв та інші. Запропоновано напрями розвитку машинобудівних виробництв України, серед яких залучення інвестицій і збільшення державного фінансування науково-дослідних інститутів, розроблення механізму пільгового кредитування на модернізацію виробництва та ін. 

машинобудування, індекс промислової продукції, обсяг реалізації продукції, експорт, імпорт, регіональна структура 

Розглянуто сучасні тенденції експорту м’яса та м’ясної продукції. Проаналізовано динаміку та структурні зміни в експорті м’яса за видами та ступенем переробки (яловичина та телятина, свинина, м’ясо птиці, готові м’ясні продукти). Визначено найбільш перспективні напрями розвитку експорту м’яса (м’ясо птиці) та вказано на можливі загрози зростання імпортозалежності від окремих видів м’ясної продукції (яловичина та телятина, свинина). Побудовано рейтинг найбільших країн-імпортерів м’яса та м’ясної продукції з України, визначено їхню частку у структурі експорту м’ясної продукції. Досліджено зміни у географічній структурі експорту. Доведено низький рівень диверсифікації географії експорту окремих видів м’яса (свинина, м’ясо великої рогатої худоби). Виявлено проблеми розвитку експортного потенціалу м’ясної промисловості України. Означено основні напрями покращення конкурентоспроможності української м’ясної продукції на світовому ринку, що включають комплексне вирішення проблем сільськогосподарського та промислового виробництва м’яса, задля збільшення експортного потенціалу. 

виробництво м’яса та м’ясної продукції, зовнішня торгівля, експорт, імпорт, коефіцієнт покриття, географічна структура експорту 

Проаналізовано обсяги виробництва та переробки зерна в Україні. Визначено, що високий рівень виробництва зерна спричинив перенасичення внутрішнього ринку та зростання експорту цього продукту. Водночас знизились обсяги виробництва борошна пшеничного та пшенично-житнього, яке є основою глибинної переробки, а також, інших продуктів, частка яких у хлібному виробництві найвагоміша (хліба та продуктів хлібобулочних нетривалого використання, печива солодкого, вафель та вафельних облаток, макаронних виробів). Відповідно до характеристики регіонів виділено перспективні напрями розвитку виробництва та переробки зерна. Встановлено, що ключовим фактором збільшення ефективності виробництва зерна в Україні є забезпечення його максимальної переробки. Для забезпечення розвитку виробництва хлібних продуктів запропоновано: стимулювати залучення інвестиційних ресурсів у створення технічних можливостей виробництва конкурентної продукції для міжнародного ринку; розширювати асортимент хлібних продуктів, щоб задовольнити внутрішній попит тощо. 

виробництво зерна, переробка зерна, борошномельне виробництво, хлібні продукти, експорт зерна 

Наведено загальну характеристику хімічних підприємств Західного регіону. Виявлено, що ключову частину займають підприємства з виробництва основної хімічної продукції, добрив і азотних сполук, пластмас і синтетичного каучуку в первинних формах (40%). Найбільшими з них є: ТОВ «Карпатнафтохім» та ПрАТ «Рівнеазот». Частка зазначених підприємств в обсязі реалізованих хімічних речовин і хімічної продукції регіону становить близько 87%. Наведено загальну характеристику діяльності цих підприємств. Охарактеризовано хімічні підприємства регіону, що розвиваються: ТОВ «Карпатсмоли», ТзОВ «Поліком», ТзОВ «Полікем», ТзОВ «Живиця плюс» і ПАТ «Львівський хімічний завод». Виявлено проблеми розвитку хімічних підприємств Західного регіону, зокрема: екологічні проблеми, необхідність сприяння розробленню сировинних ресурсів, організація нових виробництв та інші, а також, запропоновано шляхи їх вирішення. 

хімічна промисловість, хімічні підприємства, хімічне виробництво, обсяг реалізованих хімічних речовин і хімічної продукції 

У статті досліджено сучасний стан запровадження інновацій на промислових підприємствах у регіонах України. Проаналізовано тенденції розвитку промислових інновацій. Встановлено, що для регіонів України характерно переважне впровадження промислових інновацій нових для підприємств, оскільки такі проекти потребують меншого фінансування. В результаті дослідження виділено основні причини низького розвитку промислових інновацій у регіонах (висока затратність наукових розробок, нестача професійних кадрів, доступність кредитування, інформаційна необізнаність тощо) і виявлено, що більшість з них ґрунтуються на відсутності фінансування. Запропоновано шляхи стимулювання фінансування промислових інновацій у регіонах, зокрема: збільшити самофінансування інноваційних проектів за допомогою створення фондів розвитку; стимулювати залучення іноземних інвестицій в промислові інновації на макро- та мікрорівнях; розвивати інформаційне забезпечення щодо впровадження інновацій у промисловості регіонів. 

інновації у промисловості, інноваційна продукція промислових підприємств, частка промислових інновацій, джерела фінансування інновацій, самофінансування промислових інновацій