науковий співробітник відділу регіональної економічної політики, ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України»; професор кафедри менеджменту організацій, Національний університет «Львівська політехніка»
Проаналізовано причинно-наслідкові зв’язки та оцінено вплив інституційно-просторових чинників на доступність житла міст-обласних центрів. Теоретично осмислено сутність «ренти доступності» як механізму, за допомогою якого просторові та інституційні обмеження в містах трансформуються у структурне зростання ціни диспропорційно доходам населення. Уведено показник медіанного мультиплікатора доступності житла, що уможливило уникнення статистичних викривлень і більш адекватне відображення доступності житла для типового домогосподарства. Виявлено, що показники вартості житла, щільності, фіскальної віддачі території визначально впливають на медіанну доступність житла. Проведений кореляційний аналіз по містах-обласних центрах України демонструють, що воєнна міграція після 2022 р. змінила структурний дисбаланс на гострий. Проаналізовано якість регуляторних механізмів і просторової політики. Доведено, що криза доступності житла має фундаментально земельний, а не ринковий характер. Виявлено інституційну пастку, коли місцева влада об’єктивно зацікавлена в зростанні вартості землі, що робить її одночасно бенефіціаром і відтворюваною недоступністю.
доступність житла, земельна рента, медіанний мультиплікатор, просторове планування, житлова політика, урбанізація, інституційні обмеження, ринок землі
Систематизовано концептуальні засади формування центрів економічного зростання у фокусі регіональної політики Європейського Союзу. Розкрито сутність категорії «центр економічного зростання», в основу якої покладено теоретичні витоки концепції (полюси зростання, агломераційні ефекти, нова економічна географія) та її сучасні інституційні інтерпретації у практиці ЄС. Запропоновано систему критеріїв ідентифікації центрів економічного зростання в контексті політики згуртованості та place-based approach (економічний, локалізаційний, інфраструктурний, функціональний, урбаністичний, інституційний, критерій просторової зв’язності, часовий). На основі «перехресного» розгляду й теоретичного осмислення розкрито й оцінено закономірності розвитку центрів економічного зростання стосовно якості економічного розвитку, капіталізації нематеріальних чинників, динамізму та керованості. Систематизовано нові підходи до регіональної політики ЄС та з’ясовано основні принципи, фінансові інструменти, інвестиційні пріоритети, новації періоду 2021-2027 рр. та відмінності від попередніх періодів. Висновки можуть бути використані для уточнення методології ідентифікації центрів зростання та адаптації інструментів регіональної політики України до вимог політики згуртованості ЄС.
центр економічного зростання, політика згуртованості, мультиплікативний ефект, поліцентричний розвиток, агломераційні ефекти, spillover-ефекти, функціональні міські території, великі міста, середні міста, малі міста, кластер
Здійснено аналіз причинно-наслідкових зв’язків та оцінювання впливу просторових чинників на продуктивну спроможність економіки регіону. Теоретично осмислено суть продуктивної спроможності регіону, наведено характеристики просторових чинників та їхній можливий вплив на продуктивну спроможність економіки регіону. Здійснено емпіричний аналіз та оцінювання залежності між багатофакторною продуктивністю і просторовими чинниками регіону. Як основу використано кореляційно-регресійний аналіз. Виявлено, що показники щільності інвестицій, бізнесу, рівень урбанізації та вартість нерухомості в містах-обласних центрах є визначальними щодо підвищення продуктивної спроможності економіки регіону. Проведено обґрунтування отриманих результатів і висунуто низку гіпотез стосовно причин і характеру впливу просторових показників на продуктивну спроможність регіону, зокрема щодо залежності факторної продуктивності від показника щільності населення, інвестицій, бізнесу, вартості нерухомості. Здійснено узагальнення щодо неоднорідності простору за концентрацією та структурою економічних активів, суттєвих відмінностей в інвестиційній привабливості територій на рівні регіонів. Здійснено регіональний зріз щодо економічного потенціалу та продуктивної спроможності економіки окремих областей.
За допомогою методів системного аналізу обґрунтовано методологічні основи аналізу стану урбанізованих систем. На базі моделі урбанізованої системи виділено та охарактеризовано наявні методи дослідження розвитку урбанізованих систем. Використовуючи системний підхід, обґрунтовано власну методику аналізу стану урбанізованих систем. Методика аналізу стану урбанізованої системи ґрунтується на врахуванні чотирьох складових системи: людській, просторовій, соціальній і часовій. Економічна складова є пріоритетною. Виявлені кількісні і якісні залежності між економічними та просторовими, соціальними та часовими характеристиками системи.
методологія, методи дослідження, системний підхід, урбанізована система
Осмислено феномен просторової ексклюзії в Україні, проблеми та передумови виникнення. Проаналізовано наявні концепції та підходи до визначення поняття ексклюзії. Визначено фактори та обґрунтовано характерні ознаки просторової ексклюзії на прикладі міст і територій України. Виявлено, що основні чинники, які формують і впливають на просторову ексклюзію, зосереджені в порушенні законодавчо-нормативних положень, соціально-економічних процесах, системі управління, процесах функціонування територіальних систем. Урахування просторової ексклюзії у просторовому плануванні дозволить обґрунтувати вимоги розвитку міст і регіонів.
ексклюзія, простір, соціально-економічні процеси, місто
У статті в історичному контексті досліджено економіко-містобудівні відносини у розвитку міст. Характеризується система методів, інструментів і форм державного впливу на соціально-економічні процеси в містах, використання специфіки простору та його організації в містах у різні історичні періоди. Стверджується наявність залежностей між соціально-економічними процесами та просторовими характеристиками у розвитку міст. З одного боку, економічні основи господарювання – форми і джерела капіталу, система ціноутворення, фіскальна політика і участь держави в економічних процесах, з іншого – локалізація, природні умови та відстані визначають просторові відмінності міст і процеси в них. Зроблено висновок про наявність системних ефектів при узгодженні соціально-економічних і територіальних завдань у розвитку міст.
економіка міста, історія економіки, економічна теорія, містобудівна політика, економіко-містобудівні відносини
Цитування
Габрель М. М., Лисяк Н. М. Теоретико-методологічні аспекти просторового моделювання для задач соціально-економічного розвитку міст. Формування ринкових відносин в Україні. 2015. № 4. С. 216-225. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/frvu_2015_4_50 {sep2018.04.150.002}
Олексюк Г. В., Лисяк Н. М., Попадинець Н. М. Концептуально-структурні моделі ендогенного потенціалу об’єднаних територіальних громад як передумова підвищення їх конкурентоспроможності. Економіка України. 2019. № 3. С. 55-67 {sep2019.03.003.012}
Олексюк Г. В., Лисяк Н. М., Попадинець Н. М. Концептуально-структурні моделі ендогенного потенціалу об’єднаних територіальних громад як передумова підвищення їх конкурентоспроможності. Економіка України. 2019. № 3. С. 52-69. {sep2020.02.046.005}
Олексюк Г. В., Лисяк Н. М., Попадинець Н. М. Концептуально-структурні моделі ендогенного потенціалу об’єднаних територіальних громад як передумова підвищення їх конкурентоспроможності. Економіка України. 2019. № 3. С. 52-69. {sep2020.03.032.008}
Олексюк Г. В., Лисяк Н. М., Попадинець Н. М. Концептуально-структурні моделі ендогенного потенціалу об’єднаних територіальних громад як передумова підвищення їх конкурентоспроможності. Економіка України. 2019. № 3. С. 52-69. {sep2020.04.018.006}
Олексюк Г. В., Попадинець Н. М., Лисяк Н. М. Концептуальна фінансово-економічна модель урбанізованих систем. Економіка та право. 2020. № 2. С. 84-95. DOI: https://doi.org/10.15407/econlaw.2020.02.084 {sep2020.04.018.007}
Habrel M., Lysiak N., Habrel M., Dobrowolska M. Urbanization and industrialization of space in Ukraine: Realities, changes and forecasts for the future. MATEC WebConf. 2024. Vol. 396. DOI: https://doi.org/10.1051/matecconf/202439615002 {sep2024.04.024.006}
Габрель М. М., Лисяк Н. М., Хром’як Й. Я. Економічно-просторові взаємодії в моделюванні розвитку Львівської агломерації. Формування ринкових відносин в Україні: зб. наук. пр. 2024. № 5(276). С. 79-93. DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.13214974 {sep2025.04.018.025}
Лисяк Н. М. Інтегрований розвиток урбанізованих систем: монографія. Львів: ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України». Львів, 2025. 312 с. URL: https://ird.gov.ua/irdp/p20250006.pdf {sep2025.04.018.026}
Лисяк Н. Інтегрований розвиток урбанізованих систем: монографія. Львів: ДУ’Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України», 2025. 311 c. URL: https://ird.gov.ua/irdp/p20250006.pdf {sep2026.02.037.018}
Habrel M., Habrel T., Lysiak N. Structural and parametric spatial transformations of cities-Regional centers of the Western Region of Ukraine in the post-soviet period. AIP Conference Proceedings. 2023. Vol. 2928(1). DOI: https://doi.org/10.1063/5.0170508 {sep2026.02.037.019}