Досліджено загальні тенденції та проблеми розвитку вугільної галузі України останніх років. Окреслено основні причини проблем і відчутного скорочення видобутку вугілля в Україні через вичерпання запасів унаслідок тривалої експлуатації вуглевидобувних підприємств. Визначено незадовільний стан основного обладнання копалень і високий рівень його зносу, а також низькі темпи відновлення основних фондів. Темпи інвестиційних та інноваційних процесів у вугільній галузі України сьогодні не відповідають реальним потребам та можливостям збільшення вуглевидобутку. Реформування та реструктуризація вуглевидобувних підприємств значно відстають від запланованих програмних заходів держави, у тому числі процесів приватизації, залучення приватних інвестицій, вдосконалення підходів до управління, закриття нерентабельних збиткових шахт і будівництво нових перспективних копалень. Зазначається, що військові дії на Донбасі призвели до скорочення вуглевидобутку практично вдвічі, що призвело до вугільної залежності України та необхідності закупівлі значних обсягів вугілля у різних країнах світу. Відзначено перспективні напрями збільшення вуглевидобутку як функціонуючими шахтами, так і можливістю будівництва нових на розвіданих запасах енергетичного та коксівного вугілля, зокрема у Львівсько-Волинському вугільному басейні. Окреслена економічна проблема вугільної галузі – наявність значних сум непокритих збитків, які нагромадилися впродовж багатьох років та є причиною наявності довготермінових і поточних зобов’язань, що постійно зростають. Проведено аналіз окремих показників фінансово-господарської діяльності ДП «Львіввугілля», які характеризують загальний фінансовий стан, використання основних фондів, зобов’язання, фінансовий результат і підходи до ціноутворення на вугільну продукцію. Виокремлено основні причини збитковості вугільних підприємств, несвоєчасної виплати заробітної плати шахтарям, проблеми інвестиційного та інноваційного розвитку вугільної галузі. Визначено складність процесів добровільного об’єднання громад у межах реформи децентралізації, що існують на територіях місцевого самоврядування вугільних регіонів, які полягають у наявності екологічних проблем і майбутнього закриття вуглевидобувних підприємств, що негативно вплине на загальний економічний потенціал майбутніх об’єднаних територіальних громад. Встановлено, що стратегічний розвиток ОТГ у районах залягання покладів кам’яного вугілля (на прикладі Львівської області) тісно пов’язаний з наявністю там вуглевидобувних підприємств і проектів будівництва нових шахт. Означено стратегічні напрями інноваційного розвитку вугільної промисловості України, засади реформування та реструктуризації вугільних підприємств. 

вугільна галузь, вугільна продукція, вугільні підприємства, фінансово-економічний стан вугільних підприємств, інвестиційно-інноваційний розвиток 

У статті в історичному контексті досліджено економіко-містобудівні відносини у розвитку міст. Характеризується система методів, інструментів і форм державного впливу на соціально-економічні процеси в містах, використання специфіки простору та його організації в містах у різні історичні періоди. Стверджується наявність залежностей між соціально-економічними процесами та просторовими характеристиками у розвитку міст. З одного боку, економічні основи господарювання – форми і джерела капіталу, система ціноутворення, фіскальна політика і участь держави в економічних процесах, з іншого – локалізація, природні умови та відстані визначають просторові відмінності міст і процеси в них. Зроблено висновок про наявність системних ефектів при узгодженні соціально-економічних і територіальних завдань у розвитку міст. 

економіка міста, історія економіки, економічна теорія, містобудівна політика, економіко-містобудівні відносини