Стаття присвячена вивченню особливостей формування та реалізації сучасної політики залучення іноземних інвестицій у світовій практиці та її проєкції для вітчизняної економіки. Наголошено, що країни світу успішно реалізовують механізми, спрямовані на забезпечення чистоти інвестиційних ресурсів, захист економік країн від ризикових іноземних інвестицій та запобігання недобросовісним, отримання переваг від надходжень іноземних інвестицій. Розглянуто розповсюджені види прямих іноземних інвестицій, зокрема вертикальні, горизонтальні, конгломеративні, грінфілд і браунфілд, їхні переваги та недоліки для країни-реципієнта. З’ясовано сучасні тенденції та динаміку залучення прямих іноземних інвестицій у різних регіонах світу. Розглянуто сутність процесу залучення прямих іноземних інвестицій. Проведено аналіз світового досвіду щодо розроблення засад і принципів політики й зусиль, спрямованих на залучення і сприяння прямим іноземним інвестиціям, на максимізацію ефективності заходів із залучення іноземних інвестицій, зокрема в контексті досягнення визначених цілей сталого розвитку. Проведено оцінювання впливу надходжень прямих іноземних інвестицій на показники економічного розвитку країн з найбільшим обсягом ВВП. Установлено, що зростання прямих іноземних інвестицій на 1 млн дол. США безпосередньо призводитиме до зростання ВВП на 68 млн дол. США в країнах-лідерах. Розглянуто засади формування інвестиційної політики ОЕСР та досвід членів OECP у підтримці урядів інших країн щодо залучення та використання іноземних інвестицій. Обґрунтовано пріоритетні напрями для розширення можливостей, пов’язаних із прямим іноземним інвестуванням для України в період повоєнної відбудови. Обґрунтовано, що пріоритетом для України має стати вивчення та адаптація іноземного досвіду, надання інституційної підтримки в реалізації інвестиційних проєктів, запровадження механізмів страхування інвестицій, пропагування успішних проєктів. Визначено, що країни світу накопичили цікавий досвід залучення прямих іноземних інвестицій у свої національні економіки. Вони впроваджують різні моделі залучення інвестицій, досліджують можливості для позитивного використання різних видів інвестицій, розробляють різні типи інвестиційних стратегій, оцінюють і мінімізують ризики. Акцентовано, що сучасна державна політика орієнтована на вдосконалення інвестиційної політики та максимізацію ефективності заходів щодо залучення інвестицій, які перетворюються на набір інструментів, спрямованих на підвищення привабливості економіки для іноземних інвестицій. З’ясовано, що сучасні тенденції залучення іноземних інвестицій відображають цілі сталого розвитку, зокрема узгодження інвестиційних стратегій із ширшим баченням сталого розвитку, відповідність національного законодавства міжнародним стандартам, технічну і фінансову підтримку для усунення ринкових збоїв, а також інформаційно-допоміжні послуги. Наголошено, що повоєнна відбудова України потребуватиме інвестиційних ресурсів, включно з іноземними. Визначені пріоритетні напрями передбачають інституційну підтримку з боку іноземних партнерів, сприяння успіху реалізованих проєктів і створення інфраструктури для підготовки високоякісних інвестиційних проєктів та інших ініціатив. 

іноземні інвестиції, прямі іноземні інвестиції, інвестиційна політика, інституційна підтримка, сталий розвиток 

Стаття присвячена аналізу тенденцій розвитку світового ринку технологій для обґрунтування комплексу пропозицій для вітчизняної практики. Наголошено, що особливої важливості для України набуває вивчення трендів розвитку світового ринку технологій та її перспектив у технологічній сфері в умовах протистояння військовій агресії рф. Розглянуто світові характеристики експорту високотехнологічної продукції, динаміку експорту та імпорту високотехнологічної продукції країн-членів ЄС зокрема. З’ясовано сучасні тенденції розвитку міжнародного технологічного ринку – стабільне домінування на міжнародному технологічного ринку економічно розвинених країн, формування структури міжнародного ринку високотехнологічних товарів і послуг; високий ступінь монополізації міжнародного ринку високотехнологічної продукції; збільшення кількості малих і середніх венчурних компаній. Проведено оцінювання впливу результатів науково-технічної та інноваційної діяльності на показники економічного розвитку країн з найбільшим обсягом ВВП. Досліджено вплив на ВВП різноманітних показників, зокрема витрат на використання інтелектуальної власності, кількості патентних заявок і обсягів високотехнологічного експорту. Установлено, що витрати на використання інтелектуальної власності характеризуються середнім рівнем впливу на ВВП, а обсяг високотехнологічного експорту та обсяг патентних заявок мають схожий за характером високий рівень впливу на ВВП. Виокремлено перспективні технології світового рівня, як от узагальнений досвід, забезпечення конфіденційності даних, вседоступність операційної моделі ІТ, гіперавтоматизація, штучний інтелект, які демонструють методичний розвиток і масштабність розповсюдження. Обґрунтовано, що пріоритетом для України сьогодні стає трансформація економічної системи, оновлення науково-технічної сфери відповідно до чинних міжнародних або європейських стандартів. 

технологія, технологічний розвиток, технологічний ринок, високотехнологічна продукція 

Щоб обґрунтувати пропозиції для вітчизняної практики, аналізуються чинники впливу на інноваційний розвиток і винахідницьку активність у країнах-членах ЄС. Наголошено, що передумовою досягнення конкурентоспроможності є науково-технологічна активність та інноваційна діяльність, які найповніше відображаються в патентуванні об’єктів інтелектуальної власності. З’ясовано зміни позицій України в міжнародних рейтингах, зокрема Глобального інноваційного індексу та Глобального індексу стартап-екосистем. Виділено основні проблеми створення та використання винаходів в Україні. Окреслено сучасну модель комерціалізації науково-технічних розробок, що сформована на світовому ринку. Наведено сукупність заходів, що застосовуються для підвищення рівня інноваційності в європейській практиці. Для виявлення основних чинників впливу на інноваційну та винахідницьку активність країн-членів ЄС та оцінювання характеру такого впливу застосовано апарат кореляційно-регресійного аналізу. На основі даних Статистичного бюро Європейського Союзу за 2009-2021 рр. побудовано три регресійні моделі впливу незалежних змінних на показник кількості патентних заявок, поданих до Європейського патентного відомства (на мільйон жителів). Незалежними змінними обрано частку активного населення, яке займається НДДКР; частку зайнятого населення, яке працює у сфері високих технологій та наукомісткого виробництва; частку витрат на НДДКР у ВВП. Обґрунтовано, що пріоритетом для України як інтелектуально орієнтованої країни, що прагне сформувати конкурентоспроможну економіку та створити ефективну систему інноваційного менеджменту в умовах післявоєнного відновлення, є врахування кращих стандартів європейських країн, реалізація низки заходів щодо підтримки наукової та винахідницької діяльності, практичного використання об’єктів інтелектуальної власності. 

інноваційна діяльність, винахідницька активність, об’єкти інтелектуальної власності, винаходи, комерціалізація об’єктів інтелектуальної власності 

Обґрунтовано роль фінансового забезпечення в інноваційно-технологічному розвитку країни та можливостях експорту високотехнологічної продукції. Проаналізовано тенденції розвитку експорту високотехнологічної продукції на світовому ринку. Обґрунтовано підходи, що використовуються державами для формування стратегій інноваційного і технологічного розвитку. Наголошено на важливості ролі державної політики в процесі переходу країн до високотехнологічної інноваційної економіки. Побудовано динамічні ряди частки витрат на наукові дослідження і розробки у ВВП для ЄС та України у 2010-2020 рр. Розроблено економетричну модель залежності експорту високих технологій України від витрат на наукові дослідження і розробки. У результаті встановлено позитивний вплив від збільшення витрат на наукові дослідження і розробки на зростання високотехнологічного експорту. Виокремлено основні проблеми фінансового заперечення інноваційного й технологічного розвитку України. Обґрунтовано потребу в пошуку моделі, орієнтованої на зміни сформованої структури інвестування наукових досліджень і розробок. 

технології, інновації, технологічний розвиток, інноваційна економіка, високотехнологічний експорт 

Висвітлено теоретичні підходи до визначення терміна «купівельна спроможність населення» та чинників, що її визначають. Розглянуто поняття купівельної спроможності грошей, купівельної спроможності заробітної плати, мінімальної заробітної плати, прожиткового мінімуму. Узагальнено погляди вітчизняних науковців щодо значення купівельної спроможності для відтворення людського капіталу, забезпечення економіки кадрами, розвитку роздрібної торговельної сфери, формування ресурсів домогосподарств, забезпечення соціального захисту та високого рівня життя населення, формування товарних відносин, розроблення та реалізації соціально-економічної політики. Наведено наявні теоретичні та прикладні підходи до здійснення кількісного виміру купівельної спроможності. Побудовано економіко-математичну модель, яка описується за допомогою лінійної та квадратичної функцій залежності між купівельною спроможністю населення України та заробітною платою, враховуючи індекси сприйняття корупції та інфляції. Установлено тісну позитивну залежність купівельної спроможності населення України від середньої заробітної плати протягом 2011-2020 рр. Наголошено на існуванні сучасної регіональної диференціації середньої заробітної плати в Україні. Обґрунтовано важливість використання пропонованих підходів для розроблення заходів з підвищення купівельної спроможності населення та посилення регіонального зближення. 

математична модель, заробітна плата, доходи населення, купівельна спроможність населення, індекс інфляції, індекс сприйняття корупції