Щоб обґрунтувати пропозиції для вітчизняної практики, аналізуються чинники впливу на інноваційний розвиток і винахідницьку активність у країнах-членах ЄС. Наголошено, що передумовою досягнення конкурентоспроможності є науково-технологічна активність та інноваційна діяльність, які найповніше відображаються в патентуванні об’єктів інтелектуальної власності. З’ясовано зміни позицій України в міжнародних рейтингах, зокрема Глобального інноваційного індексу та Глобального індексу стартап-екосистем. Виділено основні проблеми створення та використання винаходів в Україні. Окреслено сучасну модель комерціалізації науково-технічних розробок, що сформована на світовому ринку. Наведено сукупність заходів, що застосовуються для підвищення рівня інноваційності в європейській практиці. Для виявлення основних чинників впливу на інноваційну та винахідницьку активність країн-членів ЄС та оцінювання характеру такого впливу застосовано апарат кореляційно-регресійного аналізу. На основі даних Статистичного бюро Європейського Союзу за 2009-2021 рр. побудовано три регресійні моделі впливу незалежних змінних на показник кількості патентних заявок, поданих до Європейського патентного відомства (на мільйон жителів). Незалежними змінними обрано частку активного населення, яке займається НДДКР; частку зайнятого населення, яке працює у сфері високих технологій та наукомісткого виробництва; частку витрат на НДДКР у ВВП. Обґрунтовано, що пріоритетом для України як інтелектуально орієнтованої країни, що прагне сформувати конкурентоспроможну економіку та створити ефективну систему інноваційного менеджменту в умовах післявоєнного відновлення, є врахування кращих стандартів європейських країн, реалізація низки заходів щодо підтримки наукової та винахідницької діяльності, практичного використання об’єктів інтелектуальної власності. 

інноваційна діяльність, винахідницька активність, об’єкти інтелектуальної власності, винаходи, комерціалізація об’єктів інтелектуальної власності 

Обґрунтовано роль фінансового забезпечення в інноваційно-технологічному розвитку країни та можливостях експорту високотехнологічної продукції. Проаналізовано тенденції розвитку експорту високотехнологічної продукції на світовому ринку. Обґрунтовано підходи, що використовуються державами для формування стратегій інноваційного і технологічного розвитку. Наголошено на важливості ролі державної політики в процесі переходу країн до високотехнологічної інноваційної економіки. Побудовано динамічні ряди частки витрат на наукові дослідження і розробки у ВВП для ЄС та України у 2010-2020 рр. Розроблено економетричну модель залежності експорту високих технологій України від витрат на наукові дослідження і розробки. У результаті встановлено позитивний вплив від збільшення витрат на наукові дослідження і розробки на зростання високотехнологічного експорту. Виокремлено основні проблеми фінансового заперечення інноваційного й технологічного розвитку України. Обґрунтовано потребу в пошуку моделі, орієнтованої на зміни сформованої структури інвестування наукових досліджень і розробок. 

технології, інновації, технологічний розвиток, інноваційна економіка, високотехнологічний експорт 

Висвітлено теоретичні підходи до визначення терміна «купівельна спроможність населення» та чинників, що її визначають. Розглянуто поняття купівельної спроможності грошей, купівельної спроможності заробітної плати, мінімальної заробітної плати, прожиткового мінімуму. Узагальнено погляди вітчизняних науковців щодо значення купівельної спроможності для відтворення людського капіталу, забезпечення економіки кадрами, розвитку роздрібної торговельної сфери, формування ресурсів домогосподарств, забезпечення соціального захисту та високого рівня життя населення, формування товарних відносин, розроблення та реалізації соціально-економічної політики. Наведено наявні теоретичні та прикладні підходи до здійснення кількісного виміру купівельної спроможності. Побудовано економіко-математичну модель, яка описується за допомогою лінійної та квадратичної функцій залежності між купівельною спроможністю населення України та заробітною платою, враховуючи індекси сприйняття корупції та інфляції. Установлено тісну позитивну залежність купівельної спроможності населення України від середньої заробітної плати протягом 2011-2020 рр. Наголошено на існуванні сучасної регіональної диференціації середньої заробітної плати в Україні. Обґрунтовано важливість використання пропонованих підходів для розроблення заходів з підвищення купівельної спроможності населення та посилення регіонального зближення. 

математична модель, заробітна плата, доходи населення, купівельна спроможність населення, індекс інфляції, індекс сприйняття корупції