Проаналізовано основні тенденції розвитку світової економіки в умовах сучасних глобальних викликів. Досліджено системні ризики торговельної напруженості, зростання рівня боргу та зниження ефективності монетарної політики провідних економік світу. Проаналізовано негативні тенденції стабільно високого рівня базової інфляції. Досліджено причини погіршення економічної ситуації в США, ЄС, Китаї та інших провідних світових економіках, що негативно вплинуло на економіки інших країн. Споживачі скорочують свої витрати через підвищення процентних ставок, нижчі реальні доходи та значні зменшення чистого капіталу домогосподарств. Визначено, що погіршення макроекономічної стабільності у світі несе потенційні загрози для економічної безпеки та міжнародної підтримки України. Обґрунтовано доцільність самостійного формування Україною середовища, яке буде сприятливим для розвитку вітчизняного підприємництва у відкритому економічному просторі та спроможним витримувати конкурентний тиск на внутрішніх і зовнішніх ринках; пришвидшення виконання рекомендацій Єврокомісії та успішного завершення реалізації базових реформ; формування умов для залучення та підвищення безпеки інвестицій в Україну в умовах війни; прискорення інтеграції до європейського економічного простору. 

економічний розвиток, рецесія, інфляція, валовий внутрішній продукт, монетарна політика, фіскальна політика 

Проаналізовано основні моделі та тенденції розвитку Індустрії 4.0 серед світових лідерів з експорту продукції. На основі досвіду Німеччини, Китаю та США розроблено рекомендації для впровадження Індустрії 4.0 в Україні, зокрема прийняття національної стратегії Індустрії 4.0, упровадження інноваційної політики розвитку науки та техніки, підготовки людей і виробників, побудови міцної диверсифікованої промислової бази із всебічним упровадженням новітніх технологій Індустрії 4.0 у виробництво. Доцільно визначати, які інвестиції у фізичну інфраструктуру та людський потенціал, включно з навчанням новим цифровим навичкам, необхідні; ключові галузі, які потребують підтримки розвитку; нормативно-правову базу, яку варто змінити для створення механізмів ефективного впровадження новітніх технологій виробниками. В Україні слід активно розвивати мережу центрів експертизи Індустрії 4.0, гармонізувати технічні стандарти, розробляти та приймати програмні документи щодо цифрової трансформації окремих галузей тощо. Накопичений досвід належить детально зафіксувати у відповідних документах для успішного планування національної стратегії, а також забезпечення спадковості під час її реалізації. 

промислова революція, Індустрія 4.0, розумне виробництво, автоматизована виробнича лінія, цифрова трансформація, інформаційні технології (ІТ), цифрова промисловість 

Проаналізовано основні тенденції світового ринку машинобудування, зокрема галузей сільськогосподарського машинобудування, машинобудування для легкої промисловості, будівельного та шляхового машинобудування, енергетичного машинобудування. Досліджено структуру та тенденції розвитку ринку машинобудування в розрізі регіонів, зміни бізнес-середовища галузі машинобудування, вплив пандемії COVID-19 на стан і розвиток світового ринку машинобудування, нові правила та вимоги до виробників продукції машинобудування, технологічні інновації і тренди машинобудування. На основі проведеного дослідження впровадження нових технологій у машинобудуванні і світових трендів розвитку галузі обґрунтовано доцільність прийняття необхідності деглобалізації в машинобудуванні як нової норми, урахування витрат, податкових наслідків, питання якості та доставок у плануванні географічного розміщення виробничих потужностей, ланцюгів поставок, торгових союзів і стратегічних партнерств; скорочення загального циклу постачання для кращої адаптації до мінливого середовища; оптимізації наявних виробничих потужностей, автоматизації та залучення передових цифрових технологій для налагодження робочих процесів; імплементації передових технологій у машинобудуванні (таких як штучний інтелект, інтернет речей, наноінженерія, передова аналітика даних, автоматизація роботизованих процесів, блокчейн, робототехніка, хмарні обчислення, віртуальна та доповнена реальність, 3D-друк, безпілотники, 5G тощо) і підвищення кваліфікаційного рівня працівників машинобудування. 

машинобудування, будівельне та шляхове машинобудування, енергетичне машинобудування, сільськогосподарське машинобудування, машинобудування для легкої промисловості, технологічні інновації 

Проаналізовано шляхи розвитку та зростання вітчизняного експортного потенціалу на ринках Європейського Союзу як основного торговельного партнера України. Досліджено структуру та тенденції розвитку українського експорту в ЄС, причини труднощів із виходом на європейські ринки, правила і вимоги ЄС до імпортерів продукції, шляхи підтримки українських експортерів на ринках Євросоюзу. На основі проведеного дослідження економічної частини Угоди про асоціацію України з Європейським Союзом, пропорцій обсягів експорту-імпорту України та ЄC, режимів доступу на європейські ринки, державних механізмів підтримки українських експортерів, процесу гармонізації вітчизняного законодавства до вимог і правил ЄС обґрунтовано низку позицій: доцільність запуску та розвитку державних програм підтримки українських виробників, зокрема державного спільного фінансування участі в міжнародних виставках, компенсаційної підтримки за відмову від географічних зазначень, формування дієвої та ефективної системи кредитування, цільового спрямування податків і зборів на розвиток експортоорієнтованих галузей; доцільність орієнтування на експорт високотехнологічної продукції з високою доданою вартістю і ступенем обробки; важливість ефективного захисту вітчизняних експортерів, посилення механізмів контролю за відповідністю українських законопроєктів вимогам законодавства ЄС і врахування питання зміни клімату в законотворчому процесі України; спрощення регулятивного механізму, ліквідацію довгих бюрократичних процедур; важливість надання належної інформаційної підтримки і забезпечення експортерів інформацією щодо наявних і потенційних ринків збуту в ЄС та експортних вимог. 

міжнародна торгівля, експорт, тарифні квоти, лібералізація торгівлі, зона вільної торгівлі, фінансування експорту 

Проведено порівняльний аналіз національних ініціатив Індустрії 4.0, виділено їхні характеристики згідно з основними вимірами, зокрема фінансування, фокус спрямування, направленість. Окрему увагу приділено розгляду стримуючих факторів на шляху до успішного впровадження і реалізації ініціатив Індустрії 4.0 у європейських країнах. Розглянуто чинники успішної реалізації Індустрії 4.0 у країнах-членах ЄС. На основі аналізу європейського досвіду цифрових трансформацій промисловості та національних економік загалом здійснено спробу висвітлити ключові акценти таких трансформацій в Україні. Наголошено на необхідності державної підтримки розвитку трансформації промисловості України, зроблено акцент на розвитку співпраці між зацікавленими сторонами під час впровадження Індустрії 4.0 – необхідно створити національну та регіональні платформи 4.0 за прикладом країн-членів ЄС, які об’єднували б державні інституції, бізнес і науковців. 

промисловість, трансформація промисловості, Індустрія 4.0, національна ініціатива I4.0, цифровізація