старший науковий співробітник, вчений секретар підрозділу відділу проблем реального сектору економіки регіонів, ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України»
Проаналізовано практику та результати регулювання просторового розвитку економіки окремих країн-членів ЄС. Розглянуто інструменти стимулювання просторового економічного розвитку в напрямі зменшення диспропорцій у регіонах Німеччини, описано діяльність Національної системи фінансування структурного розвитку регіонів цієї країни. Зауважено, що між різними регіонами Німеччини, попри позитивні результати від фінансування спеціальних програм, спостерігаються соціально-економічні дисбаланси, які зростають. Підсумовано результати використання структурних коштів ЄС для підвищення інноваційності підприємств та усунення регіональних дисбалансів у Польщі. Узагальнено переваги та недоліки застосування в ЄС таких інструментів, як смарт-спеціалізація, поляризація, диверсифікація, економічна агломерація, індустріальні та інноваційні парки. Акцентовано на фундаментальних проблемах української економіки. Висунуто гіпотезу про те, що застосування розглянутих інструментів в Україні не забезпечить бажаного рівня просторового розвитку економіки регіонів.
просторовий розвиток, економіка, регулювання, поляризація, економічна агломерація, смарт-спеціалізація, регіон
Проведено структурно-динамічний аналіз товарного експорту України за 2022 рік у грошовому та ваговому вимірі в розрізі товарних груп та позицій. Установлено, що, попри падіння експорту в дев’ятнадцяти з двадцяти аналізованих товарних груп, структура товарного експорту України у 2022 році зберігала умовну сталість. Виявлено, що динаміка та структура експорту за товарними позиціями в грошовому вимірі суттєво відрізняється від аналогічних показників у ваговому вимірі, що пояснюється значною відмінністю між вартістю експорту сировини та продукції її переробки. Аналітично доведено, що скорочення українського товарного експорту на 3,25% у 2022 році не варто сприймати як значну втрату, зважаючи на геополітичні обставини та порівняльні оцінки з кризовим 2009 роком. Обґрунтовано виклики та загрози, які несе українській економіці домінування сировинних позицій у товарному експорті.
Проведено порівняльну (з окремими країнами-членами ЄС) оцінку економічної ефективності функціонування переробної промисловості України в розрізі шістнадцяти виробництв за показником частки валової доданої вартості у випуску. Досліджено технологічну структуру випуску вітчизняної промисловості упродовж 2013-2022 років. Визначено основні причини негативних структурних трансформацій у промисловому секторі національної економіки за вказаний період. Розраховано імпортозалежність переробних виробництв України в розрізі груп технологічності. Проаналізовано вплив повномасштабної військової агресії росії на показники динаміки та структури промислової продукції, реалізованої в Україні та за її межами. Аналітично обґрунтовано бажані напрями структурних змін у випуску переробної промисловості з огляду на важливість її стратегічних сегментів, передусім машинобудування.
промисловість, виробництво, ефективність, імпортозалежність, структурна трансформація, розвиток
Обґрунтовано гіпотезу про тенденцію формування в Польщі нових регіональних промислових центрів, зорієнтованих на випуск промислової продукції з високою доданою вартістю та інноваційністю. Апробовано авторську методику комплексного оцінювання економічної діяльності промисловості. Економічне оцінювання діяльності промисловості регіонів Польщі здійснено за допомогою чотирьох груп показників (інвестиційна активність, продуктивність праці, інноваційність продукції, рентабельність діяльності), узагальнених інтегральним показником. Особливістю застосованої методики є комплексність і поєднання показників поточного (фактичного) стану й динаміки функціонування промисловості. За результатами проведеного комплексного оцінювання діяльності промисловості Польщі на мезорівні виокремлено два типи регіонів: старопромислові і потенційно нові промислові. Перший тип регіонів характеризувався здебільшого високими значеннями показників фактичного стану промисловості, але низькими – динаміки. Найбільше така ситуація проглядалась за показниками продуктивності праці та інноваційності продукції. Для другого типу регіонів характерні протилежні властивості: відносно невисока частка в промисловості країни, низькі фактичні значення ключових показників, але натомість висока позитивна динаміка показників економічної діяльності промисловості – інноваційності продукції і продуктивності праці.
промисловість, регіони, ефективність, інноваційність продукції, продуктивність праці
Наведено кращі методичні підходи до аналізу напрямів смарт-спеціалізації польських воєводств. Зазначено, що основне місце в методичних підходах до аналізу напрямів смарт-спеціалізації регіонів Польщі та інших країн-членів ЄС відведено показникам, які відображають інноваційність і соціально-економічну ефективність, конкурентність і вплив ВЕД на економічний розвиток регіону. Виявлення потенційних ніш смарт-спеціалізації здійснюється за допомогою комплексного аналізу, який включає показники, що відображають якісні економічні характеристики кожного ВЕД та відзначаються високим ступенем об’єктивності. Показники є здебільшого статистичними, а опитування та експертні висновки залучено до аналізу на тих етапах, де вони доречні і мають змістовну цінність, доповнюючи статистичні дані. Зауважено, методичні підходи до аналізу напрямів смарт-спеціалізації, що застосовуються польськими воєводствами, регіонами інших країн-членів ЄС, як і України, не позбавлені недоліків. Зокрема, найхарактернішою негативною особливістю більшості регіональних стратегій є певна шаблонність у виборі напрямів смарт-спеціалізації.
регіональні стратегії, смарт-спеціалізація, види економічної діяльності, інноваційність
Порівнюються вертикально-горизонтальні зв’язки вітчизняних виробництв легкої промисловості та аналогічних виробництв країн-членів Євросоюзу. За результатами проведеного дослідження виявлено, що найбільшими споживачами продукції легкої промисловості в Україні є виробництва, які належать саме до цього виду промислової діяльності (текстильне виробництво, виробництво одягу, шкіри та інших матеріалів), а також сектор торгівлі, меблева промисловість, державне управління та оборона. Ключовою проблемою функціонування української легкої промисловості є висока залежність від імпорту, частка якого у проміжному споживанні виробництв становить майже 60%. Аналітично обґрунтовано наявність значного потенціалу вітчизняної легкої промисловості у збільшенні випуску продукції проміжного споживання (матеріалів та комплектуючих) для таких видів економічної діяльності: виробництво гумових і пластмасових виробів; виробництво автотранспортних засобів, причепів і напівпричепів; виробництво інших транспортних засобів; державне управління та оборона; обов’язкове соціальне страхування; охорона здоров’я та надання соціальної допомоги.
Окреслено ключові тенденції розвитку основних видів економічної діяльності в Україні на підставі аналізу динаміки індексів промисловості й сільського господарства упродовж 2012-2018 р Побудовано регіональні структури реалізованої промислової (у розрізі видів промислової діяльності) і сільськогосподарської (у розрізі продукції рослинництва й тваринництва) продукції. Визначено рівень та особливості «промислової» та «аграрної» спеціалізації регіонів за показником внеску промисловості й сільського господарства у ВДВ. Обґрунтовано потенційні ризики для економіки експортоорієнтованих регіонів на підставі діагностики прогнозних трендів світових цін на сировинні товари.
Проведено порівняльну міжрегіональну і транскордонну оцінку соціально-економічного розвитку Закарпатської області. Результати дослідження базуються на аналізі рівня і динаміки таких ключових показників економічного і соціального розвитку регіону, як ВРП у розрахунку на одну особу, рівень зайнятості, рівень безробіття, середньомісячна заробітна плата та ін. За підсумками проведених міжрегіональних порівнянь виявлено невисокий рівень ефективності економіки, але позитивну динаміку окремих показників ринку праці Закарпатської області. Зокрема, з-поміж регіонів України у 2013-2017 рр. область займала 22-ге місце за обсягом ВРП на одну особу і 19-те – за рівнем зайнятості населення. Водночас за рівнем безробіття вона піднялась з 15-го місця у 2013 р. до 10-го у 2018 р., а середньомісячною заробітною платою – з 20-го до 7-го. Транскордонні порівняння показали суттєве відставання Закарпатської області від сусідніх регіонів Польщі, Словаччини, Румунії та Угорщини за значеннями усіх аналізованих показників. Окрім того, визначено регіональну особливість – Закарпатська область і прикордонні регіони, з якими вона межує, суттєво поступаються країнам, до яких вони належать, за рівнем соціально-економічного розвитку.
Окреслено ключові тенденції розвитку торгівлі в регіонах України на підставі аналізу динаміки індексу фізичного обсягу роздрібного товарообороту упродовж 2012-2017 рр. Оцінено структурні зміни у роздрібному товарообороті у розрізі продовольчих і непродовольчих товарів. Побудовано регіональну структуру роздрібного товарообороту (за його обсягами у вартісному виразі) та визначено вагомість торгівлі у ВДВ. Розраховано частку імпорту в роздрібному товарообороті регіонів України.
індекс фізичного обсягу роздрібного товарообороту, структура, продовольчі і непродовольчі товари, торгівля, частка імпорту у роздрібному товарообороті
Високий рівень залежності національної економіки від імпорту, зокрема продукції переробної промисловості, зумовлює необхідність розвитку імпортозаміщувальних виробництв. Метою статті є аналітичне обґрунтування напрямів імпортозаміщення в Україні на основі результатів оцінювання залежності економіки від імпорту промислової продукції в сегменті кінцевого споживання (у розрізі виробництв переробної промисловості). Виявлено високий рівень (>45%) залежності українського споживчого ринку від імпорту промислових товарів. Найвища імпортозалежність у кінцевому споживанні була характерна для товарів високо – і середньо-високотехнологічних виробництв (81,08% і 73,62% відповідно), а потреба у споживчих товарах двох виробництв (комп’ютерів і автотранспортних засобів), що відносяться до цих груп, на понад 90% забезпечувалась імпортом. Критично високою (>80%) була імпортозалежність від товарів кінцевого споживання і деяких середньо – і низькотехнологічних виробництв (виробництва гумових і пластикових виробів; текстильного виробництва, виробництва одягу, шкіри та інших матеріалів; виробництва меблів, іншої продукції). Результати оцінювання імпортозалежності стали аналітичним підґрунтям для визначення перспективних напрямів імпортозаміщення в Україні.
імпортозалежність, імпортозаміщення, кінцеве споживання, промислова продукція, виробництва переробної промисловості
У статті проаналізовано зміни у спеціалізації будівництва регіонів України у 2012-2017 роках і обсягах будівельної продукції. Зміни у спеціалізації будівельного сектора економіки регіонів досліджено за допомогою аналізу структури будівельної продукції регіонів та регіональної структури будівництва України. Тенденції розвитку будівельного сектора економіки регіонів України досліджено за допомогою аналізу індексів будівельної продукції загалом і у розрізі основних видів будівельної продукції. Аналіз індексів будівельної продукції показав стрімке зростання будівництва в Україні загалом та переважній більшості її регіонів у 2016 і 2017 роках. У результаті проведено дослідження зроблено висновок, що виклики 2012-2015 років спричинили негативний вплив на функціонування будівельного сектора регіонів України. Однак, покращення макроекономічного і інвестиційного клімату в країні, а також ефективна реалізація регіональних програм розвитку у 2016-2017 роках сприяли стрімкому зростанню будівництва у більшості областей і підвищенню його диверсифікованості за спеціалізацією і за регіональною структурою.
будівництво, індекс будівельної продукції, будівлі, інженерні споруди, структура
Виявлення сильних і слабких сторін української і польської промисловості здійснено шляхом розрахунку системи показників ефективності і активності промислової діяльності, та підсумовуючого інтегрального індексу конкурентних переваг. Результати аналізу значень інтегрального індексу конкурентних переваг промислових секторів економіки України і Польщі за 2011-2016 роки виявили переважання польської промисловості в усі роки аналізованого періоду. Найвагоміші конкурентні переваги промисловості Польщі виявлено за показниками економічної ефективності (рентабельність операційної діяльності, активів і обороту), ресурсної ефективності (продуктивність праці) і інноваційної активності (частка підприємств, що впроваджували інновації у загальній кількості промислових підприємств, частка реалізованої інноваційної продукції в загальному обсязі реалізованої промислової продукції і частка витрат на інновації в загальному обсязі капітальних інвестицій). Причиною збитковості обороту і, водночас, активів вітчизняної промисловості є надмірний обсяг інших (не пов’язаних із основною діяльністю) витрат. З огляду на непрозорий зміст переважної більшості статей цих витрат (а надто «інших»), є необхідність їх деталізації у фінансових звітах підприємств із метою посиленого контролю з боку Державної фіскальної служби України за ними. Для підвищення інноваційності промислового сектора національної економіки необхідно, з одного боку, покращити макроекономічні умови функціонування суб'єктів промислової діяльності в Україні у напрямку сприяння розширенню внутрішнього попиту на вітчизняну промислову продукцію і збільшенню її пропозиції, а також удосконалення системи управління якістю промислової продукції та прискорення міжнародної сертифікації підприємств, а з іншого – підвищити ефективність капіталовкладень та рівень упровадження інновацій у виробництво. Також необхідна поступова переорієнтація інвестиційних потоків у розвиток високо¬технологічних виробництв, зокрема шляхом податкового та митного стимулювання вітчизняних інвесторів і державного гарантування захисту іноземних. Дієвим інструментом податкового стимулювання може стати зниження ставки податку на прибуток (або податкові канікули) для виробників високотехнологічних товарів при одночасному підвищенні цієї ставки для виробників сировинних товарів.
Конкурентоспроможність промисловості регіонів України / [С.О. Іщук, Л.Й. Созанський, Р.В. Міхель, М.І. Бирка];. ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М.І. Долішнього НАН України»; [наук. ред. С. О. Іщук]. – Львів, 2016. – 73 с. {sep2017.06.042.003}
Іщук С. О., Созанський Л. Й. Динаміка структурних змін у роздрібному товарообороті регіонів України. Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України: зб. наук. пр. 2018. Вип. 6(134). С. 8-14. {sep2019.04.024.005}
Созанський Л. Й. Методичний підхід до інтегральної оцінки зовнішньоекономічної складової конкурентоспроможності промислового сектора економіки. Науковий вісник Мукачівського державного університету. Серія «Економіка»: зб. наук. пр. 2016. Вип. 2(6). С. 48-53. URL: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe {sep2019.04.051.006}
Созанський Л. Й., Коваль Л. П. Тенденції зовнішньої торгівлі продукцією деревообробної промисловості в Україні і країнах ЄС. Ефективна економіка. 2019. № 12. DOI: 10.32702/2307-2105-2019.12.59 {sep2020.01.045.005}
Іщук С. О., Созанський Л. Й. Ресурсне забезпечення деревообробних виробництв України: міжрегіональні і міждержавні порівняння. Регіональна економіка. 2019. № 3. С. 145-154. {sep2020.01.045.006}
Іщук С. О., Созанський Л. Й. Регіональні аспекти розвитку виробництв легкої промисловості в Україні. Регіональна економіка. 2019. № 4. С. 64-73. {sep2020.01.052.007}
Іщук С. О., Созанський Л. Й. Регіональні аспекти розвитку виробництв легкої промисловості в Україні. Регіональна економіка. 2019. № 4(94). С. 64-73. DOI: https://doi.org/10.36818/1562-0905-2019-4-5 {sep2021.01.003.012}
Созанський Л. Й. Прогноз динаміки товарного експорту та імпорту в Україні. Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України: зб. наук. пр. 2016. № 3(119). С. 114-119. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sepspu_2016_3_25 {sep2021.02.069.004}
Созанський Л. Й. Оцінка результатів функціонування промисловості України і Польщі. Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України: зб. наук. пр. 2018. Вип. 1(129). С. 28-32. {sep2021.03.047.003}
Созанський Л. Й., Коваль Л. П. Тенденції та особливості функціонування машинобудування України. Інвестиції: практика та досвід. 2021. № 22. С. 55-62. DOI: https://doi.org/10.32702/2306-6814.2021.22.55 {sep2021.05.003.001}
Іщук С. О., Созанський Л. Й. Виклики та перспективи розвитку хімічної промисловості України. Економіка промисловості. 2019. № 1(81). С. 65-81. DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry2019.01.065 {sep2021.06.032.021}
Іщук С. О., Созанський Л. Й. Імпортозалежність економіки України: проблеми і шляхи їх вирішення. Науковий вісник Мукачівського державного університету. Серія: Економіка: зб. наук. пр. 2020. Вип. 1. С. 23-32. DOI: http://www.doi.org/10.31339/2313-8114-2020-1(13)-23-32 {sep2022.01.003.008}
Sozanskyy L., Koval L. Key trends in the development of mechanical engineering in Ukraine. Zeszyty Naukowe Wyższej Szkoły Bankowej w Poznaniu. 2021. Vol. 94(3). Enterprises and the Market in the Face of New Challenges – a Diagnosis and Directions of Transformation. Pp. 49-60. DOI: https://doi.org/10.5604/01.3001.0015.8441 {sep2022.03.047.014}
УКР 
ENG
lubomir4370@gmail.com
ls.ird2@ukr.net
