Досліджено європейську практику розроблення та реалізації стратегії соціально-економічного розвитку країни як найважливішого інструменту впливу держави на соціальний та економічний розвиток. Розроблено рекомендації щодо використання сучасних інструментів стратегічного планування. Доведено, що без науково-методичного забезпечення плану соціально-економічного розвитку країни неможливо розраховувати на успішне вирішення важливих завдань і демократизацію суспільних зв’язків. Європейський досвід свідчить, що перехід країни на інноваційний соціально орієнтований тип розвитку вимагає підвищення ефективності процесу державного стратегічного планування, досягнення якого можливе тільки за злагодженої діяльності органів державної влади, підприємницьких структур, науки і суспільства. В умовах, що склалися, виникає необхідність формування єдиної комплексної системи планування соціально-економічного розвитку, що оптимально поєднує в собі як використання стратегічного планування, так і програмно-цільового методу для вирішення наявних проблем.
соціально-економічний розвиток, стратегія, країна, європейський досвід, планування, інструмент, програма
Досліджено інноваційний вимір структурних трансформацій економіки великих міст України на прикладі промислових підприємств. Встановлено, що основним чинником гальмування інноваційної діяльності вітчизняних промислових підприємств залишаються фінансові обмеження. Названо основні інституційно-організаційні проблеми активізації інноваційної діяльності у промисловості: низький рівень інноваційної та виконавчої культури, незабезпечення виконання законів і порушення вимог законодавства; відсутність скоординованої діяльності органів державної, регіональної влади та органів місцевого самоврядування, спрямованої на інноваційний розвиток країни; відсутність комплексного застосування механізмів державного впливу для досягнення інноваційних пріоритетів; недостатній розвиток інноваційної інфраструктури; низький рівень інноваційної активності малих промислових підприємств; майже відсутнє співробітництво між державою, наукою та бізнесом у пріоритетних для національної економіки секторах.
трансформація економіки, структура економіки, інноваційна діяльність, інновації, промислові підприємства, інноваційний розвиток, інновації у промисловості
Проаналізовано сучасний стан нормативно-правового забезпечення реформування місцевого самоврядування в Україні в умовах децентралізації влади. Встановлено, що одним з найголовніших елементів стратегії управління об’єднаних територіальних громад (ОТГ) в Україні є самостійність, ефективність, управлінські інновації, швидкість та обґрунтування прийняття рішень. Встановлено, що загалом законодавче забезпечення децентралізації місцевого самоврядування відповідає європейським вимогам і створює надійне підґрунтя для практичного етапу реформи. Визначено питання, які потребують подальшого законодавчого врегулювання.
децентралізація, закон, місцеве самоврядування, нормативно-правове забезпечення, територіальні громади, розвиток
Розглядаються теоретичні засади дослідження розвитку соціально-економічних систем. Доведено, що розвиток доцільно розглядати як загальний процес в органічній єдності соціально-економічної системи. Окреслено необхідність застосування моніторингу соціально-економічної системи регіону. За результатами методологічних підходів представлено визначення поняття «соціально-економічна система». Розкрито сутність соціально-економічної системи. Обґрунтовано, що розвиток соціально-економічної системи формується комплексно, із взаємопов’язаних факторів і забезпечується ефективним механізмом державного регулювання і управління на регіональному рівні. Визначено, що сутність управління розвитком соціально-економічної системи можна визначити як особливий вид цілеспрямованої діяльності, що сприяє досягненню прогресивних змін при підтримці динамічної рівноваги і здійсненні процесу розширеного відтворення в регіонах. Сформовано пропозиції щодо розроблення моніторингу соціально-економічної системи регіону, який дасть змогу обґрунтувати пріоритети соціально-економічного розвитку, підвищить ефективність стратегічного планування, прогнозування та програмування, а головне – забезпечить необхідні темпи зростання економіки й, відповідно, підвищення якості і рівня життя населення.
соціально-економічна політика, соціально-економічний розвиток, соціально-економічна система, моніторинг соціально-економічної системи регіону, рівень життя населення
Окреслено основні напрями активізації процесів інтернаціоналізації підприємницької діяльності в прикордонних регіонах України, зокрема: консультативна підтримка виходу вітчизняних підприємств на іноземні ринки; перехід від виробництва на основі давальницької сировини до виробництва повного циклу; дизайн і розроблення брендів; стимулювання залучення іноземних інвестицій у розвиток вітчизняних перспективних виробництв; створення сприятливого клімату для розвитку підприємництва, торгівлі та відкриття філій транснаціональних корпорацій. Досліджено підприємства прикордонних областей України, інтегровані до міжнародних виробничих мереж. Приділено увагу кластерам як сполучним елементам між дрібними і середніми підприємствами у мережі для співробітництва з міжнародним ринком через горизонтальні зв’язки.
Екстенсивне використання земель України завдає великих економічних, соціальних та екологічних збитків. Дедалі гостріше постає питання щодо раціонального та збалансованого використання, збереження, відтворення, оптимізації і покращення екологічної ситуації земельних ресурсів. Нераціональне використання, підвищення рівня антропогенного навантаження на довкілля спричиняють значні зміни їх екологічного стану. У процесі дослідження використовували матеріали форми 6-зем та фондові матеріали відділу земельних ресурсів Кам’янка-Бузького району Львівської області. Проаналізовано структуру земельного фонду Кам’янка-Бузького району Львівської області за категоріями його використання та цільовим призначенням. Виявлено основні екологічні проблеми стану, порушення та використання земельних ресурсів району, а також запропоновано заходи щодо їх ефективного використання. Розраховано коефіцієнт екологічної стійкості, дестабілізаційний фактор і сумарну екологічну ситуацію земельних ресурсів.
екстенсивне використання земель, екологічні проблеми, екологічна оцінка, земельні ресурси, екологічна стійкість, дестабілізаційні фактори, сумарна екологічна ситуація
З’ясовано сутність поняття «якість освітніх послуг» та його відмінність від поняття «якість освіти». Запропоновано методичний підхід до оцінювання якості освітніх послуг, в основі якого дві складові: оцінювання результату освітніх послуг та оцінювання процесу надання освітніх послуг. Підібрані показники оцінки якості освітніх послуг загальноосвітніх закладів згруповано у такі блоки: рівень знань учнів; інфраструктурне, інформаційне, кадрове, фінансове забезпечення освітнього процесу; організаційні перетворення освітньої мережі та використання нових форм навчання. Проаналізовано та оцінено якість загальноосвітніх послуг об’єднаних територіальних громад Львівської області, що дозволило виявити тенденції та проблеми, характерні не лише для вибраного регіону, але і країни загалом.
загальна середня освіта, якість освітньої послуги, децентралізація, територіальні громади, оцінка, рівень знань
Досліджено економічний зміст поняття «фінансова поведінка», узагальненим тлумаченням якого є його трактування як особливого виду економічної поведінки, пов’язаного з діями населення на ринку фінансових послуг, що передбачає мобілізацію, перерозподіл та інвестування грошових ресурсів населення. Проаналізовано фактори, що впливають на фінансову поведінку домогосподарств, і виділено такі їх види: політичні, демографічні, культурні, соціальні, психологічні, економічні. Розглянуто класифікацію фінансової поведінки населення. Визначено особливості фінансової поведінки населення в Україні, порівняно з іншими країнами. Встановлено, що рівень проникнення фінансових послуг значно нижчий за світові норми: у середньому один українець має лише одну банківську картку та один поточний рахунок у банку, а наміри населення заощадити та інвестувати мають пасивний характер. Встановлено, що найбільшим детермінантом фінансової поведінки, інклюзії та грамотності в Україні є вік і майновий стан споживачів фінансових послуг. Окреслено проблеми, вирішення яких сприятиме активізації фінансової поведінки вітчизняних домогосподарств і залученню їх до діяльності на фінансовому ринку України.
економічна поведінка; фінансова поведінка, фінансова інклюзивність, фінансова грамотність, фінансова послуга, споживач фінансових послуг
Розвиток сільських територій та аграрного сектору економіки
Обґрунтовано суть, ознаки та проблеми впровадження інновацій у вітчизняному аграрному секторі. Визначено особливості інноваційний процесів агросектору в сучасних умовах. Розглянуто головні проблеми та перешкоди для інноваційного розвитку сільського господарства в Україні. Основними стримуючими чинниками інноваційної активності його суб’єктів є: ставлення сучасного підприємця до інноваційних процесів та усвідомлення їх ролі у забезпеченні успіху, відсутність державної підтримки інноваційної діяльності і недосконалість законодавчої бази в Україні. Окреслено перспективні напрями підвищення рівня інноваційного розвитку агропродовольчих компаній в Україні.
інновації, технології, АПК, інноваційна діяльність, агроінновації
Проведено дослідження особливостей функціонування сільськогосподарських підприємств Львівської області з використанням статистичних даних і вибіркових даних Держземагентства. Визначено зниження кількості сільськогосподарських підприємств, що значною мірою пов’язано з недосконалими земельними відносинами, сформованими у державі. Досліджено особливості використання земельних ресурсів сільськогосподарських підприємств: структури земельних ресурсів за категоріями власників, за функціональним призначенням, за категоріями сільськогосподарських культур, під які такі землі відведені. Досліджено якісний склад земель регіону та особливості підтримання їх родючості. На цій основі виявлено проблеми та перешкоди у сфері управління використанням земельними ресурсами сільськогосподарських підприємств, подолання яких повинно стати першочерговим завданням на шляху стратегічного забезпечення ефективності функціонування сільськогосподарських підприємств.
земельні ресурси, сільськогосподарські підприємства, землекористування, використання земельних ресурсів, землевласники
Розкрито сутність антикризового управління агропереробними підприємствами та особливості його формування в стратегічній програмі сталого розвитку в ринковому середовищі. Встановлено причини виникнення кризових явищ через недосконалість управлінських технологій прийняття рішень. Встановлено суперечність тактичних прийомів забезпечення економічної стійкості агропереробних підприємств у поточній господарській діяльності, що провокують виникнення кризових явищ. Визначено основні напрями реформування механізму антикризового управління агропереробними підприємствами із залученням переваг багатоальтернативних економічних моделей у програмуванні сталого розвитку. Побудовано механізм довгострокового програмування сталого розвитку в динамічних ринкових умовах на основі використання полібізнесної моделі підприємства. Проведено аналіз альтернатив розвитку економічної моделі м’ясопереробного підприємства й програмування оптимального управління розвитком для забезпечення максимальної прибутковості вкладених коштів.
агропереробні підприємства, антикризове управління, оптимізація, полібізнесна економічна модель, економіко-математична модель, ефективність, програмування
Проведено огляд наявних методичних підходів до аналізу та оцінювання розвитку інноваційного підприємництва регіонів держави. Представлено методику аналізу та оцінювання розвитку інноваційного підприємництва регіонів держави. Запропонована методика містить такі структурні елементи: вибір мети, об’єкта та завдань оцінювання розвитку інноваційного підприємництва регіону, вибір методів оцінювання розвитку інноваційного підприємництва регіону, вибір напрямів оцінювання розвитку інноваційного підприємництва регіону, вибір системи показників оцінювання розвитку інноваційного підприємництва регіону, комплексне оцінювання рівня розвитку інноваційного підприємництва регіону.
Досліджено місце та роль малого підприємництва для національної економіки; проаналізовано сучасний стан малого бізнесу в Україні; визначено основні фактори, що гальмують і перешкоджають його розвитку. Наведено детальну оцінку операційної діяльності підприємств України, вивчено актуальні програми підтримки малого бізнесу та визначено шляхи його розвитку в Україні. Виявлено переваги створення та розвитку підприємств малого та середнього бізнесу, а також вивчено етапи становлення малого підприємництва. Наведено модель державної підтримки розвитку малого бізнесу в Україні та проведено ґрунтовний аналіз інституцій підтримки малого підприємництва Львівщини.
мале підприємництво, бізнес, причини, фактори, розвиток, національна економіка, проблеми, етапи, діяльність
Здійснення інвестиційної діяльності підприємств переважно пов’язане з певним рівнем непередбачуваності очікуваних фінансових результатів реалізації інвестиційних проектів. Існування інвестиційного ризику, що є властивістю інвестиційного процесу, значною мірою зумовлює недостатню привабливість певних напрямів вкладення інвестицій, а також часто призводить і до суттєвого погіршення фінансового стану інвесторів. Попри те, що повністю уникнути ризику інвестиційної діяльності підприємств неможливо, існують різноманітні інструменти як зниження, так і оптимізації його рівня за співвідношенням рівнів ризику та очікуваного доходу від реалізації інвестиційних проектів підприємств. Окрім таких відомих методів зниження інвестиційного ризику, як проведення диверсифікації інвестиційного портфеля, резервування і страхування ризиків, досить важливе значення має розроблення комплексу науково обґрунтованих інструментів, методів і показників управління ризиками інвестиційної діяльності промислових підприємств. На практиці це дозволить приймати більш економічно обґрунтовані та виважені управлінські рішення, зокрема своєчасно відсіювати ті інвестиційні проекти, рівень ризику яких є занадто високим для інвесторів, і знижувати рівень непередбачуваності фінансових результатів інвестиційної та інноваційної діяльності, покращувати фінансовий стан підприємств. Управління інвестиційним ризиком підприємства повинно зводитися у кінцевому підсумку до визначення найкращого з точки зору його власників і зовнішніх інвесторів співвідношення між рівнями прибутковості інвестування підприємства та ризику такого інвестування. При цьому інвестори, розглядаючи інвестиційні проекти розвитку підприємства, приймають рішення про доцільність реалізації проектів на підставі таких основних показників: очікуваного доходу від реалізації проекту, індикатором якого може прийматися його середньорічне прогнозне значення протягом періоду реалізації інвестиційного проекту; вартості реалізації проекту, тобто суми потрібних інвестицій у його здійснення; рівня ризику реалізації проекту, індикатором якого може бути коефіцієнт варіації за середньоквадратичним або середнім лінійним відхиленням. Встановлено взаємозв’язок між цими показниками у вигляді економіко-математичних моделей та отримано математичні вирази визначення ринкової вартості майна підприємства та окремих інвестиційних проектів, які реалізуються ним. Застосування цих моделей як цільових орієнтирів прийняття оптимальних інвестиційних рішень дозволяє встановити найкраще співвідношення між очікуваною дохідністю інвестицій і рівнем ризику їх здійснення. Використання розробленого методу управління інвестиційним ризиком під час формування інвестиційного портфеля підприємства та вибору джерела фінансування, який базується на встановленому взаємозв’язку між ринковою вартістю інвестиційного проекту, очікуваним доходом та рівнем ризику його реалізації, забезпечує прийняття оптимальних управлінських рішень за критерієм максимуму ринкової вартості промислового підприємства.
капіталізація, оцінювання, промислові підприємства, регулювання, розвиток, управління
УКР 
ENG
