Обґрунтовано доцільність упровадження диверсифікованої політики посилення резильєнтності регіонів України в умовах глобальних шоків, ураховуючи місцеві соціально-економічні потреби, ендогенний потенціал розвитку та безпековий фактор. Названо базові орієнтири диверсифікованої політики посилення резильєнтності регіонів України в умовах глобальних шоків: створення привабливих соціально-економічних та інфраструктурних умов для збереження та розвитку потенціалу суб’єктів економіки України; повернення з-за кордону переміщених осіб; збалансований і сталий розвиток держави. Запропоновано концептуальний підхід до диверсифікованої політики посилення резильєнтності регіонів України в умовах глобальних шоків у розрізі функціональних типів територій (території відновлення, регіональні полюси зростання, території з особливими умовами для розвитку та території сталого розвитку) та рівнів управління (регіональний / територіальний і національний). Акцентовано на важливості здійснення моніторингу результатів імплементації заходів з посилення резильєнтності регіонів України в умовах глобальних шоків. Його запропоновано проводити із застосуванням відповідних індикаторів для кількісного (використовуючи основні показники соціально-економічного розвитку, виражені в натуральних чи вартісних вимірниках) та якісного (для відслідковування наслідків / результатів вжиття конкретних заходів та / або інструментів політики посилення резильєнтності регіонів) аналізу.
просторовий розвиток, розвиток регіонів, резильєнтність соціально-економічної системи, диверсифікований розвиток, глобальні шоки
Економіка та управління національним господарством
Зазначається, що маркетинг покликаний не лише привертати увагу клієнтів, але й формулює стратегічні рішення, сприяє збільшенню обсягів продажів, підвищенню прибутковості та позиціонуванню бренду на ринку. Оскільки сучасне підприємництво вимагає нових підходів до маркетингу, досліджено його роль як важливої складової успішної підприємницької діяльності в складних умовах сьогодення. Визначаються основні етапи, які передбачає маркетингова стратегія, та характеризується сучасна маркетингова модель, яка поєднує можливості та засоби здійснення маркетингової діяльності. Обґрунтовується, що для досягнення успішних перетворень у маркетинговій діяльності слід забезпечити взаємодію служби маркетингу з різними підрозділами підприємства, клієнтоорієнтованість і грамотне розподілення коштів. Розглядаються основні різновиди сучасного маркетингу, зокрема цифровий маркетинг, SMM, або маркетинг у соціальних мережах, маркетинг впливу та локальний маркетинг. Акцентовано на важливості розроблення стратегій маркетингу, адаптованих до конкретних потреб і вимог сучасного ринку. Розроблено практичні рекомендації для підприємців, дотримання яких допоможе оптимізувати маркетингові зусилля і досягти стабільного зростання в дедалі швидше змінюваному бізнес-середовищі.
маркетинг, стратегія, споживачі, підприємство, потреби, цільовий ринок
Розглянуто питання забезпечення сталого розвитку туризму в Закарпатській області, яка належить до найбільш привабливих туристичних регіонів в Україні. Сфера туризму в області ще активніше почала розвиватися під час пандемії COVID-19 і в умовах воєнного стану через обмеження можливостей туристичних подорожей за кордон і тимчасову втрату доступу до інших традиційних туристичних напрямків в Україні. Водночас зростання ринку туристичних послуг у Закарпатті та збільшення кількості туристів, окрім суттєвих вигід, має негативні впливи та несе певні загрози сталому розвитку регіону. Ці негативні впливи та потенційні загрози треба враховувати в регіональній стратегії розвитку туризму, а сама туристична галузь має розвиватися на принципах і підходах забезпечення сталого розвитку регіону. Проаналізовано негативні впливи та виклики розвитку туристичної галузі на сучасному етапі, обґрунтовано основні складові забезпечення сталого розвитку туризму та їх поетапну реалізацію. Визначено роль лісового господарства Закарпаття в розвитку та підтриманні туристичної галузі та активнішого використання екосистемних, зокрема рекреаційних, послуг лісів.
стратегія розвитку туризму, економічні вигоди, негативні наслідки та загрози туризму, екосистемні послуги лісів, принципи забезпечення сталого туризму
Досліджуються погляди на публічну політику, зокрема публічну політику митної адміністрації, в наукових працях. Публічна політика передбачає урядовий план і керівну стратегію вирішення соціальної проблеми, втручання, реалізацію послуги та громадські роботи, а також межі відповідальності громадян перед державою з конкретних питань. Публічна політика митної адміністрації охоплює різноманітні сектори національних і міжнародних залучень. Пропонується активніше піклуватися про громадськість, що дає змогу реально перейти від керованості до врядування як моделі державного управління, що залучає громадян до прийняття публічних рішень, які є менш ієрархічними, ніж у веберівській моделі, більш прозорими, а обов’язком громадянина є участь у публічних дебатах через вправи публічної розумності. Для цього потрібні критичне мислення, культура, зваженість, постійна участь у громадських справах і публічній політиці. Важливо сприймати участь як політичну дію та як право, де перше припускає визнати його сукупністю дій, спрямованих на вплив на політичний процес шляхом голосування, дискусії, обговорення, навіть соціального протесту тощо, а також здійснення постійного громадянського контролю над владою.
дослідження, публічна політика, митна адміністрація, наукові праці
Розглянуто теоретичні основи методів стратегічного управління товарними потоками на мікрорівні: ця функція здійснюється в контексті місії організації, а його фундаментальне завдання полягає в тому, щоб забезпечити взаємозв’язок місії з основними цілями організації в умовах змінного глобального середовища. Представлено пріоритети державної соціально-економічної політики, яким відповідає розвиток споживчого ринку. Зазначено, що людина завжди є потенційним творцем необхідних умов еволюції суспільства, а визначається ця дія через механізми споживання. Визначено завдання щодо формування організаційно-економічного механізму управління товарними потоками (макрорівень), який забезпечує оптимальний варіант руху товарів, тобто те, чого ми прагнемо, здійснюючи управління товарними потоками на макроекономічному рівні. Представлено математичний опис загальної рівноваги та ринковий механізм, який передбачає рівновагу між виробництвом і споживанням, встановлений через дію закону попиту та пропозиції в умовах вільного ринку. Розглянуто систему економічних зв’язків, відносин і відповідних їм організаційно-економічних форм, які забезпечують узгодження економічних інтересів. Сформульовано основні методи управління внутрішньовиробничими товарними потоками на мікрорівні. Обґрунтовано авторитарне рішення механізму раціонування, а також визначено труднощі впровадження механізму раціонування.
Розглянуто погляди вітчизняних науковців на змістове наповнення термінів «фінансовий стан підприємства» і «фінансовий стан бюджетної установи». Досліджено відмінності в оцінюванні фінансового стану підприємства та бюджетної установи. Наголошено, що причиною відмінностей є мета створення та особливості функціонування бюджетних установ і різного роду бізнес-структур і підприємств. Підкреслено, що під аналізом фінансового стану бюджетної установи слід розуміти оцінювання рівня її забезпеченості фінансовими ресурсами для своєчасного й повного виконання своїх функцій. Оцінити фінансовий стан бюджетної установи можна за допомогою системи показників, що характеризують джерела надходження, розміщення і використання фінансових ресурсів. Запропоновано здійснювати аналіз фінансового стану бюджетної установи за такими напрямами: аналіз забезпеченості установи; аналіз надходжень фінансових ресурсів (за джерелами надходжень); аналіз видатків; аналіз виконання кошторису; аналіз капіталу; аналіз грошових коштів і грошових потоків. Кожний із зазначених напрямів потребує розроблення групи обґрунтованих показників, розрахунок і інтерпретація яких сформує інформаційну базу для формулювання висновків щодо фінансового стану установи.
бюджетна установа, фінансовий стан, доходи, витрати, кошторис, власний капітал
УКР 
ENG
