Акцентовано на дослідженні структурних особливостей економіки країн-членів ЄС та України. Проаналізовано продуктивність праці та продуктивність капіталу в секторальному розрізі. Зокрема, проаналізовано зміни в динаміці продуктивності праці та капіталу впродовж 2014-2021 рр., унаслідок чого виявлено види економічної діяльності, які були лідерами за вказаними показниками й можуть бути детермінантами продуктивної спроможності економіки України та її регіонів. Проведено рейтингування та групування регіонів України за інтенсивністю зростання продуктивності праці. Здійснено порівняльний аналіз темпів зростання (спаду) продуктивності праці та капіталу в секторах економіки України, який довів перевищення темпів зростання продуктивності праці над темпами зростання продуктивності капіталу. На основі оцінювання співвідношення темпів зростання заробітної плати та продуктивності праці в секторах економіки підтверджено гіпотезу щодо переважання в більшості з них темпів зростання продуктивності праці над темпами зростання заробітної плати. Охарактеризовано рушії, які сприятимуть зростанню продуктивної спроможності видів економічної діяльності та визначено основні стратегічні пріоритети структурної трансформації вітчизняної економіки у воєнний час і в період повоєнного відновлення.
структурна трансформація економіки, продуктивність праці, продуктивність капіталу, структурні пропорції
Економіка та управління національним господарством
Наголошується, що підвищення стійкості транспортно-логістичної інфраструктури можливе завдяки поєднанню в державній політиці механізмів створення сприятливих умов для відновлення кожного з її структурних елементів з інструментами стимулювання їхнього розвитку відповідно до пріоритетних напрямів реалізації експортного потенціалу регіонів України. Важливим чинником формування підґрунтя для якісної трансформації та модернізації транспортно-логістичної інфраструктури є активний євроінтеграційний поступ України, що відкриє ширший доступ до ринку ЄС та сприятиме використанню його можливостей для збільшення та ефективнішої реалізації експортного потенціалу регіонів України, розбудови їхньої транспортно-логістичної інфраструктури відповідно до норм і стандартів ЄС, а також розширення взаємовигідного партнерства з країнами-членами ЄС у сфері транспорту та логістики, ураховуючи національні економічні інтереси. Максимально ефективне використання можливостей транспортно-логістичної інфраструктури в процесі реалізації експортного потенціалу регіонів України сприятиме швидкому відновленню та стабільному розвитку вітчизняної економіки, зростанню її конкурентоспроможності як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках.
транспортно-логістична система, транспортно-логістична інфраструктура, експортний потенціал регіону, пропускна спроможність пунктів перетину кордону, контейнеризація вантажних перевезень
Розглянуто особливості розвитку туристичної сфери відповідно до обмежень і викликів воєнного часу. Розкрито характерні ознаки поведінки потенційних туристів і виокремлено напрями активного розвитку сучасної сфери внутрішнього туризму в Україні. Визначено специфіку туристичних локацій прифронтових територій, західних і центральних областей, а також солідарного та волонтерського туризму. На конкретних прикладах з’ясовано особливості сфери гостинності та індустрії розваг. Зазначено, що після війни для українських та іноземних туристів будуть цікавими й пізнавальними екскурсійні тури в місця, де проходили активні бойові дії або які були раніше окуповані, а також на об’єкти, що утворилися внаслідок війни (місця масових поховань або битв, оборонні споруди тощо). Виділено деякі об'єкти ресурсної бази воєнного туризму, сконцентровані в Донецькій (Краматорськ, Піски, Маріуполь та ін.), Київській (Буча, Ірпінь, Гостомель, Бородянка), Харківській (Ізюм, Харків), Херсонській (Чорнобаївка) та Одеській (о. Зміїний) областях. Оскільки географія розміщення оборонних споруд в Україні достатньо широка, інші області також є перспективними в цьому напрямі.
туризм, туристичні локації, внутрішній туризм, медичний туризм, зелений туризм, воєнний туризм, війна
Проаналізовано основні тенденції розвитку світової економіки в умовах сучасних глобальних викликів. Досліджено системні ризики торговельної напруженості, зростання рівня боргу та зниження ефективності монетарної політики провідних економік світу. Проаналізовано негативні тенденції стабільно високого рівня базової інфляції. Досліджено причини погіршення економічної ситуації в США, ЄС, Китаї та інших провідних світових економіках, що негативно вплинуло на економіки інших країн. Споживачі скорочують свої витрати через підвищення процентних ставок, нижчі реальні доходи та значні зменшення чистого капіталу домогосподарств. Визначено, що погіршення макроекономічної стабільності у світі несе потенційні загрози для економічної безпеки та міжнародної підтримки України. Обґрунтовано доцільність самостійного формування Україною середовища, яке буде сприятливим для розвитку вітчизняного підприємництва у відкритому економічному просторі та спроможним витримувати конкурентний тиск на внутрішніх і зовнішніх ринках; пришвидшення виконання рекомендацій Єврокомісії та успішного завершення реалізації базових реформ; формування умов для залучення та підвищення безпеки інвестицій в Україну в умовах війни; прискорення інтеграції до європейського економічного простору.
економічний розвиток, рецесія, інфляція, валовий внутрішній продукт, монетарна політика, фіскальна політика
Досліджено еволюцію поняття «інновації» та теоретичні підходи до трактування поняття «банківські інновації». Обґрунтовано, що інноваційна діяльність банків не є тотожною поняттю «фінансові інновації». Проаналізовано їхні характерні особливості та причини частого ототожнення сутності фінансових і банківських інновацій. Проаналізовано та структуровано банківські інновації за цілями та напрямами впровадження. Порівняно інновації та фінансові інновації. Проаналізовано вплив фінансових інвестицій на конкурентоспроможність банку, особливості їхнього взаємозв’язку. Структуровано чинники, що впливають на інноваційну складову банків. Установлено, що основною характеристикою банківських інновацій є наявність якісно нових змін, що сприяють підвищенню ефективності використання ресурсів банківських установ. Установлено, що вагомий вплив на банківські інновації спричиняє тенденція до діджиталізації усіх сфер суспільного життя, тому важливості набуває аспект гарантування фінансової безпеки банківського сегмента. З огляду на ресурсні вкладення, спрямовані на фінансування впровадження інновацій у сфері банківських послуг, ідентифіковано характерні ознаки інвестицій. Зазначено, що поняття «інвестиції» ширше за поняття «інновації».