Збірник наукових праць
УКР   ENG
Соціально-економічні проблеми
сучасного періоду України
   



Соц-екон-проблеми-суч-періоду-України -- 2024 рік, Вип. 1(165)

Файл Adobe ReaderТитулка

Файл Adobe ReaderЗміст


Територіальний розвиток та регіональна економіка



УДК 332.1:37.07:352; JEL R10, І21, H72
Беновська Л. Я., Паска О. В. Освітня мережа Львівської області: тенденції та проблеми функціонування. Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України: зб. наук. пр. 2024. Вип. 1(165). С. 3-10. DOI: https://doi.org/10.36818/2071-4653-2024-1-1

Літер.: 14


Підкреслюється, що основним напрямом реформування системи освіти в Україні стала її децентралізація та підвищення ролі місцевих органів влади у фінансуванні та управлінні освітньою мережею. Це вимагає від органів місцевого самоврядування врахування змін основних тенденцій у сфері освіти та її фінансування, забезпечення відповідності кількості закладів і кадрового складу демографічній ситуації та потребам ринку праці в регіоні. Охарактеризовано основні показники розвитку освітньої мережі Львівщини, а також виявлено основні тенденції змін мережі закладів дошкільної та загальної середньої освіти. Розглядаються особливості розвитку інклюзивної освіти в регіоні. З’ясовано проблеми, пов’язані з переповненням закладів дошкільної освіти та фінансуванням їх з місцевих бюджетів територіальних громад. Фіксується скорочення чисельності закладів загальної середньої освіти та посилення диференціації за показником фінансування в розрахунку на одного учня. Наголошується на важливості забезпечення безпеки освітнього процесу в умовах війни з рф, а також підвищення якості освітніх послуг і доступності освіти для різних груп населення. 
дошкільна освіта, загальна середня освіта, фінансування, органи місцевого самоврядування, освітня мережа 


Екологічна політика та природокористування



УДК 338.48:330.15; JEL Q25, Q26, Q30, Q32
Кіптач Ф. Я. Природно-ресурсні чинники конкурентоспроможності туристично-рекреаційної сфери Карпатського регіону України. Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України: зб. наук. пр. 2024. Вип. 1(165). С. 11-15. DOI: https://doi.org/10.36818/2071-4653-2024-1-2

Літер.: 18


Визначено природно-ресурсні домінанти для оцінювання конкурентних переваг туристично-рекреаційної сфери та забезпечення розвитку санаторно-курортної та туристично-відпочинкової діяльності. Проаналізовано та оцінено природно-ресурсний потенціал забезпечення санаторно-курортної діяльності у Львівській, Закарпатській, Івано-Франківській та Чернівецькій областях за показниками балансових запасів підземних мінеральних і термальних вод, лікувальних пелоїдів та озокериту. Обрано пріоритетні природно-ресурсні домінанти для оціночної характеристики туристично-відпочинкової діяльності: ліси, гірські місцевості, об’єкти природно-заповідного фонду, природні об’єкти Світової спадщини, річкова мережа, озера, ставки та водосховища, об’єкти полювання. Результати аналізу засвідчили, що Карпатський регіон є привабливим для розвитку багатьох видів туристично-відпочинкової діяльності. Наголошується, що особливу увагу потрібно зосередити на задоволенні туристично-рекреаційних потреб населення України та зарубіжних країн шляхом продукування і реалізації відповідних послуг на основі цих потреб. Водночас в умовах економічної конкурентності важливим є уміння адаптуватися до змін динамічного конкурентного середовища шляхом розширення номенклатури послуг завдяки поєднанню санаторно-курортної та туристично-відпочинкової діяльності. 
Карпатський регіон, природні умови, природні ресурси, туристично-рекреаційна сфера, санаторно-курортна діяльність, туристично-відпочинкова діяльність, моніторинг, конкурентні переваги 


Економіка праці, демографія, соціальна політика



УДК 159.947.5-057.36; JEL O32, M12, M14
Остапенко О. А., Яценко В. А. Методичні підходи до визначення рівнів мотивації громадян щодо вступу на військову службу або продовження служби в силах оборони України в умовах широкомасштабної війни. Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України: зб. наук. пр. 2024. Вип. 1(165). С. 16-28. DOI: https://doi.org/10.36818/2071-4653-2024-1-3

Літер.: 20


Представлено теоретичні аспекти дослідження системи мотивації громадян / військовослужбовців в умовах війни щодо вступу їх та / або продовження служби в Збройних силах України. Запропоновано систему розподілу мотиваційних чинників як вихідних даних для оцінювання мотиваційного стану в розрізі узагальнених мотиваційних кластерів. Рекомендовано розглядати систему мотиваційних чинників як певний мотиваційний потенціал, що дає особистості змогу приймати усвідомлені рішення щодо вступу на військову службу або її продовження в силах оборони України. Розроблено методику оцінювання поточного стану мотивації, за допомогою якої можна порівнювати зміни або співвідношення мотиваційного стану громадян, які підлягають мобілізації, або військовослужбовців у певні періоди часу та залежно від вікової групи або регіону країни. Результати аналізу та оцінювання поточного стану мотивації можуть стати основою для підготовки та прийняття управлінських рішень щодо посилення мотивації громадян до служби в силах оборони України. Розроблено рекомендації щодо подальших досліджень системи мотивації громадян (військових) в умовах широкомасштабної війни на власній території. 
мотивація, система мотивацій, зовнішня мотивація, внутрішня мотивація, мотиваційні чинники, інституційна мотивація, професійна мотивація 


Світове господарство та зовнішньоекономічні відносини



УДК 351:332.1:338.2; JEL R12, R13, R28, R58
Созанський Л. Й. Інструментарій регулювання просторового розвитку економіки: досвід країн-членів ЄС у контексті релевантності для України. Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України: зб. наук. пр. 2024. Вип. 1(165). С. 29-34. DOI: https://doi.org/10.36818/2071-4653-2024-1-4

Літер.: 11


Проаналізовано практику та результати регулювання просторового розвитку економіки окремих країн-членів ЄС. Розглянуто інструменти стимулювання просторового економічного розвитку в напрямі зменшення диспропорцій у регіонах Німеччини, описано діяльність Національної системи фінансування структурного розвитку регіонів цієї країни. Зауважено, що між різними регіонами Німеччини, попри позитивні результати від фінансування спеціальних програм, спостерігаються соціально-економічні дисбаланси, які зростають. Підсумовано результати використання структурних коштів ЄС для підвищення інноваційності підприємств та усунення регіональних дисбалансів у Польщі. Узагальнено переваги та недоліки застосування в ЄС таких інструментів, як смарт-спеціалізація, поляризація, диверсифікація, економічна агломерація, індустріальні та інноваційні парки. Акцентовано на фундаментальних проблемах української економіки. Висунуто гіпотезу про те, що застосування розглянутих інструментів в Україні не забезпечить бажаного рівня просторового розвитку економіки регіонів. 
просторовий розвиток, економіка, регулювання, поляризація, економічна агломерація, смарт-спеціалізація, регіон 


Банківська справа



УДК 330.34:330.142.211-021.387; JEL E22, Е69, М14, О13
Пшик Б. І. Фінансові аспекти повоєнної відбудови економіки України на базі використання ESG-підходів. Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України: зб. наук. пр. 2024. Вип. 1(165). С. 35-40. DOI: https://doi.org/10.36818/2071-4653-2024-1-5

Літер.: 10


Стаття присвячена обґрунтуванню можливостей і напрямів використання ESG-підходів у фінансуванні проєктів повоєнної відбудови економіки України. Аргументовано роль ESG-підходів як головного маркера сьогодення в пошуку джерел фінансування для досягнення цілей сталого розвитку та необхідність інтеграції зазначених підходів в основу стратегій і планів повоєнного відновлення країни. Узагальнено статистичну інформацію щодо прогнозів зростання обсягів ESG-активів у світі та потреб у фінансових ресурсах для повоєнної відбудови в Україні. Для досягнення цілей сталого розвитку та повоєнної відбудови України запропоновано використовувати поєднання різних джерел фінансових ресурсів – державного та приватного фінансування, коштів міжнародних інвесторів, грантової та краудфандингової підтримки, а також формувати й розвивати систему спеціалізованих фондів, в основу функціонування яких повинні бути покладені ESG-підходи. Виокремлено комплекс економічних, організаційних, нормативних, інформаційних, інфраструктурних і кадрових проблем у сфері фінансування проєктів на базі ESG-підходів, а також визначено напрями та заходи щодо подолання цих проблем. 
ESG-активність, ESG-підходи, економіка, інвестиції, повоєнна відбудова, сталий розвиток, фінансові ресурси, фінансування 


Веб-майстер П. Попадюк