З 2011 р. навчально-наукові установи Польщі зобов’язані створювати умови для студентів-інвалідів для їх повної участі як в процесі навчання, так і в наукових дослідженнях. Метою статті є дослідження ефективності навчального процесу у вищих навчальних закладах людей з інвалідністю з точки зору розподілу за видами вищої освіти та врахування територіального розподілу навчальних закладів у Польщі в період з 2014 по 2016 рр. Для дослідження використовувався емпіричний матеріал з офіційних звітів Центрального статистичного управління. З одного боку, було згруповано та проведено аналіз даних, агрегованих для окремих типів шкіл за ознакою їх професійного спрямування, а з іншого – досліджено зведені дані для окремих воєводств. Емпіричне дослідження проводилося з використанням непараметричного аналізу середовища функціонування (Data Envelopment Analysis) – методу DEA, для потреб якого було виділено чотири аналітичні моделі. Нарешті, результати дозволили порівняти рівень ефективності освіти залежно від виду вищої освіти та в межах воєводств, і в обох випадках були створені рейтинги залежно від отриманих результатів. Комунікація, залучення людей з обмеженими можливостями до суспільного життя відбувається шляхом ефективної освіти. Проведені дослідження показують, що рівень ефективності аналізованих явищ менш диференційований за територіальною ознакою (результати за воєводствами демонструють меншу варіативність), ніж у вибірці, здійсненій відповідно до видів вищих навчальних закладів. У цій сфері необхідно підвищити ефективність освіти людей з особливими потребами. Щобільше, підвищення ефективності освіти є необхідним, оскільки це питання добробуту, адже люди з інвалідністю мають ті самі права, що й інші. Водночас інваліди, які мають повну освіту, можуть знайти кращу оплачувану роботу та бути більш незалежними фінансово, а це означає зменшення витрат Державного бюджету. Варто пам’ятати, що підвищення ефективності навчання відповідно до прийнятих моделей буде можливим, коли таких випускників буде більше. Окрім того, навчання вимагає індивідуального ставлення до конкретної людини, з визначенням її труднощів і спільного рішення щодо їх подолання. Тільки таке ставлення та відповідний системний підхід дозволить підвищити рівень ефективності навчання людей з обмеженими можливостями. 

ефективність, метод DEA, люди з обмеженими можливостями