Зосереджено увагу на розробленні методичного підходу до оцінювання внеску соціальної відповідальності бізнесу в результати соціально-економічного розвитку як господарської системи будь-якого адміністративно-територіального утворення (місто, район, регіон), так і національної економіки країни загалом. Сформульовано принципи, на яких має ґрунтуватися організація та проведення такого оцінювання, та описано основні його етапи. Визначено, що для оцінювання внеску конкретних бізнес-структур у результати соціально-економічного розвитку господарської системи або адміністративно-територіального утворення, або національної економіки країни загалом необхідно використовувати систему з трьох груп показників, які відображають економічний, бюджетний і соціальний ефекти. Визначено, що розраховані показники дають можливість порівнювати між собою різні структури бізнесу з точки зору їх внеску в розвиток місцевої громади та суспільства загалом і сприяють зростанню їх іміджу як в органах влади, так і серед населення регіону і країни загалом. 

соціальна відповідальність, бізнес, форми соціальної відповідальності, національна економіка, господарська система, соціально-економічний розвиток 

Враховуючи, що в Україні дотепер не сформована ефективна модель соціально-економічного розвитку національної економіки, яка б повною мірою відбивала її національні, у тому числі економічні, інтереси і була макроекономічною теоретичною базою ефективної державної економічної політики, досліджено вже описані в науковій літературі та наявні на практиці моделі та типи соціально-економічного розвитку національних економік різних країн, визначено характерні ознаки існуючого стану національної економіки України та найбільш імовірний варіант моделі її соціально-економічного розвитку. 

модель, соціально-економічний розвиток, національна економіка, інноваційний тип розвитку 

У статті зосереджено увагу на розгляді теорій добробуту, як теоретичного підґрунтя для визначення сутності сучасного споживчого ринку. Це зумовлено тим, що у наукових дослідженнях останніх десятиліть проблема історизму економіки, зокрема ринку, розглядається у контексті співвідношення індустріальної та постіндустріальної епох, але враховуючи те, що ринок (як і капіталізм) — це родова ознака передусім індустріальної цивілізації, доведено що жодна з наявних суспільних теорій не придатна для пояснення нових постцивілізаційних відносин, які утверджуються, адже наука про постіндустріальне суспільство лише зароджується. споживання і добробут – два тісно пов’язані між собою соціально-економічні явища, а розвиток споживчого ринку є найважливішим чинником добробуту як індивідууму так і суспільства. У свою чергу, теорії добробуту стосуються вивчення методів організації господарської діяльності, спрямованих на максимізацію багатства, яке виступає необхідною умовою розвитку як окремої соціально-економічної системи так і суспільства в цілому. Отже, метою даної статті є дослідження теорій добробуту та визначення їх внеску у формування сутності сучасного споживчого ринку. 

добробут, споживання, споживчий ринок, теорії, постматеріальні потреби