Структурована наявна різноманітність термінів «ефективність» і «результативність» і визначені особливості кожного поняття та відмінності між ними. Встановлено, що для торговельних підприємств необхідно розділити категорії «результативність» та «ефективність». Доведено, що в умовах ринкової економіки, коли результати роботи одних суб’єктів ринку залежать від чіткості й злагодженості роботи інших суб’єктів, проблема ефективності стає визначальною. Визначено, що запорука успіху будь-якого підприємства, у тому числі торговельного, криється у постійному підвищенні ефективності та результативності діяльності, систематичному аналізі, розробленні та впровадженні заходів, націлених на підвищення її ефективності та результативності. Проаналізовано підходи до оцінювання ефективності та результативності діяльності підприємства, що ґрунтуються на певних показниках, за допомогою яких проводиться аналіз, порівняння та оцінка діяльності підприємства. Доведено, що ця система показників не є ідеальною і не враховує всіх характеристик торговельних підприємств, що впливають на ефективність і результативність їх діяльності. Тому запропоновано розширити цей перелік, додавши туди такі показники, як показник загальної оцінки економічної рентабельності торговельного підприємства, показник ефективності використання торгових площ і непрямі показники рентабельності. 

оцінка, ефективність, результативність, підходи, показники, торговельне підприємство 

Зосереджено увагу на винятковій важливості розвитку туризму як для всього світового господарства, так і для української економіки зокрема. А враховуючи те, що сучасні умови жорсткої конкуренції, економічної і політичної нестабільності вимагають від підприємств туристичної сфери постійної адаптації до швидко мінливих зовнішніх умов, та постійно зростаючі потреби і запити туристів, а також насиченість туристського ринку ставлять перед туристичними підприємствами необхідність постійного пошуку нових видів туристської продукції, відкриття нових напрямків тощо, можна стверджувати про необхідність впровадження інноваційного напряму розвитку туристичної галузі та актуальність обраної для дослідження теми. Доведено, що інновації у сфері туризму головним чином мають бути спрямовані на формування нового туристичного продукту, нових підходів у маркетинговій діяльності, а також на застосування нових методів управління з використанням IT-технологій. 

туризм, інновації, інноваційний напрям розвитку, туристична сфера діяльності, туристичні послуги 

У статті зосереджено увагу на розгляді теорій добробуту, як теоретичного підґрунтя для визначення сутності сучасного споживчого ринку. Це зумовлено тим, що у наукових дослідженнях останніх десятиліть проблема історизму економіки, зокрема ринку, розглядається у контексті співвідношення індустріальної та постіндустріальної епох, але враховуючи те, що ринок (як і капіталізм) — це родова ознака передусім індустріальної цивілізації, доведено що жодна з наявних суспільних теорій не придатна для пояснення нових постцивілізаційних відносин, які утверджуються, адже наука про постіндустріальне суспільство лише зароджується. споживання і добробут – два тісно пов’язані між собою соціально-економічні явища, а розвиток споживчого ринку є найважливішим чинником добробуту як індивідууму так і суспільства. У свою чергу, теорії добробуту стосуються вивчення методів організації господарської діяльності, спрямованих на максимізацію багатства, яке виступає необхідною умовою розвитку як окремої соціально-економічної системи так і суспільства в цілому. Отже, метою даної статті є дослідження теорій добробуту та визначення їх внеску у формування сутності сучасного споживчого ринку. 

добробут, споживання, споживчий ринок, теорії, постматеріальні потреби