Здійснено порівняння основних засад чинних на сьогодні екологічних політик ЄС та України у сфері охорони атмосферного повітря. Акцентовано увагу на низці невідповідностей у підходах і стандартах здійснення природоохоронної діяльності країнами ЄС і Україною. Виділено основні недоліки вітчизняної законодавчої і нормативно-правової бази, які потребують удосконалення і адаптації до законодавства ЄС. Запропоновано механізми стимулювання підприємств- забруднювачів атмосферного повітря до зменшення викидів і переходу на «чисті» технології, зменшення викидів пересувними джерелами забруднення. Наведено перелік першочергових заходів щодо вдосконалення організації та здійснення моніторингу стану атмосферного повітря згідно з європейськими практиками, зокрема для забезпечення виконання спільних програм спостереження за транскордонним забрудненням повітря на великі відстані. 

атмосферне повітря, екологічна безпека атмосферного повітря, механізми регулювання, євроінтеграція, транскордонний регіон, транскордонне забруднення, моніторинг стану атмосферного повітря 

Обґрунтовано необхідність оновлення парадигми «сталого розвитку» і переходу до гармонійного цивілізаційного розвитку із врахуванням його духовної складової. Вказано на значення і завдання рекреації і туризму у забезпеченні гуманістичного вектора розвитку суспільства. Особливу увагу приділено основній (базовій) просторовій формі туристично-рекреаційної діяльності – ландшафту – його гуманістичному ресурсному потенціалу і його гуманістичним цінностям, ландшафтно-рекреаційним гуманістичним ресурсам, нетиповій складовій ландшафту – духовній. Закцентовано на потребі розширеного трактування функціонування туристично-рекреаційної території і запропоновано визначати його як соціогуманістичний потенціал, де туристично-рекреаційний потенціал розглядається як його складова. Згідно із засадами гармонійного розвитку визначено потребу в переході до політики розвитку туристично-рекреаційного сектора економіки держави і регіонів з акцентом на посилення ролі та комплексному використанні їх соціогуманістичного потенціалу. 

рекреація, туризм, туристично-рекреаційний сектор, гармонійний розвиток, соціогуманістична парадигма, соціогуманістичний потенціал, регіон, парадигма 

Представлено стратегію екологічно збалансованого використання природних рекреаційних ресурсів Карпатського регіону, її структуру та передумови реалізації. Визначено цілі та підцілі з формування наукового базису та правових основ екологічно збалансованого рекреаційного природокористування, створення сучасного високопродуктивного рекреаційно-туристичного комплексу. 

природні рекреаційні ресурси, рекреаційний потенціал, екологічно збалансоване рекреаційне природокористування, рекреаційна місткість, стратегія, Карпатський регіон 

Обґрунтовано концептуальні засади екологічно збалансованого рекреаційного природокористування, подано характеристику основних елементів концептуальної моделі функціонування ринкових механізмів у сфері рекреаційного природокористування: правових основ, відносин власності та прав користування природними рекреаційними ресурсам, нормативного та адміністративного регулювання, використання фінансово-економічних інструментів та стимулювання раціонального рекреаційного природокористування, забезпечення регіональних інтересів при використанні природних рекреаційних ресурсів. Запропоновано шляхи та інструменти реалізації концептуальної моделі екологічно збалансованого рекреаційного природокористування. 

екологічно збалансоване рекреаційне природокористування, концептуальна модель, ринкові механізми, інструменти регулювання рекреаційного природокористування, стимулювання раціонального природокористування, регіональні інтереси