У сучасних умовах глобальної економічної інтеграції та інституційних трансформацій найбільш значущими процесами організації просторового розвитку є процеси метрополізації. Наголошено, що формування та розвиток міст-метрополій як потужних полюсів економічного зростання, поширення їх впливу на соціально-економічний розвиток прилеглих територій є необхідними передумовами побудови обґрунтованих та ефективних механізмів просторової політики розвитку регіонів. Обґрунтовано, що розвиток просторової організації бізнесу і вибір її оптимальних форм в умовах метрополізації є одним з основних чинників конкурентоспроможності регіональної економіки, оскільки сприяє локалізації ділової активності, формуванню «точок зростання», забезпечення розвитку міжрегіонального та внутрішньорегіонального співробітництва, активізації місцевої (локальної) підприємницької ініціативи. 

метрополізація, форми просторової організації ділової активності, індустріальний парк, регіон, розвиток 

Обґрунтовано актуальність процесів метрополізації, що характеризуються концентрацією фінансово-економічного, культурного, управлінського потенціалу у великих містах-метрополіях і детермінуються реалізацією метрополійних функцій. Визначено сутнісне розуміння метрополійної функції у сфері культури як діяльності щодо забезпечення формування та розширеного відтворення культурних ресурсів, що формують еталонні зразки соціального досвіду у сфері культури та впливає на прилеглі метрополійні території та просторові форми організації суспільства вищого ієрархічного рівня. Запропоновано суб’єктно-діяльнісний підхід до дослідження метрополійної функції у сфері культури, що передбачає аналіз метрополійної функції з точки зору індикаторів концентрації функції (кількість і щільність локалізації культурних інституцій), індикаторів діяльності (реалізації функції, охоплення та доступності відповідних послуг споживачам), а також спеціальних якісних індикаторів реалізації метрополійної функції, що уможливлюють дослідження умовного радіусу впливу метрополійної функції на прилеглі метрополійні території. 

метрополізація, метрополійна функція, культура, місто, простір 

Сучасні процеси метрополізації та трансформації міського простору засвідчують, що місто є не лише локалізацією потенційних можливостей розвитку людини та соціуму, але й епіцентром конфліктів економічного, соціального, екологічного, комунікативного, морального характеру, що є причинами конструктивно-деструктивних суспільно-економічних змін. Прояви та міра конфліктогенності міського простору перебувають у залежності від рангу міст у світовій урбаністичній градації: чим вищі щаблі урбаністичної ієрархії займають міські середовища, тим щільнішими, частішими та різноплановішими стають суб’єктно-об’єктні взаємодії та більш вираженими конфлікти. Концентрація контролюючо-управлінських функцій у моделі метрополійного міста-вузла концентрації, розподілу та синергії взаємодії фінансових, інформаційних, людських потоків, виявляє конфліктогенність у формі викривлення структури зайнятості, просторово-класової поляризації населення, соціальної напруги, емоційно-ментальної та інформаційної перенасиченості міського простору. Пріоритетними напрямками подальших досліджень конфліктогенності міського простору в умовах метрополізації є виділення факторів конфліктогенності, розробка моделей вирішення конфліктів, що мають стати базою вироблення рекомендацій щодо планування та прогнозування регіонального розвитку та розвитку міст. 

конфлікт, конфліктогенність, місто, простір, метрополізація 

Розглянуто концептуальні основи та теоретичні підходи до визначення суті організаційно-економічного механізму управління соціально-економічним розвитком регіону, проаналізовано суть та трактування таких категоріальних складових організаційно-економічного механізму управління соціально-економічним розвитком регіону, як механізм управління, важелі управління, цілі регіонального розвитку. Розглянуто системний та функціональний підходи до визначення змісту організаційно-економічного механізму управління соціально-економічним розвитком регіону; окреслена характеристика та здійснена класифікація цілей соціально-економічного розвитку регіону. 

регіон, управління, механізм, організаційно-економічний механізм, цілі регіонального розвитку