У статті розглянуто концептуальні підходи до оцінювання інвестиційно-інноваційної безпеки регіону як важливої передумови забезпечення ефективного розвитку регіональних інноваційних систем. Досліджено методологічні основи оцінювання інвестиційної та інноваційної безпеки, що дає змогу сформувати цілісне бачення критеріїв та індикаторів оцінювання інвестиційно-інноваційної складової економічної безпеки регіону та визначити основні напрями забезпечення його стійкості й конкурентоспроможності. Визначено та систематизовано наукові підходи до оцінювання інвестиційно-інноваційної безпеки за двома основними класифікаційними ознаками: за предметом оцінювання (дискретний, інтегрований, комплексний) та за методикою оцінювання (рейтинговий аналіз, аналіз стану економіки, аналіз чинників або ризиків, системний аналіз). Автори акцентують на регіональному рівні дослідження та виокремлюють основні компоненти інвестиційно-інноваційної безпеки регіону: ресурсний та інтелектуальний потенціал, інвестиційний клімат, інноваційну інфраструктуру, екологічну ситуацію та аспекти сталого розвитку. Особливу увагу приділено необхідності удосконалення механізмів оцінювання динаміки безпекових показників у сучасних умовах. На основі проведеного дослідження запропоновано алгоритм оцінювання інвестиційно-інноваційної безпеки, що сприятиме формуванню ефективних управлінських рішень у регіональній політиці та забезпеченню економічної стабільності та зростання.
інвестиції, інновації, інвестиційно-інноваційна безпека, регіональний розвиток, регіональні інноваційні системи
Досліджується досвід застосування інструментарію територіально орієнтованого управління в ЄС та Україні (до офіційного закріплення такого підходу як обов’язкового під час розроблення документів державної регіональної політики на всіх рівнях управління). Проаналізовано приклади запровадження спеціальних інструментів підтримки та стимулювання розвитку окремих категорій територій – гірських населених пунктів, малих монофункціональних міст, територій пріоритетного розвитку. Показано, що ці ініціативи, попри важливий методологічний внесок у становлення регіональної політики, не забезпечили сталих результатів через відсутність системності, фінансових гарантій та орієнтації на ендогенний потенціал розвитку. Виділено основні спільні причини їхньої неефективності та визначено, що вони залишаються актуальними в сучасних умовах, коли Україна одночасно стикається з викликами протидії збройній агресії російської федерації, необхідністю подолання її руйнівних наслідків і завданням адаптації політики розвитку до стандартів Європейського Союзу. Зроблено висновок про потребу подальшого вдосконалення інструментарію територіально орієнтованого управління, зміцнення його фінансово-правового підґрунтя та інтеграції з європейськими практиками для забезпечення сталого розвитку територій у післявоєнний період.
територіально орієнтоване управління, регіональна політика, функціональні типи територій, інструменти розвитку, державна стратегія регіонального розвитку, Європейський Союз
Досліджено екологічну складову забезпечення резилієнтності якості життя населення регіонів України в умовах зовнішніх загроз. Узагальнено систему часткових індикаторів стану природного середовища в інтегрований показник. Використано індексну методику з нормалізацією показників за принципом «min-max» та зведенням їх до інтегрального індексу екологічної складової забезпечення резилієнтності якості життя (ІЕС). На основі оціночних результатів дослідження регіонів України у 2014 і 2021 рр. за сукупністю показників визначено семирівневу градацію стану екологічного середовища, яка відображає не лише якість природного середовища, а й потенціал його відновлення та вплив на життєдіяльність населення. Для оцінювання екологічної складової забезпечення резилієнтності якості життя населення за період 2022-2025 рр. в умовах війни застосовано метод аналітичної екстраполяції, який дав змогу відтворити динаміку змін на основі ретроспективних закономірностей розвитку регіональних екологічних систем. Ретроспективний та прогнозно-аналітичний аналіз інтегральних індексів екологічної складової забезпечення резилієнтності якості життя населення уможливив простеження динаміки екологічної трансформації країни впродовж двох контрастних періодів – довоєнного (2014, 2021 рр.) та воєнно-адаптаційного (2022-2025 рр.).
навколишнє природне середовище, антропогенне навантаження, резилієнтність якості життя населення, оціночні показники, індикатори, полюси екологічної стійкості
Запропонована класифікація впливу перероблення твердих відходів на різні сфери життя людей. Обґрунтовано потребу в переході від традиційної моделі поводження з відходами до ресурсоефективного та екологічно відповідального підходу. Підкреслено значення впровадження в практику положень концепції екологічної справедливості. Розкрита залежність повторного використання окремих матеріалів від рівня життя в країні. Досліджено основні вітчизняні та міжнародні нормативно-правові акти у сфері управління відходами. Показано розподіл компетенцій у реалізації державної політики управління відходами між органами публічної влади в Україні. На прикладі міжнародних організацій показана потреба в громадській ініціативності та активності у формуванні порядку денного у сфері довкілля. Розкрито потенціал соціальних мереж щодо повторного використання матеріалів. Доведено, що перероблення відходів перетворилось на чинник формування культури співвідповідальності та соціальної інтеграції. Запропоновано розробити комплексний підхід, що передбачав би посилення інституційної спроможності державних і місцевих органів, запровадження прозорих механізмів контролю та підзвітності у сфері управління відходами. Такий підхід одночасно уможливить зменшення екологічних ризиків, підвищення соціальної активності громад і створення умов для економічно ефективного використання ресурсів.
Проаналізовано сучасний стан поводження з промисловими й побутовими відходами в областях Карпатського регіону. Найбільшу частку в утворених відходах І-ІУ класів небезпеки становили побутові відходи в Закарпатській і Чернівецькій областях, найменшу – на Івано-Франківщині та Львівщині. Констатовано наявність у Карпатському регіоні мілітарних відходів. Наведено частку утворених суб’єктами господарювання промислових відходів за видами промисловості. Зазначено, що в Закарпатській, Івано-Франківській та Чернівецькій областях найбільший відсоток промислових відходів утворюється від переробної промисловості, у Львівській – від постачання електроенергії і газу, добувної і переробної промисловості. Виокремлено пріоритетні галузі промисловості в умовах модернізації регіонального розвитку, особливо гірських територій. Наведено інфраструктуру наявних місць видалення відходів за критерієм екологічної безпеки. Найбільше наявних місць видалення надзвичайно небезпечних і небезпечних відходів розміщено на Львівщині, дещо менше – на Закарпатті та Івано-Франківщині. Обґрунтовано першочергові завдання щодо зменшення утворення промислових і побутових відходів і впливу їх на довкілля в повоєнний час. Особливу увагу приділено шляхам зменшення впливу мілітарних відходів.
побутові відходи, види промисловості, промислові відходи, мілітарні відходи, регіональний оператор, утилізація відходів, захоронення відходів, циркулярна економіка
Основною перевагою професійної освіти в Європейському Союзі є її орієнтація на потреби роботодавців. Водночас динамічний розвиток економіки, цифровізація, нанотехнології сприятимуть тому, що роботодавці шукатимуть працівників, які володіють не лише поточними технічними знаннями та навичками, але й здатністю набувати та впроваджувати інновації. Це сприяє трансформації системи професійно-технічної освіти. У статті визначено основні риси трансформації професійної освіти в Європейському Союзі: поступова зміна освітніх напрямів професійно-технічної освіти відповідно до вимог сучасного ринку праці; безперервний професійний розвиток і навчання впродовж усього життя; цифрова трансформація професійно-технічної освіти та розвиток сегмента STEM-освіти; підвищення ролі міжнародних-партнерств і мобільності здобувачів професійно-технічної освіти. Визначено особливості реформування професійної (професійно-технічної) освіти в Україні та з’ясовано основні проблеми невідповідності напрямів підготовки та освітніх програм закладів професійної освіти потребам ринку праці. Акцентовано на проблемах відкриття нових спеціальностей закладами професійної освіти, формуванні регіонального замовлення. З’ясовано можливості імплементації європейського досвіду трансформації професійної освіти в Україні.
Розглянуто європейську практику інноваційного співробітництва щодо послідовного інтегрування економік європейських держав шляхом побудови спільного науково-технічного, інноваційного простору. З’ясовано, що координувальну роль у проведенні інноваційної політики ЄС відіграють рамкові програми наукових досліджень. Інструментом сучасного посилення лідерства Європи є Європейська стратегія щодо дослідницької та технологічної інфраструктури. Виявлено тенденцію поступового входження дослідницько-інноваційної сфери України в Європейський дослідницький простір. Визначено, що в законодавстві Україні за відсутності дієвих інструментів збалансованої реалізації інноваційної політики декларативно зафіксовано такі домінанти: забезпечення інноваційної моделі розвитку економіки шляхом концентрації ресурсів держави на пріоритетних напрямах науково-технічного оновлення виробництва, підвищення конкурентоспроможності вітчизняної продукції на внутрішньому й зовнішньому ринках; сприяння розвиткові інноваційної інфраструктури як один з основних принципів державної інноваційної політики, спрямованої на підтримку розвитку економіки України інноваційним шляхом. Аргументовано потребу повної гармонізації національного термінологічного інструментарію та державної політики у сфері інновацій до правової регламентації ЄС з фокусом на їхню реальну дієвість відповідно до норм і стандартів законодавства, інструментарію та практики реалізації Європейського Союзу.
інноваційний розвиток, зарубіжний досвід, інституалізація інноваційного розвитку, моніторинг реалізації
Розглянуто проблеми підвищення продуктивності капіталу регіонів України в умовах війни як одного з визначальних рушіїв зростання економічної спроможності територій. Зазначено, що активізація інвестицій, спрямованих на модернізацію виробничих потужностей, розвиток соціальної та транспортної інфраструктури та відбудову промислових об’єктів, значно підвищує ефективність використання капіталу та сприяє створенню умов для стійкого економічного зростання. «Драйвер зростання продуктивності капіталу регіонів держави» визначено ключовим чинником, що стимулює ефективніше використання капіталу та збільшення його віддачі. На основі проведеного експертного опитування досліджено регіональну специфіку інноваційної активності в регіонах України під час війни та визначено її роль у зростанні продуктивної спроможності регіонів держави. Проаналізовано динаміку капітальних інвестицій в економіку регіонів. Розглянуто специфіку діяльності основних груп інвесторів у регіонах, визначено та оцінено пріоритетні сфери для інвестування. Визначено коваріацію між кількістю основних типів інвесторів і кількістю обраних пріоритетних сфер для інвестування. Пояснено значення цього параметра в контексті взаємодії органів регіональної влади та інвесторів та адаптивності регіональної політики в умовах війни.
Інноваційна активність промислових підприємств є однією з найвагоміших передумов соціально-економічного розвитку країни та забезпечення її обороноздатності. Інновації сприяють зростанню продуктивності праці, доданої вартості та прибутку. Метою статті є моделювання залежностей між інноваціями та зайнятістю, а також між інноваціями й заробітною платою у промисловому секторі економіки. Авторами висунуто й емпірично обґрунтовано на прикладі промисловості Польщі дві фундаментальні гіпотези, які відображають закономірності впливу інноваційності продукції (вираженої показником частки чистих доходів від реалізації інноваційної продукції в чистих доходах від загальної реалізації продукції промислових підприємств) на зайнятість і оплату праці у промисловому секторі економіки. За допомогою методів кореляційно-регресійного аналізу підтверджено наявність високого прямого зв’язку між інноваційністю продукції і часткою промисловості у структурі зайнятості в економіці. Доведено авторську гіпотезу про те, що зростання інноваційності продукції позитивно впливає на зростання валової середньої місячної заробітної плати у промисловому секторі економіки. Результати моделювання формують науковий базис для стратегічного макроекономічного планування та прогнозування соціально-економічного розвитку, а також можуть бути теоретичною платформою для проведення нових досліджень у цьому напрямі.
промисловість, інноваційна продукція, зайнятість, заробітна плата, кореляційно-регресійний аналіз, моделі
Стаття присвячена дослідженню еволюції становлення та характеристиці сучасних моделей електронного врядування. Проаналізовано етапи формування концепції е-врядування – від автоматизації бюрократичних процесів до системної цифрової трансформації державного управління. Розкрито відмінності між поняттями «e-government» та «e-governance», підходи до трактування їхньої сутності міжнародними організаціями та у вітчизняному законодавстві, а також визначено їхню роль у розвитку електронної демократії. Визначено принципи е-урядування, зокрема прозорості, підзвітності, безпеки, ефективності та ін. Представлено етапи зрілості онлайн-присутності уряду за методологією ООН. Акцентовано на тому, що Україна нині перебуває на трансакційному рівні розвитку е-врядування, демонструючи водночас високі результати за індексом участі громадян і зрілості відкритих даних. Охарактеризовано чотири ключові моделі взаємодії в межах е-врядування (G2C, G2B, G2G та G2E), а також проаналізовано інструменти реалізації цифрового врядування та функціональне призначення їх на різних рівнях управлінської ієрархії. Наголошено, що подальше вдосконалення цифрових сервісів на національному, регіональному та локальному рівнях потребує узгодження нормативної бази, посилення міжвідомчої інтеграції та орієнтації на підвищення якості публічних послуг.
е-врядування, державне управління, інструменти е-врядування
УКР 
ENG
