Представлено складові освітнього процесу (педагогічна, кадрова, матеріально-технічна, організаційна тощо), які є основою конкурентних переваг закладів освіти України в глобальному мобільному просторі. Зосереджено увагу на важливості застосування практики міжнародного стажування, яка слугує ефективізації академічної мобільності науково-педагогічних кадрів. Охарактеризовано проблеми навчального процесу в закладах освіти, однією з найважливіших яких є залучення практиків у навчальний процес. Визначено головні пріоритети покращення освітнього процесу закладів освіти України. Наголошено на важливості цифровізації освітнього процесу та зазначено її основні переваги з початку пандемії COVID-19 і до сьогодні. Відображено елементи, які має поєднувати в собі цифрове освітнє середовище задля ефективного функціонування та повномасштабного використання. Зазначено, що елементи цифровізації закладів освіти є ознакою їхньої конкурентоспроможності як всередині країни так і за кордоном, оскільки це дозволяє іноземцям отримувати освіту на відстані, а українцям – за кордоном. Схематично запропоновано ціннісну площину брендингу освіти, що дає змогу закладу освіти позиціонувати свої унікальні ніші для маркетингових можливостей. 

конкурентоспроможність, заклади освіти, мобільний простір, брендинг, сфера освіти 

Досліджено існуючі підходи до трактування потенціалу біоенергетичних ресурсів. Розглянуто найбільш поширені практики диференціації потенціалів закордонними й вітчизняними вченими та зазначено зростання ролі екологічних факторів. Наведено визначення теоретичного, технічного, енергетичного, економічного та сталого (екологічного) потенціалів. Запропоновано не виділяти сталий, або екологічний потенціал, оскільки доступна інформація для достовірного його обчислення в абсолютних чи відносних показниках відсутня. Водночас обмеження з позицій сталого розвитку слід враховувати на всіх етапах розрахунків. Встановлено, що на величину енергетичного потенціалу рослинних відходів впливають такі фактори, як конкуренція між використанням відходів в енергетичних цілях і на потреби тваринництва; можливість виснаження органічних поживних речовин у ґрунті через видалення залишку соломи з сільськогосподарських угідь. Розраховано низку коефіцієнтів, необхідних для оцінювання енергетичного потенціалу; з їх застосуванням визначено величину енергетичного потенціалу первинних і вторинних рослинних відходів. 

біоенергетика, енергетичний потенціал, сталий розвиток, біомаса, рослинні відходи