Представлено складові освітнього процесу (педагогічна, кадрова, матеріально-технічна, організаційна тощо), які є основою конкурентних переваг закладів освіти України в глобальному мобільному просторі. Зосереджено увагу на важливості застосування практики міжнародного стажування, яка слугує ефективізації академічної мобільності науково-педагогічних кадрів. Охарактеризовано проблеми навчального процесу в закладах освіти, однією з найважливіших яких є залучення практиків у навчальний процес. Визначено головні пріоритети покращення освітнього процесу закладів освіти України. Наголошено на важливості цифровізації освітнього процесу та зазначено її основні переваги з початку пандемії COVID-19 і до сьогодні. Відображено елементи, які має поєднувати в собі цифрове освітнє середовище задля ефективного функціонування та повномасштабного використання. Зазначено, що елементи цифровізації закладів освіти є ознакою їхньої конкурентоспроможності як всередині країни так і за кордоном, оскільки це дозволяє іноземцям отримувати освіту на відстані, а українцям – за кордоном. Схематично запропоновано ціннісну площину брендингу освіти, що дає змогу закладу освіти позиціонувати свої унікальні ніші для маркетингових можливостей. 

конкурентоспроможність, заклади освіти, мобільний простір, брендинг, сфера освіти 

Представлено елементи розвитку освіти в Україні та окреслено можливості доступу до безкоштовної освіти. Визначено темпи зміни основних показників розвитку приватного сегмента загальної середньої освіти в Україні у 2012-2021 рр. Розраховано частку приватних закладів загальної освіти в загальній кількості їх у регіонах України за 2020 р. і частку місць державного замовлення за кошти державного і місцевих бюджетів у загальній кількості осіб, які вступили до закладів вищої освіти України у 2006-2021 рр. Показано тенденції щодо кількості закладів професійної (професійно-технічної) і вищої освіти в Україні та осіб, які в них навчаються, в 1990-2019 рр. З’ясовано, що в сучасних умовах надання освітніх послуг в Україні є низка економічних, соціальних і політичних чинників, які визначають напрями розвитку освітньої сфери. Відображено динаміку витрат домогосподарств на освітні послуги в Україні за 2002-2020 рр. та розкрито їхні особливості. Обумовлено першочергові етапи розвитку сфери освіти та охарактеризовано основні заходи держави щодо забезпечення доступності та безоплатності освітніх послуг в Україні. 

заклади освіти, безоплатна освіта, конкурентоспроможність, освітні послуги, сфера освіти 

Висвітлено різні підходи до трактування поняття «туристична привабливість». На основі аналізу різних підходів визначено, що туристична привабливість – це властивість певної території (міста, району, області, регіону, країни, групи країн), яка відповідає попиту та потребам туристів. З’ясовано, що на рівень туристичної привабливості впливає низка чинників, серед яких вагоме значення посідають туристичні ресурси та туристична інфраструктура. Відповідно до чинників впливу представлено складові туристичної привабливості. Визначено, що для оцінювання привабливості територій та об’єктів застосовують низку методів і критеріїв, кожен з яких має свої переваги та недоліки. Зазначено, що недоліки окремих методів оцінювання можуть бути мінімізовані завдяки введенню певних застережень. З’ясовано, що у міжнародній практиці туристична привабливість визначається найбільшим попитом серед туристів у регіонах з багатими природними, культурними та історичними ресурсами, цікавим географічним розташуванням, високим рівнем розвитку інфраструктури, що залежить від наявності інвестицій, рекреаційних і туристичних ресурсів, а також екологічного стану регіону. Доведено, що в Україні туристично привабливими є території та туристичні зони, які володіють найбільш цінними елементами екологічного каркасу (лісові масиви, чисті річки, морські узбережжя, озера, водоймища та ін.) і мають визначні історичні пам’ятки та місця. Узагальнено, що доцільність і необхідність кількісного оцінювання туристичної привабливості на рівні країни, сфери чи певного регіону пояснюється виявленням тих територій, стимулювання розвитку яких призведе до можливості отримання позитивного економічного ефекту найближчим часом. 

туристична привабливість, туристично приваблива територія, туристичні ресурси, туристична інфраструктура 

Досліджено інструментарій, який дозволив би наповнити процес прийняття рішення керівниками підприємств адекватною і достатньою інформацією. Запропоновано систему збалансованих показників для підприємств харчової промисловості. Встановлено, що ефект впровадження такої системи обумовлений визначенням загальної ефективності діяльності підприємства та її підвищення, оскільки при дієвості системи кожен співробітник усвідомлює зв’язок між своїми конкретними обов’язками і стратегічними цілями підприємства, а керівник володіючи механізмом підтримки прийнятого рішення, має можливість виміряти ефективність роботи кожного підрозділу і може впливати на процес реалізації стратегії підприємства. Запропоновано основні етапи стратегічного планування. 

система збалансованих показників, стратегічне планування, харчова промисловість, інструменти стратегічного планування