Проаналізовано причинно-наслідкові зв’язки та оцінено вплив інституційно-просторових чинників на доступність житла міст-обласних центрів. Теоретично осмислено сутність «ренти доступності» як механізму, за допомогою якого просторові та інституційні обмеження в містах трансформуються у структурне зростання ціни диспропорційно доходам населення. Уведено показник медіанного мультиплікатора доступності житла, що уможливило уникнення статистичних викривлень і більш адекватне відображення доступності житла для типового домогосподарства. Виявлено, що показники вартості житла, щільності, фіскальної віддачі території визначально впливають на медіанну доступність житла. Проведений кореляційний аналіз по містах-обласних центрах України демонструють, що воєнна міграція після 2022 р. змінила структурний дисбаланс на гострий. Проаналізовано якість регуляторних механізмів і просторової політики. Доведено, що криза доступності житла має фундаментально земельний, а не ринковий характер. Виявлено інституційну пастку, коли місцева влада об’єктивно зацікавлена в зростанні вартості землі, що робить її одночасно бенефіціаром і відтворюваною недоступністю. 

доступність житла, земельна рента, медіанний мультиплікатор, просторове планування, житлова політика, урбанізація, інституційні обмеження, ринок землі