доцент кафедри спортивного туризму, Львівський державний університет фізичної культури імені Івана Боберського; докторант відділу регіональної екологічної політики та природокористування, ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України»
Констатується, що внаслідок активізації життєдіяльності населення, а також через пандемію COVID-19 та російську агресію, які спричинили обмеження на закордонні подорожі та зумовили переміщення громадян у відносно безпечні західні області, в Україні значно зросла популярність внутрішнього туризму. Зазначається, що розвиток внутрішнього туризму має не тільки позитивні, але й негативні сторони, основними з яких є збільшення антропогенного навантаження на регіональні екосистеми, виснаження окремих природних ресурсів і загалом потенційний негативний вплив на довкілля. Передусім впливу зазнають такі види туризму, як екологічний і сільський, що є особливо чутливими до зміни умов навколишнього природного середовища та погіршення екологічної та соціально-економічної ситуації. Розглянуто еколого-економічні обмеження, які виникають у туристичній діяльності. Обґрунтовано необхідність запровадження сталого туризму для збалансованого еколого-економічного розвитку регіонів. Визначено ключові виклики, які постали на шляху розвитку туристичної галузі. Наголошено на пріоритетності врахування екологічних обмежень над соціально-економічними обмеженнями. Проаналізовано роль різноманітних стейкхолдерів у регулюванні сталого туризму.
регіональний розвиток, екологічні обмеження, пропускна здатність екосистем, місцеві громади, стандартизація туризму, сертифікація туризму
Розглянуто питання забезпечення сталого розвитку туризму в Закарпатській області, яка належить до найбільш привабливих туристичних регіонів в Україні. Сфера туризму в області ще активніше почала розвиватися під час пандемії COVID-19 і в умовах воєнного стану через обмеження можливостей туристичних подорожей за кордон і тимчасову втрату доступу до інших традиційних туристичних напрямків в Україні. Водночас зростання ринку туристичних послуг у Закарпатті та збільшення кількості туристів, окрім суттєвих вигід, має негативні впливи та несе певні загрози сталому розвитку регіону. Ці негативні впливи та потенційні загрози треба враховувати в регіональній стратегії розвитку туризму, а сама туристична галузь має розвиватися на принципах і підходах забезпечення сталого розвитку регіону. Проаналізовано негативні впливи та виклики розвитку туристичної галузі на сучасному етапі, обґрунтовано основні складові забезпечення сталого розвитку туризму та їх поетапну реалізацію. Визначено роль лісового господарства Закарпаття в розвитку та підтриманні туристичної галузі та активнішого використання екосистемних, зокрема рекреаційних, послуг лісів.
стратегія розвитку туризму, економічні вигоди, негативні наслідки та загрози туризму, екосистемні послуги лісів, принципи забезпечення сталого туризму
Цитування
Ковалишин В. Р., Холявка В. З. Передумови запровадження сталого туризму на прикладі Закарпатської області. Економіко-соціальні відносини в галузі фізичної культури та сфері обслуговування: тези доп. V Міжнар. наук. практ. конф. (27-28 квітня 2023 року, м. Львів). Львів: ЛДУФК ім. Івана Боберського, 2023. С. 277-279. {sep2023.04.025.001}
Ковалишин В. Р. Аналіз реформи лісового господарства України в контексті зміцнення екологічно безпечної економіки держави. Наукові інновації та передові технології. 2023. № 4(18). С. 275-287. DOI: https://doi.org/10.52058/2786-5274-2023-4(18) {sep2023.04.025.006}
Ковалишин В. Р. Концептуальні підходи до сталого розвитку туризму в Україні: приклад Закарпатської області. Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України: зб. наук. пр. 2023. Вип. 4(162). DOI: https://doi.org/10.36818/2071-4653-2023-4-3 {sep2023.06.016.007}