Цілі та завдання, які раніше ставилися у сфері формування та реалізації державної екологічної політики, вимагають перегляду та доповнення. З посиленням кризових тенденцій в економіці також потребують додаткового аналізу та обґрунтування можливості застосування інструментів екологічної політики, а диверсифікація регіонів за показником оцінки екологічного стану передбачає різні підходи до реалізації екологічної політики на регіональному рівні. У статті розглянуто основні законодавчо-нормативні документи у сфері екологічної політики. Охарактеризовано поточний стан виконання цілей Стратегії державної екологічної політики України на період до 2030 року. Проведено аналіз витрат державного бюджету на охорону навколишнього природного середовища за видами природоохоронних заходів. Обґрунтовано можливості застосування окремих інструментів екологічної політики для досягнення стратегічних цілей державної екологічної політики в умовах дефіциту державного бюджету. Здійснено аналіз імплементації цілей стратегії державної екологічної політики України в межах регіональних стратегій розвитку окремих областей України. Установлено взаємозв’язок між державною та регіональною екологічною політикою. Зазначено про вплив регіональних соціально-економічних систем на зміну підходів щодо формування екологічної політики. 

державна екологічна політика, стратегічні цілі, інструменти екологічної політики, регіональні стратегії розвитку, соціально-економічні системи 

Констатується, що внаслідок активізації життєдіяльності населення, а також через пандемію COVID-19 та російську агресію, які спричинили обмеження на закордонні подорожі та зумовили переміщення громадян у відносно безпечні західні області, в Україні значно зросла популярність внутрішнього туризму. Зазначається, що розвиток внутрішнього туризму має не тільки позитивні, але й негативні сторони, основними з яких є збільшення антропогенного навантаження на регіональні екосистеми, виснаження окремих природних ресурсів і загалом потенційний негативний вплив на довкілля. Передусім впливу зазнають такі види туризму, як екологічний і сільський, що є особливо чутливими до зміни умов навколишнього природного середовища та погіршення екологічної та соціально-економічної ситуації. Розглянуто еколого-економічні обмеження, які виникають у туристичній діяльності. Обґрунтовано необхідність запровадження сталого туризму для збалансованого еколого-економічного розвитку регіонів. Визначено ключові виклики, які постали на шляху розвитку туристичної галузі. Наголошено на пріоритетності врахування екологічних обмежень над соціально-економічними обмеженнями. Проаналізовано роль різноманітних стейкхолдерів у регулюванні сталого туризму. 

регіональний розвиток, екологічні обмеження, пропускна здатність екосистем, місцеві громади, стандартизація туризму, сертифікація туризму 

Розглянуто питання забезпечення сталого розвитку туризму в Закарпатській області, яка належить до найбільш привабливих туристичних регіонів в Україні. Сфера туризму в області ще активніше почала розвиватися під час пандемії COVID-19 і в умовах воєнного стану через обмеження можливостей туристичних подорожей за кордон і тимчасову втрату доступу до інших традиційних туристичних напрямків в Україні. Водночас зростання ринку туристичних послуг у Закарпатті та збільшення кількості туристів, окрім суттєвих вигід, має негативні впливи та несе певні загрози сталому розвитку регіону. Ці негативні впливи та потенційні загрози треба враховувати в регіональній стратегії розвитку туризму, а сама туристична галузь має розвиватися на принципах і підходах забезпечення сталого розвитку регіону. Проаналізовано негативні впливи та виклики розвитку туристичної галузі на сучасному етапі, обґрунтовано основні складові забезпечення сталого розвитку туризму та їх поетапну реалізацію. Визначено роль лісового господарства Закарпаття в розвитку та підтриманні туристичної галузі та активнішого використання екосистемних, зокрема рекреаційних, послуг лісів. 

стратегія розвитку туризму, економічні вигоди, негативні наслідки та загрози туризму, екосистемні послуги лісів, принципи забезпечення сталого туризму