Розглянуто сучасний стан споживчого ринку, який сьогодні формується під істотним впливом макроекономічних чинників, наслідки яких особливо суперечливо проявилися в період світової фінансово-економічної кризи. Воєнний стан суттєво впливає на ключові аспекти економічної стабільності, включно з логістикою та доступністю товарів, створюючи нові виклики для споживчого ринку. У відповідь уряд змушений оперативно розробляти та впроваджувати економічні стратегії, спрямовані на підтримку національного виробництва та відновлення довіри споживачів. Отже, вивчення макроекономічних факторів, які впливають на поведінку споживачів, є важливим для розроблення ефективних політичних рішень, що сприятимуть економічному відновленню і стабілізації в умовах постійної глобальної невизначеності та внутрішніх викликів, пов’язаних із тривалою війною. Під час аналізу були враховані чинники, що впливають на споживчий ринок. Співвіднесення доходів з рівнем прожиткового мінімуму, вартісне оцінювання споживчого кошика, що містить мінімальний набір продуктів харчування, непродовольчих товарів і послуг, необхідних для збереження здоров’я та забезпечення життєдіяльності людини, дає змогу проаналізувати рівень добробуту населення. Визначено споживчі витрати, які становлять основну частину загальних витрат населення України, відображаючи рівень добробуту громадян та їхні фінансові можливості. В умовах воєнного стану структура цих витрат зазнала значних змін, оскільки пріоритетними стали товари першої необхідності, зокрема продукти харчування, ліки та засоби гігієни. Ці зміни вказують на суттєву трансформацію економічної поведінки населення, зумовлену нестабільністю, невизначеністю майбутнього та необхідністю адаптації до нових реалій. Було оцінено рівень матеріального добробуту домогосподарства, у період воєнного стану ці оцінки зазнали значних змін через зростання фінансової нестабільності, утрату доходів і зміну пріоритетів у витратах. У результаті багато домогосподарств переглянули свої соціальні орієнтири, адаптуючись до нових економічних реалій, що впливає як на їхню поведінку, так і на загальну ситуацію на споживчому ринку. Обґрунтовано значні зміни в поведінці споживачів і діяльності підприємств торгівлі, які були викликані воєнним станом в Україні та суттєво вплинули на споживчий ринок. 

споживчий ринок, добробут населення, соціальний розвиток, споживчий кошик населення, домогосподарства, поведінка споживачів 

Здійснення інвестиційної діяльності підприємств переважно пов’язане з певним рівнем непередбачуваності очікуваних фінансових результатів реалізації інвестиційних проектів. Існування інвестиційного ризику, що є властивістю інвестиційного процесу, значною мірою зумовлює недостатню привабливість певних напрямів вкладення інвестицій, а також часто призводить і до суттєвого погіршення фінансового стану інвесторів. Попри те, що повністю уникнути ризику інвестиційної діяльності підприємств неможливо, існують різноманітні інструменти як зниження, так і оптимізації його рівня за співвідношенням рівнів ризику та очікуваного доходу від реалізації інвестиційних проектів підприємств. Окрім таких відомих методів зниження інвестиційного ризику, як проведення диверсифікації інвестиційного портфеля, резервування і страхування ризиків, досить важливе значення має розроблення комплексу науково обґрунтованих інструментів, методів і показників управління ризиками інвестиційної діяльності промислових підприємств. На практиці це дозволить приймати більш економічно обґрунтовані та виважені управлінські рішення, зокрема своєчасно відсіювати ті інвестиційні проекти, рівень ризику яких є занадто високим для інвесторів, і знижувати рівень непередбачуваності фінансових результатів інвестиційної та інноваційної діяльності, покращувати фінансовий стан підприємств. Управління інвестиційним ризиком підприємства повинно зводитися у кінцевому підсумку до визначення найкращого з точки зору його власників і зовнішніх інвесторів співвідношення між рівнями прибутковості інвестування підприємства та ризику такого інвестування. При цьому інвестори, розглядаючи інвестиційні проекти розвитку підприємства, приймають рішення про доцільність реалізації проектів на підставі таких основних показників: очікуваного доходу від реалізації проекту, індикатором якого може прийматися його середньорічне прогнозне значення протягом періоду реалізації інвестиційного проекту; вартості реалізації проекту, тобто суми потрібних інвестицій у його здійснення; рівня ризику реалізації проекту, індикатором якого може бути коефіцієнт варіації за середньоквадратичним або середнім лінійним відхиленням. Встановлено взаємозв’язок між цими показниками у вигляді економіко-математичних моделей та отримано математичні вирази визначення ринкової вартості майна підприємства та окремих інвестиційних проектів, які реалізуються ним. Застосування цих моделей як цільових орієнтирів прийняття оптимальних інвестиційних рішень дозволяє встановити найкраще співвідношення між очікуваною дохідністю інвестицій і рівнем ризику їх здійснення. Використання розробленого методу управління інвестиційним ризиком під час формування інвестиційного портфеля підприємства та вибору джерела фінансування, який базується на встановленому взаємозв’язку між ринковою вартістю інвестиційного проекту, очікуваним доходом та рівнем ризику його реалізації, забезпечує прийняття оптимальних управлінських рішень за критерієм максимуму ринкової вартості промислового підприємства. 

капіталізація, оцінювання, промислові підприємства, регулювання, розвиток, управління