Розглянуто теоретичні основи методів стратегічного управління товарними потоками на мікрорівні: ця функція здійснюється в контексті місії організації, а його фундаментальне завдання полягає в тому, щоб забезпечити взаємозв’язок місії з основними цілями організації в умовах змінного глобального середовища. Представлено пріоритети державної соціально-економічної політики, яким відповідає розвиток споживчого ринку. Зазначено, що людина завжди є потенційним творцем необхідних умов еволюції суспільства, а визначається ця дія через механізми споживання. Визначено завдання щодо формування організаційно-економічного механізму управління товарними потоками (макрорівень), який забезпечує оптимальний варіант руху товарів, тобто те, чого ми прагнемо, здійснюючи управління товарними потоками на макроекономічному рівні. Представлено математичний опис загальної рівноваги та ринковий механізм, який передбачає рівновагу між виробництвом і споживанням, встановлений через дію закону попиту та пропозиції в умовах вільного ринку. Розглянуто систему економічних зв’язків, відносин і відповідних їм організаційно-економічних форм, які забезпечують узгодження економічних інтересів. Сформульовано основні методи управління внутрішньовиробничими товарними потоками на мікрорівні. Обґрунтовано авторитарне рішення механізму раціонування, а також визначено труднощі впровадження механізму раціонування. 

товарні потоки, механізму раціонування, стратегічне планування, споживчий попит 

Зосереджено увагу на розробленні методичного підходу до оцінювання внеску соціальної відповідальності бізнесу в результати соціально-економічного розвитку як господарської системи будь-якого адміністративно-територіального утворення (місто, район, регіон), так і національної економіки країни загалом. Сформульовано принципи, на яких має ґрунтуватися організація та проведення такого оцінювання, та описано основні його етапи. Визначено, що для оцінювання внеску конкретних бізнес-структур у результати соціально-економічного розвитку господарської системи або адміністративно-територіального утворення, або національної економіки країни загалом необхідно використовувати систему з трьох груп показників, які відображають економічний, бюджетний і соціальний ефекти. Визначено, що розраховані показники дають можливість порівнювати між собою різні структури бізнесу з точки зору їх внеску в розвиток місцевої громади та суспільства загалом і сприяють зростанню їх іміджу як в органах влади, так і серед населення регіону і країни загалом. 

соціальна відповідальність, бізнес, форми соціальної відповідальності, національна економіка, господарська система, соціально-економічний розвиток 

Враховуючи, що в Україні дотепер не сформована ефективна модель соціально-економічного розвитку національної економіки, яка б повною мірою відбивала її національні, у тому числі економічні, інтереси і була макроекономічною теоретичною базою ефективної державної економічної політики, досліджено вже описані в науковій літературі та наявні на практиці моделі та типи соціально-економічного розвитку національних економік різних країн, визначено характерні ознаки існуючого стану національної економіки України та найбільш імовірний варіант моделі її соціально-економічного розвитку. 

модель, соціально-економічний розвиток, національна економіка, інноваційний тип розвитку 

У статті зосереджено увагу на розгляді теорій добробуту, як теоретичного підґрунтя для визначення сутності сучасного споживчого ринку. Це зумовлено тим, що у наукових дослідженнях останніх десятиліть проблема історизму економіки, зокрема ринку, розглядається у контексті співвідношення індустріальної та постіндустріальної епох, але враховуючи те, що ринок (як і капіталізм) — це родова ознака передусім індустріальної цивілізації, доведено що жодна з наявних суспільних теорій не придатна для пояснення нових постцивілізаційних відносин, які утверджуються, адже наука про постіндустріальне суспільство лише зароджується. споживання і добробут – два тісно пов’язані між собою соціально-економічні явища, а розвиток споживчого ринку є найважливішим чинником добробуту як індивідууму так і суспільства. У свою чергу, теорії добробуту стосуються вивчення методів організації господарської діяльності, спрямованих на максимізацію багатства, яке виступає необхідною умовою розвитку як окремої соціально-економічної системи так і суспільства в цілому. Отже, метою даної статті є дослідження теорій добробуту та визначення їх внеску у формування сутності сучасного споживчого ринку. 

добробут, споживання, споживчий ринок, теорії, постматеріальні потреби