Досліджено можливості інтеграції цілей зеленого переходу в систему управління публічними інвестиціями територіальних громад через місцеве енергетичне планування. Обґрунтовано роль місцевого енергетичного плану як інформаційно-аналітичної основи для визначення інвестиційних пріоритетів, формування проєктних портфелів і вибору альтернативних технічних рішень. Визначено дві системні проблеми: недостатню спроможність громад до якісного енергетичного планування та відсутність чіткого механізму трансформації його результатів у стратегічні й інвестиційні рішення. На основі результатів опитування територіальних громад Західного макрорегіону України та аналізу практики ЄС обґрунтовано доцільність формування багаторівневої системи експертно-технічної підтримки громад. Запропоновано механізми узгодження місцевих енергетичних планів зі стратегіями розвитку, середньостроковими планами пріоритетних публічних інвестицій і проєктними портфелями. Визначено напрями використання параметрів місцевого енергетичного планування для реалізації наскрізних стратегічних цілей енергоефективності та реагування на зміну клімату на етапі підготовки й оцінювання публічних інвестиційних проєктів. 

управління публічними інвестиціями, Європейський зелений курс, місцевий енергетичний план, територіальні громади, стратегічне планування, проєктний портфель, енергоефективність, кліматична стійкість 

Установлено, що детермінантом методології практики зміцнення резилентності національних і місцевих систем є превентивний аналіз системи резилентності. Визначено етапи розроблення та впровадження концепції стійкості (резилентності) економіки різних рівнів і типів. Доведено, що першоосновою динамічного відновлення та резилентного зміцнення економіки регіонів має бути резилентність національного законодавства. Обґрунтовано концептуальні напрями формування резилентності економіки регіонів в умовах ендогенізації регіонального розвитку: виробництво якісної екобезпечної сільгосппродукції та її експортоорієнтована переробка; повоєнне відновлення, модернізація та розвиток різних видів інфраструктури в регіоні; забезпечення інфраструктурної з’єднаності з ЄС; цифрові трансформація і розвиток; інноваційна трансформація місцевої економіки на засадах смарт-спеціалізації; упровадження принципів «зеленої економіки»; підтримка проєктів і програм міжрегіональної взаємодії територіальних громад на засадах розвитку інститутів громадянського суспільства, суспільних ініціатив, спрямованих на створення умов для малих і середніх підприємств щодо впровадження принципів циркулярного екологічно безпечного виробництва; інвестування в науково-дослідну діяльність; інституційна адаптація механізмів міжнародного та регіонального співробітництва у сфері охорони довкілля; забезпечення системності, збалансованості, узгодженості та публічності у сфері просторового розвитку. 

економіка регіонів, концепція резилентності, ендогенізація регіонального розвитку