Метою дослідження є обґрунтування основних методичних підходів до оцінювання процесів економічного розвитку регіонів в умовах соціалізації. Розглянуті окремі методичні підходи до оцінювання рівня розвитку регіону в умовах соціалізації не дозволяють повною мірою оцінити основні критерії, а саме співставність економічної ефективності та соціальної справедливості у розподілі ВВП, забезпечення відтворення соціально-економічної системи та її соціально-економічної безпеки, рівня конкурентоспроможності регіону. Встановлено, що в Україні необхідна цілеспрямована політика щодо зменшення територіальних розбіжностей розподілу економічних і соціальних ресурсів між регіонами.
регіон, рівень розвитку, соціалізація, економічний розвиток, ефективність
Окреслено ключові тенденції розвитку торгівлі в регіонах України на підставі аналізу динаміки індексу фізичного обсягу роздрібного товарообороту упродовж 2012-2017 рр. Оцінено структурні зміни у роздрібному товарообороті у розрізі продовольчих і непродовольчих товарів. Побудовано регіональну структуру роздрібного товарообороту (за його обсягами у вартісному виразі) та визначено вагомість торгівлі у ВДВ. Розраховано частку імпорту в роздрібному товарообороті регіонів України.
індекс фізичного обсягу роздрібного товарообороту, структура, продовольчі і непродовольчі товари, торгівля, частка імпорту у роздрібному товарообороті
Досліджено сутність і підходи до розуміння туристичної дестинації, що дозволило, виходячи з особливостей туризму як системи та автентичності регіональних туристичних дестинацій та організацій, що здійснюють управління ними, сформулювати авторську позицію щодо колаборації як форми спільної діяльності в туризмі. З позиції стратегічного менеджменту колаборація туристичних дестинацій може суттєво підвищити свій рівень за рахунок симетрії взаємодії. Під колаборацією туристичних дестинацій розуміємо процес спільної діяльності (господарської на рівні окремих суб’єктів господарювання: заклади розміщення, харчування прокату та інше; управлінських організацій – регіональних туристичних організацій, кластерних об’єднань) для досягнення поставлених цілей з розроблення, формування та просування інноваційного конкурентоспроможного туристичного продукту. Сформовано авторське бачення сутності та природи колаборації. Узагальнено підходи до розуміння колаборації в туризмі.
Зосереджено увагу на розробленні методичного підходу до оцінювання внеску соціальної відповідальності бізнесу в результати соціально-економічного розвитку як господарської системи будь-якого адміністративно-територіального утворення (місто, район, регіон), так і національної економіки країни загалом. Сформульовано принципи, на яких має ґрунтуватися організація та проведення такого оцінювання, та описано основні його етапи. Визначено, що для оцінювання внеску конкретних бізнес-структур у результати соціально-економічного розвитку господарської системи або адміністративно-територіального утворення, або національної економіки країни загалом необхідно використовувати систему з трьох груп показників, які відображають економічний, бюджетний і соціальний ефекти. Визначено, що розраховані показники дають можливість порівнювати між собою різні структури бізнесу з точки зору їх внеску в розвиток місцевої громади та суспільства загалом і сприяють зростанню їх іміджу як в органах влади, так і серед населення регіону і країни загалом.
соціальна відповідальність, бізнес, форми соціальної відповідальності, національна економіка, господарська система, соціально-економічний розвиток
Представлені результати досліджень підтверджують наявність кризи антропоцентричної парадигми суспільного розвитку, що вимагає перегляду методології управління складними системами. Поява нових концепцій управління розвитком аграрного сектору економіки («сталого розвитку», «стійкого розвитку», «збалансованого розвитку»), показала слабкість їхнього теоретико-методологічного підґрунтя, що обумовило продовження наукового пошуку у напрямі формування більш адекватної управлінської парадигми. Перспективними у цьому зв’язку є дослідження, предметною сферою яких є управління гармонійним розвитком окремих секторів економіки, зокрема аграрного. Навіть початкові наукові розвідки у цьому напрямі вказують на наявність сукупності проблем розвитку аграрної сфери, пов’язаних з порушенням гармонійних пропорцій системних структур. Сформульовано гіпотезу, що приведення параметрів структурних елементів до гармонійних пропорцій може надати поштовх для розвитку системи аграрної економіки.
розвиток, аграрний сектор економіки, управління гармонійним розвитком, гармонійні пропорції, система управління
Аналіз сучасних тенденцій розвитку економіки відображає наявність рецесії та стагфляції в Україні. Проаналізовані тенденції свідчать про те, що низькі темпи капітального інвестування та нагромадження основного капіталу є недостатніми для технологічного прориву, а результативність інноваційної діяльності не відповідає вимогам забезпечення інноваційного розвитку національної економіки України. Концептуальною основою для переходу України на інноваційно-інвестиційну ресурсозберігаючу модель може стати грошово-кредитна політика і монетарне розширення задля стимулювання економічного зростання. Запропоновано змінити підхід до трансформації національної економіки на засадах інноваційно-технологічного розвитку.
національна економіка, інноваційний розвиток, структурні трансформації, валовий внутрішній продукт, капітальні інвестиції
За результатами аналізу терміна «соціальна безпека територіальної громади» констатовано, що на сьогодні немає його нормативного визначення, а науковці застосовують різні визначення для окреслення цього поняття. Соціальну безпеку територіальної громади авторами окреслено як такий її стан, за якого забезпечується захищеність життєво важливих інтересів територіальної громади, зокрема ресурсне (включно з людськими ресурсами) та інституційне самовідтворення, яке забезпечує її ефективну життєдіяльність і сталий розвиток. Встановлено, що соціальна безпека територіальних громад визначена ООН як важлива складова забезпечення безпеки людини. Інституціональний базис соціальної безпеки територіальних громад визначено Міжнародним пактом про соціальні економічні та культурні права, Європейською соціальною хартією, Конституцією України, відповідними внутрішніми соціальними стандартами, статутами територіальних громад. На сьогодні на мезорівні сформовані системи соціальної безпеки, орієнтовані значною мірою на гарантування визначеного рівня якості життя, втім які не ураховують поведінкову складову територіальної громади як соціальної системи, пріоритети сталого розвитку, а тому такі системи потребують додаткового вивчення та удосконалення. Конкретизовано критерії соціальної безпеки територіальної громади, враховуючи цілі її розвитку, які полягають у встановленні відповідних нормативних індикаторів їх виміру та механізмів і засобів досягнення. Рекомендовано ураховувати критерії соціальної безпеки територіальних громад у державній регіональній політиці.
соціальна безпека територіальної громади, ресурси, регіональна політика, національна безпека, критерії
Досліджено теоретичні засади функціонування спроможних територіальних громад. Узагальнено наукові підходи до трактування категорій «територіальна громада» та «спроможність». Запропоновано трактувати спроможність територіальної громади як наявність умов (фінансових, інфраструктурних, кадрових), здатність у процесі функціонування забезпечити належний рівень публічних послуг і розвитку громади загалом, можливість оцінити та задіяти потенціал задля зміцнення спроможності. Визначено параметри спроможності територіальної громади за суб’єктною приналежністю, елементами функціональної спроможності та критеріальними ознаками досягнення спроможності. Виокремлено концептуальні засади зміцнення спроможності територіальних громад на основі підходу, орієнтованого на розвиток громади, сутність якого полягає в ідентифікації сильних сторін громади та забезпеченні її розвитку.
Визначено суть поняття «структура економіки міста» як складової частини організації економіки міста як системи. Окреслено види структур економіки міста за основними характеристиками, серед яких виділено діяльнісно-видову (за видами економічної діяльності), просторову, секторальну, функціональну, технологічну, управлінську, відтворювальну, зовнішньо-економічну, соціальну, компонентну. Обґрунтовано основні методичні підходи до оцінювання трансформації діяльнісно-видової, секторальної та просторової структури економіки міста: системний, еволюційний, діалектичний, діяльнісний, міждисциплінарний. Встановлено, що діяльнісно-видову структуру міста складно повною мірою оцінити через брак статистичної інформації та акцент уваги у наявних методиках на промисловому секторі економіки. До кожного методичного підходу визначено ефективні методи оцінювання, які поділено на кількісні, якісні та комплексні. На основі зарубіжного досвіду визначено головні риси перспективної діяльнісно-видової структури міста. Доведено на прикладі зарубіжних досліджень неможливість існування еталонної структури економіки міста, а також домінування певної характеристики нової структури, яка залежить від стратегічних цілей та ресурсних можливостей розвитку.
структура економіки міста, структурна трансформація, методичний підхід, діяльнісно-видова структура економіки, просторова структура економіки, прогресивна структура економіки
Досліджено динаміку туристичних потоків України та Польщі. На цій основі визначено тенденції розвитку туристичної сфери обох країн. Проаналізовано показники динаміки іноземних туристів в Україні та Польщі за 2011-2017 рр. Виділено першу десятку країн, з яких туристів прибуває найбільше, і досліджено динаміку кількості їх прибуттів до України та Польщі. Визначено частку іноземних туристів у регіональному розрізі в Україні та Польщі і встановлено, що відвідуваність іноземцями має різноманітний характер і залежить від територіальної приналежності того чи іншого регіону, тобто його географічного розташування та історичної значимості. Досліджено процеси розвитку регіональних туристичних ринків України і Польщі в розрізі інфраструктури розміщення туристів, зокрема готелів і готельних об’єктів.
готельні заклади, засоби розміщення туристів, іноземні туристи, туристичний ринок, туристичні потоки
Акцентовано увагу на визначенні регіональних ринків як об’єкта регіональної економіки в умовах забезпечення конкурентоспроможності економіки України. Досліджено наукові підходи західних і вітчизняних вчених до визначення та теорії функціонування регіональних ринків. Серед теорій функціонування регіональних ринків виділено: теорію розміщення виробництва і сфери обігу; теорію ринкових потенціалів і просторової взаємодії; концепцію геомаркетингу; інституційну концепцію регіонального розвитку; теорію економіки ринків М.-Ф.-Ш. Алле. Наведено власне визначення поняття «регіональний ринок» на основі проведеного дослідження та здійснених узагальнень. Визначено основні функції регіональних ринків, які згруповані в дві групи: опосередковані та безпосередні. Запропоновано класифікацію регіональних ринків за визначеними критеріями. Обґрунтовано особливості регіональних ринків послуг порівняно з іншими визначеними видами регіональних ринків.
регіональний ринок, функції регіональних ринків, регіональний ринок послуг, класифікація регіональних ринків, послуга
Обґрунтовано потребу державного управління системою продовольчого забезпечення регіону як важливої ланки продовольчого ринку шляхом ведення відповідної політики. Доведено, що від збалансованості та дієвості системи забезпечення населення продовольством залежить якість його життя, економічна безпека держави та регіонів, конкурентоспроможність вітчизняного сільгоспвиробника на світових ринках. Продовольча система зазнає впливу різних чинників середовища, тому управління нею є прямою відповідальністю держави як інституції, яка зобов’язана дбати про населення та власну продовольчу безпеку. Розроблено та обґрунтовано концепцію регулювання системи продовольчого забезпечення регіону, узгоджену з головними нормативно-правовими і програмно-стратегічними документами центрального і регіонального рівнів.
Закарпатська область, продовольче забезпечення, продовольча безпека, стратегія сталого розвитку, стратегічне управління
Обґрунтовано актуальність дослідження особливостей формування ринкового потенціалу регіонального ринку продукції харчової промисловості. Відзначено, що підприємства харчової промисловості відіграють важливу роль, з одного боку, у створенні ланцюгів доданої вартості, забезпечуючи весь технологічний цикл переробки сільськогосподарської сировини, а з другого – виступають активним учасником зовнішньої торгівлі країни. Обґрунтовано, що для оцінювання споживчого потенціалу регіонального ринку продукції харчової промисловості важливим є не тільки прогнозне визначення реалізації можливостей його суб’єктів, а й виявлення взаємозв’язку між чинниками соціально-економічного розвитку регіону та споживчим потенціалом ринку. Проведено аналіз впливу низки чинників на споживчий потенціал ринку продукції харчової промисловості Львівської області. За допомогою методів економіко-математичного моделювання, зокрема побудови рівняння лінійної множинної регресії, встановлено ступінь впливу чинників стимулюючого та дестимулюючого впливу на споживчий потенціал досліджуваного регіону.
регіональний ринок, харчова промисловість, внутрішній споживчий ринок, споживчий потенціал
Досліджено сутність, основні засади та особливості управління транскордонними водними ресурсами (ТКВР). Розроблено концепцію управління ТКВР та обґрунтовано доцільність узгодженого управління ТКВР країнами, що поділяють транскордонний водний басейн. Дослідженню питань управління національними водними ресурсами приділено достатньо уваги зарубіжними та вітчизняними науковцями. Водночас доробок учених у дослідженні сутності, основних засад та особливостей управління саме транскордонних водних ресурсів залишається незначним. Обґрунтовано актуальність досліджень засад управління ТКВР світовою поширеністю таких ресурсів, зростаючими потребами населення та економіки у якісних водних ресурсах. За результатами дослідження запропоновано дефініцію «управління транскордонними водними ресурсами» та концепцію управління ТКВР, використання якої під час розроблення організаційно-економічних механізмів управління транскордонними водними басейнами дозволить визначити цілі управлінського процесу, врахувати сприятливі та стримуючі фактори. Реалізація цілей управління ТКВР дозволить досягти підвищеннія соціального та економічного добробуту населення сусідніх країн, підтримання екологобезпечного навколишнього природного середовища, сприятиме подальшому розширенню і вдосконаленню міжнародного співробітництва у різних сферах.
транскордонні водні ресурси, управління, управління транскордонними водними ресурсами, концепція управління ТКВР
За результатами експертного соціологічного дослідження проаналізовано проблеми працевлаштування і перебування громадян України за кордоном. З’ясовано, як змінились пріоритети і міграційні орієнтації експертної групи упродовж останніх років. Залежно від форми організації міграційного процесу (самостійно або через посередників) виявлено низку економічних та організаційних ризиків працевлаштування українців, пов’язаних з несвоєчасним виготовленням документів для виїзду за кордон, проблемами з поселенням на місці прибуття, незадовільними умовами праці в країні призначення, нижчим рівнем заробітної плати, прихованими комісіями агенцій-посередників тощо. У зв’язку з цим обґрунтовано необхідність підвищення інформаційної обізнаності українців щодо якісного та безпечного здійснення міграційного процесу, а також підвищення соціальної відповідальності посередників, залучених у цей процес. Одним з напрямів покращення функціонування ринку міграційних послуг в Україні визначено посилення інформаційно-аналітичної підтримки посередництва у працевлаштуванні українських громадян за кордоном.
міграційний процес, трудова еміграція, ринок міграційних послуг, посередництво у працевлаштуванні, соціальна відповідальність, експертне опитування
Означено особливості функціонування територіальної організації системи освіти (дошкільної та шкільної зокрема) (ТО ДШО). Визначено, що дослідження територіальної організації системи освіти обумовлено необхідністю визначити рівень забезпечення доступними та якісними освітніми послугами незалежно від місця проживання. Зазначено, що трансформаційні процеси, які відбуваються у територіальній організації дошкільної та шкільної освіти, потребують пошуку консенсусних рішень при пошуку шляхів її удосконалення та забезпеченні рівного доступу до якісної освіти. Визначено, що основним критерієм удосконалення територіальної організації дошкільної та шкільної освіти має стати рівний доступ до якісної освіти, що в умовах сучасних реформ покладає додаткову відповідальність на місцеві органи управління. Запропоновано розвиток ТО ДШО на змішаних засадах, з поєднанням функціонування розсіяної мережі закладів початкового рівня освіти та концентрації надання освітніх послуг на вищих освітніх щаблях. Визначено основні заходи, що сприятимуть удосконаленню функціонування територіальної організації дошкільної та шкільної освіти.
територіальна організація, система освіти, опорний заклад, реформа освіти, рівний доступ до якісної освіти
Зосереджено увагу на винятковій важливості розвитку туризму як для всього світового господарства, так і для української економіки зокрема. А враховуючи те, що сучасні умови жорсткої конкуренції, економічної і політичної нестабільності вимагають від підприємств туристичної сфери постійної адаптації до швидко мінливих зовнішніх умов, та постійно зростаючі потреби і запити туристів, а також насиченість туристського ринку ставлять перед туристичними підприємствами необхідність постійного пошуку нових видів туристської продукції, відкриття нових напрямків тощо, можна стверджувати про необхідність впровадження інноваційного напряму розвитку туристичної галузі та актуальність обраної для дослідження теми. Доведено, що інновації у сфері туризму головним чином мають бути спрямовані на формування нового туристичного продукту, нових підходів у маркетинговій діяльності, а також на застосування нових методів управління з використанням IT-технологій.
туризм, інновації, інноваційний напрям розвитку, туристична сфера діяльності, туристичні послуги
Зосереджено увагу на необхідності державного регулювання інноваційної діяльності, використовуючи такі сучасні інструменти, як краудсорсинг, краудфандинг і блокчейн-технології. Встановлено, що краудсорсинг є необхідним інструментом реалізації державно-приватного партнерства, оскільки дозволяє на системній основі забезпечувати постійну взаємодію всіх зацікавлених сторін інноваційної діяльності, вирішення завдань з прискорення і здешевлення інноваційної діяльності, а також мобілізації, концентрації та розвитку людських ресурсів у межах об’єднаного інформаційного простору, створення якого є головними завданням держави. Розкрито, що використання краудфандингу як способу залучення капіталу на добровільних засадах через мережу Інтернет для підтримки окремих інноваційних проектів є перспективним інструментом державного регулювання інноваційної діяльності, оскільки дає змогу малим інноваційним підприємствам і стартапам змогу залучити кошти на ризикові проекти. З’ясовано, що для відкритості інформаційного забезпечення та формування довіри до внутрішнього ринку інноваційної продукції та держави важливим є впровадження блокчейн-технологій – оцифрованої, децетралізованої, публічної книги трансакцій інноваційної діяльності та пов’язаної з нею дотичних сфер.
державне регулювання інноваційної діяльності, краудсорсинг, краудфандинг, блокчейн
Світове господарство та зовнішньоекономічні відносини
Досліджено зарубіжний досвід використання аналітики в банківській сфері з метою зміцнення фінансової стійкості банків у сучасному мінливому та динамічному бізнес-середовищі. Встановлено, що у вітчизняній науковій та спеціальній економічній літературі практично не опрацьованими залишаються питання використання аналітики в банківській сфері, яка сприяє зміцненню фінансової стійкості банків, і відповідності вітчизняного банківського сектору у світовій банківській системі. Вивчено фінансовий стан вітчизняного фінансового сектору. Результати оцінювання стійкості банківського сектору підтвердили достатню капіталізацію банків в умовах базового макроекономічного сценарію. Водночас фінансові установи повинні нарощувати капітал, щоб мати запас міцності на випадок кризи. Визначено найбільш перспективні для інвестування технології у банківському секторі на основі даних світових компаній. Встановлено, що зарубіжними банками використовується аналітика для вирішення низки проблемних питань. Визначено сфери застосування аналітики зарубіжними банками. За результатами проведеного дослідження виявлено способи використання прогностичної аналітики у банківському секторі, що сприятиме зміцненню фінансової стабільності банків.
аналітика, банківська сфера, банки, фінансова стійкість, зарубіжний досвід
Досліджено суть і ознаки управління розвитком підприємств туристичної сфери. Проаналізовано основні туристичні послуги, які надають туристичні оператори та туристичні агентства. Розглянуто основні елементи, з яких складається управління туристичними підприємствами, а саме: загальне управління, управління структурою підприємства, управління окремими видами діяльності (фінанси, маркетинг, інновації та ін.). Визначено особливості управління туристичними підприємствами. Досліджено основні складові економічної безпеки підприємств туристичної сфери (безпека споживачів туристичної послуги, безпека виробників туристичних продуктів і надання туристичних послуг, безпека дестинацій).
туристичні підприємства, туристична сфера, туроператори, турагенства, послуга, продукт, економічна безпека, управління
Досліджено методичні засади та практичні методи щодо застосування основних положень синергетики для дослідження самоорганізації систем. Доведена доцільність формування біфуркаційної моделі для моделювання змін у процесах життєдіяльності систем, зокрема для підприємств сфери зв’язку та інформатизації. Простежено закономірності еволюції сфери зв’язку та інформатизації України та встановлено характер еволюційного руху, на підставі чого сформовано три критичні періоди (біфуркаційні точки), під час яких сталися найсуттєвіші спади в досліджуваній сфері. Систематизовано основні інституціональні проблеми, що впивають на розвиток сфери зв’язку та інформатизації в критичні періоди (точки біфуркації). Узагальнено низку внутрішніх проблем сфери зв’язку та інформатизації, які суттєво впливають на діяльність підприємств. Проведено аналіз точок біфуркацій на рівні підприємств та визначено причини найбільших кризових періодів. Наведено заходи щодо підвищення ентропії та виходу сфери зв’язку та інформатизації з чергової точки біфуркації.
біфуркація, модель, підприємства, сфера зв’язку та інформатизації, проблеми, кризові явища
Прийняття міжнародних стандартів фінансової звітності є необхідним кроком для застосування мови бізнесу в інвестиційній діяльності. З прийняттям МСФЗ 15 «Дохід за договорами з клієнтами» перед бухгалтерами постало завдання ретельного вивчення умов договорів. Особливі умови мають договори на реалізацію продукції з наданням гарантійного ремонту та інших подібних витрат на післяпродажне обслуговування. У зв’язку з цим необхідно переглянути окремі умови відображення в обліку гарантійних забезпечень відповідно до дотримання критеріїв визнання виручки і критеріїв визнання зобов’язань. Наведена детальна схема аналізу договорів з клієнтами, у тому числі тих, які передбачають надання гарантій на поставлений товар.
гарантії, зобов’язання, МСФЗ, контракти з клієнтами, доходи від контрактів з клієнтами
УКР 
ENG
