Досліджено розвиток та особливості фінансового забезпечення сфери культури в територіальних громадах. Проаналізовано закон, згідно з яким діють територіальні громади. Також розглядається ефективність проведення реформ у сфері культури для збереження, відродження і популяризації культурної спадщини. Проведено аналіз потреб мешканців громад у сфері культури та культурного розвитку території на місцевому рівні. Визначено основні проблеми та завдання розвитку сфери культури в умовах децентралізації та вказано на необхідність оновлення нормативних документів і врахування змін, що відбулися в Україні впродовж останніх десятиліть. Зроблено висновки та розроблено рекомендації щодо підвищення ефективності фінансового забезпечення розвитку сфери культури в умовах децентралізації. Визначено основні принципи та дії, потрібні для управління фінансовими ресурсами, щоб покращити функціонування та розвиток сфери культури в територіальних громадах.
культурний розвиток, культурні інституції, спадщина, національна ідентичність, традиційне мистецтво, фінансове забезпечення, місцеві гранти, економічна стабільність
Розглянуті питання, пов’язані із сучасними підходами до формування та поділу територій на основі різних функціональних типів і дослідження реалізації зазначених підходів, що передбачені Державною стратегією регіонального розвитку на 2021-2027 роки. Проаналізовані особливості формування та поділу територій різних функціональних типів у контексті державної стратегії регіонального розвитку. Визначено, що використання системного підходу до виділення функціональних територій за різними критеріями в Державній стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки забезпечило виокремлення функціональних типів територіальних утворень, на які буде спиратися державна регіональна політика. Законодавчі положення державної стратегії регіонального розвитку передбачають територіально орієнтовану державну регіональну політику, суттєво впливаючи на територіальний розвиток і підвищення конкурентоспроможності регіонів. Встановлено, що сучасна державна регіональна політика має рухатися в напрямі диференційованого управлінського підходу щодо визначених чинним стратегічним документом типів функціональних територій та досягнення високої якості життя на території України.
стратегія, регіональний розвиток, державна політика, території, функціональні типи
Розвиток сільських територій та аграрного сектору економіки
У статті наведено результати досліджень ринку плодово-ягідної продукції України. Визначено основні аспекти його функціонування. Запропоновано перелік матеріалу, який потрібен для висаджування лохини, технологічного обладнання для системи капельного зрошування, система захисту насаджень. Представлено міжнародний досвід виробництва та реалізації плодово-ягідної продукції. У сучасних умовах світовим трендом здорового способу життя є споживання ягідної продукції. Обсяги виробництва ягід у країнах-членах ЄС та країнах, що є найбільшими постачальниками ринку Європи, щорічно зростають у середньому на 6% за останні п’ять років. Україна має шанс стати основним виробником і постачальником продукції традиційних і найбільш затребуваних ягідних культур, насамперед на європейський ринок. Іншими перспективними експортними напрямами є виробництво органічної ягідної продукції, вирощування однієї з нішевих ягідних культур – лохини. Сформульовано рекомендації з визначення перспективних напрямів розвитку ринку плодово-ягідної продукції в Україні. Подано потребу в трудових ресурсах, витрати у проєктному фермерському господарстві, схеми пакування ягід. Проведено свот-аналіз та визначено сильні і слабкі сторони конкурентів у торгівлі лохиною. Сьогодні лохина займає третє місце у структурі ягідних плантацій України, поступаючись лише смородині та садовій полуниці. На частку лохини в Україні припадає 20% всіх площ, зайнятих плантаціями ягідних культур, керованих професіоналами. Ефективність ведення ягідного бізнесу фермерськими, особистими селянськими господарствами засноване на концентрації та інтенсифікації сільськогосподарського виробництва. Водночас успіху досягає те підприємство, яке створить вищу споживчу якість за нижчою ціною та задовольнить споживача краще, ніж конкуренти. Аналізуючи потенційних конкурентів, доцільно виділити уже давно напрацьовану мережу збуту товару, розроблену стратегію маркетингу. Основна мета вирощування лохини – досягнення максимального прибутку, оскільки лохина є культурою високорентабельною. Фінансова стратегія підприємства полягає в забезпеченні максимально швидкої окупності інвестиційного проєкту. Конкурентний потенціал підприємства є системою виробничих, фінансових та організаційних можливостей у забезпеченні ефективного збуту продукції. Бізнес починає приносити високий прибуток, оскільки ягоди лохини дуже затребувані на нинішньому ринку. Тому визначення пріоритету економічної ефективності виробництва лохини набуває особливого значення, що визначає актуальність обраної теми.
Розглянуто сучасні тенденції реформування екологічного оподаткування у світі. Обґрунтовано прийняті в Європейському Союзі зелені ініціативи щодо поступового та водночас масштабного зменшення викидів парникових газів у всіх галузях промисловості, в енергетиці і транспортній сфері. Висвітлено основні причини доцільності впровадження узгодженої екологічної політики між сусідніми країнами, зокрема Україною та країнами-членами ЄС. Адже питання якості атмосферного повітря, підземних і поверхневих вод, поводження з відходами та інші важливі не лише в межах однієї країни, але й транснаціонального простору. Проаналізовано основні види інструментів фіскальної політики у країнах-членах Європейського Союзу, США, Великій Британії та ін. Зазначається, що в Україні ставки екологічних податків є надто низькими; аби наблизитись до європейських норм, їх планується підвищити. Наведено порівняння ставок вуглецевого податку в низці країн світу. Розглянуто показники зміни викидів парникових газів як результат дії екологічної податкової політики у країнах світу. Визначено пріоритетні напрями розвитку екологічної політики для України в умовах євроінтеграції.
екологічна політика, викиди парникових газів, податки, квоти, сталий розвиток
Обґрунтовано створення спеціального Фонду екології земель України для вирішення екологічних проблем у сфері землекористування. Джерелами його формування визначено плату за землю (земельний податок і орендна плата за землю з юридичних і фізичних осіб), екологічний податок і штрафні санкції за забруднення і засмічення земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства. Встановлено, що кошти екологічних податків і збору за забруднення природного довкілля, плати за землю і штрафні санкції як на республіканському, так і на місцевому рівнях тільки частково можуть забезпечити сучасні вишукування та оцінювання екологічного стану земель України та розроблення екологічних проєктів їхнього ощадливого використання та охорони. Запропоновано розширення переліку штрафних санкцій і формулу розрахунку розміру шкоди, нанесеної землевласниками та землекористувачами внаслідок ігнорування параметрів допустимих норм розорювання території та збільшення площі еродованих земель.
екологічний податок, плата за землю, земельний податок, орендна плата за землю, штрафні санкції, місцевий бюджет України
Осмислено особливості зайнятості в банківському секторі економіки. Окреслено контекст діджиталізації та його вплив на зайнятість банківських працівників. Перевірено наукову гіпотезу щодо впливу цифрових технологій на зайнятість працівників банків. З’ясовано наслідки скорочення банківських установ для зайнятості їхніх працівників. Проведено порівняльний аналіз використання різних форм зайнятості банківських працівників. Розглянуто особливості упровадження нестандартних форм зайнятості банківських працівників. Доведено переваги використання неповної зайнятості та запозиченої праці. Указано, що на фоні відсутності законодавчих основ запровадження в банківську діяльність аутстафінгової моделі зайнятості на практиці вона демонструє певні переваги (укладений трудовий договір) і вузькі місця (відсутність стабільності для працівників). Обґрунтовується введення в українських банках режиму віддаленої та віртуальної роботи, що пов’язується з умовами коронавірусної пандемії та кризи. На основі аналізу практики роботи українських банків в умовах коронавірусної кризи обґрунтовано доцільність впровадження дистанційної роботи працівників банків, яка має характер віддаленої роботи на основі відповідної кваліфікації і належної цифрової грамотності.
банк, банківський працівник, зайнятість, нестандартні форми, запозичена праця, аутстафінг, дистанційна робота
УКР 
ENG
