Досліджено особливості формування українсько-польських відносин у контексті міграції. Увагу зосереджено на головних тенденціях асиметричного розвитку прикордонних регіонів на прикладі Львівської області і Підкарпатського воєводства. Під час порівняльного аналізу виявлено ознаки конвергенції регіонів (за демографічними показниками) і точки асиметрії їх розвитку (за соціально-економічними параметрами), на основі чого сформульовано основні фактори притягання і виштовхування у міграційних процесах прикордоння. Оцінено величину міжрегіональних диспропорцій і підтверджено вплив міждержавної міграції на рівень асиметрії розвитку прикордонних територій, особливо в частині економічних показників(середньомісячних доходів населення і подушного валового регіонального продукту). Розглянуто інтенсивність механічного руху населення в межах Львівського і Підкарпатського регіонів у розрізі видів міграції, виокремлено основні міграційні орієнтації мешканців цих територій. З’ясовано роль і вимоги до політики транскордонного співробітництва у вирішенні проблем асиметрії міжрегіонального розвитку та підвищення соціально-економічного потенціалу прикордонних територій України і Польщі. 

міграція населення, міжрегіональна конвергенція, асиметрія розвитку, прикордонний регіон, транскордонна співпраця 

17 червня 2016 р. відбулась Всеукраїнська науково-практична конференція «Суспільні трансформації і безпека: людина, держава, соціум», співорганізаторами котрої виступили ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України» та Львівський інститут Міжрегіональної Академії управління персоналом (МАУП). Проведена конференція стала продовженням роботи філії кафедри менеджменту організацій Львівського інституту МАУП, що діє при відділі соціально-гуманітарного розвитку регіону під керівництвом доктора економічних наук, професора У. Я. Садової, і засвідчила багаторічну традицію співпраці Львівського інституту МАУП з представниками академічної науки. 

Розроблено та обґрунтовано науково-методичні засади побудови інтегрального індексу середовища соціально-економічної захищеності мігрантів в Україні на базі п’яти груп показників – захищеність відтворення (ризики та нормальні умови, необхідні для виховання дітей, підтримки здоров’я, створення та збереження сім’ї); захищеність життєвого рівня (достатній рівень сукупного доходу і споживання, необхідні житлово-побутові умови); захищеність розвитку (можливості доступу людей до освіти, історичних і культурних цінностей, фізкультури і спорту); захищеність роботи (можливості зайнятості, реалізації професійних вмінь, професійного зростання, відтворення професійних навиків, отримання заробітку, адекватного трудовим зусиллям і кваліфікації, забезпечення безпеки й охорони праці) та захищеність навколишнього і соціального середовища (ризики для людини через незадовільний стан природного середовища, а також рівень злочинності й інших форм прояву антисоціальної поведінки). На основі розрахованих в інтегральному показнику базисних індексів багатомірних середніх величин визначено вплив факторів соціально-економічної захищеності населення на приріст зовнішньої міграції в країні за період з 2005 по 2014 рр. та оцінено динаміку середовища захищеності власне мігрантів як особливо вразливої соціальної групи. 

міграція, міграційно активне населення, соціально-економічна захищеність, інтегральний індекс середовища захищеності 

Стратегічним пріоритетом у державній та регіональній політиці на шляху подолання демографічної кризи в Україні має стати поліпшення стану здоров’я населення та залучення для цього всіх необхідних засобів. Запропонована методика побудови інтегрального показника здоров’я населення, яка дає можливість здійснювати обґрунтовані порівняння рівня здоров'я не лише в часовому, а й просторовому векторах. Методика слугуватиме основою для визначення ключових проблем громадського здоров’я та напрямів поліпшення його стану як у регіоні, так і в країні загалом. 

громадське здоров'я, рівень здоров'я, інтегральний індекс здоров'я