|
Левицька Ольга Олександрівна
Монографії2022![]() Метою досліджень, представлених у монографії, було – поглиблення наукових засад та дослідження практичного інструментарію смарт-стратегування регіонального розвитку в країнах ЄС, окреслення потенційних напрямів імплементації кращих зразків європейської практики в українських реаліях. У монографії обґрунтовано теоретико-методологічний підхід до стратегування регіонального розвитку на засадах смарт-спеціалізації; ідентифіковано основні драйвери імплементації стратегії смарт-спеціалізації на регіональному рівні, а також бар’єри, які стримують процес в Україні. Розроблено методичний підхід до аналізування чинників розвитку регіонів, що уможливлює побудову ефективних смарт-стратегій, котрі б враховували специфіку регіонального розвитку та локальні конкурентні переваги, а також характеризувалися б динамічністю, гнучкістю та інклюзивністю. Розроблено авторський підхід до ідентифікації регіонів за типом спеціалізації економіки (індустріальний, аграрний, комерційний, змінний і диверсифікований), враховуючи структуру валової доданої вартості, сформованої за певний період. Набула подальшого розвитку система заходів та інструментів підвищення ефективності стратегування регіонального розвитку в Україні на основі смарт-спеціалізації, зокрема в частині обґрунтування диференційованого підходу до розробки механізмів координації державної регіональної та локальної політик із секторальними політиками, узгодження інструментів стимулювання регіонального розвитку у формі програм державної підтримки функціональних типів територій; пропозицій щодо удосконалення системи моніторингу та оцінки реалізації державної регіональної політики в контексті цілей та заходів оцінювання реалізації Державної стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки. 2021![]() Монографію присвячено теоретико-прикладним засадам дослідження міграційної активності населення Карпатського регіону України, її оцінювання та регулювання. Розкрито специфіку міграційної активності населення Карпатського регіону України та її соціально-економічних наслідків. Підтверджено високий рівень ризикогенності міграційної ситуації, яка у випадку не вирішення проблеми може трансформуватися у серйозні загрози сталому розвитку та регіональній безпеці. Обґрунтовано пріоритетні напрями, механізми та інституційні форми співпраці в сфері регулювання міграційних процесів. Запропоновано інструменти та заходи державної політики зростання зайнятості, інгібування міграційних втрат населення, удосконалення функціонування ринку міграційних послуг, покращення національної системи моніторингу міграційної активності населення та інші нові підходи до регулювання міграційної активності населення на регіональному та національному рівнях. 2020![]() Визначено особливості проходження адміністративно-фінансової децентралізації в Україні в частині аналізу цілей реформи щодо різних рівнів публічного управління та стану законодавчого забезпечення децентралізації в Україні. Аргументовано застосування дуалістичного підходу до адміністративно-фінансової децентралізації в Україні, яким передбачено забезпечення спроможності адміністративно-територіальних одиниць базового рівня та утвердження державної регіональної політики, обґрунтовано можливі ризики та переваги фіскальної децентралізації на прикладі досвіду розвинених країн. Розроблено методичний підхід до оцінювання ефективності механізмів фінансової децентралізації на рівні регіонів, районів, міст, територіальних громад, який дозволяє оцінити. Запропоновано методику оцінювання впливу механізмів адміністративно-фінансової децентралізації на соціально-економічний розвиток регіонів, районів, міст, територіальних громад, практична імплементація якого дозволила виявити ефективність таких механізмів з позиції досягнення поставлених цілей реформи. Досліджено основні тенденції та визначено ризики формування об’єднаних територіальних громад Карпатського регіону. Проаналізовано сучасний інструментарій адміністративно-фінансової децентралізації в розрізі фіскальних інструментів формування доходів місцевих бюджетів, а також механізмів стимулювання економічної активності в територіальних громадах у таких сферах, як забезпечення зайнятості, ефективне управління власністю територіальних громад, просторове планування, використання природо-ресурсного потенціалу. Розглянуто проблеми організації функціонування соціальної сфери в територіальних громадах, зокрема загальної середньої та дошкільної освіти, охорони здоров’я, соціального захисту населення. Досліджено ризики функціонування сучасної системи фінансового вирівнювання, що пов’язані з впровадженням бюджетної децентралізації. 2019![]() Монографію присвячено теоретичним засадам досліджень механізму регулювання міграції населення в умовах трансформації регіональних ринків праці. Визначено роль міграції у розвитку територіальної суспільної системи, зокрема як демографічної й соціо-економічної (трудової) підоснови територіальної організації й розвитку територіальної міграційної системи. Сформовано методичні основи оцінювання ефективності механізму регулювання міграції населення та дослідження міграційного потенціалу, а також методичне забезпечення інформаційного моніторингу міграційних процесів в умовах трансформації ринків праці та обчислення індексу регіональної міграційної привабливості регіональних ринків праці в розрізі окремих територій України. Обґрунтовано головні положення концепції регіональної політики створення нових робочих місць як інструменту регулювання міграційної активності населення, що сприятиме формуванню нових підходів до реалізації державної міграційної політики України. 2018![]() Довідник дає можливість ознайомитися з основними теоретичними та методичними засадами дослідження процесів міграції, аналізу її причин та наслідків. Включає понятійно-термінологічний інструментарій, який відображає основні соціально-демографічні, економічні, валютно-фінансові, правові, соціокультурні аспекти механізмів її регулювання. Довідник містить бібліографію, предметний та іменний покажчики. 2016![]() Монографію присвячено теоретико-методологічним засадам та науково-прикладним рекомендаціям формування й розвитку системи соціально-економічної захищеності мігрантів. Окреслено та доведено визначальні тренди сучасного світу міграції як соціально-економічного і суспільно-культурного явища. Здійснено аналіз закономірностей та особливості українських реалій міграції крізь призму глобальних викликів та сучасних ризиків трансформації ринків праці, механізмів міграційної активності населення, нових тенденцій у сфері апробації геокультурних та геополітичних доктрин, а також викликів міграційної кризи. Автори мають надію, що матеріали монографії сприятимуть утвердженню парадигмальних зрушень як у розбудові інституту соціально-економічної захищеності мігрантів, так і в опануванні сучасного теоретико-прикладного інструментарію аналізу та регулювання соціального захисту мігрантів, формування повноцінних й здорових соціально-культурних відносин. 2013![]() У монографії висвітлено сучасні теоретичні та методологічні основи дослідження актуальних проблем і перспектив розвитку соціально-демографічного потенціалу Карпатського регіону. Розкрито демографічні підсумки його ретроспективного розвитку. Досліджено чинники та репродуктивні можливості відтворення населення Карпат, вказано на основні детермінанти стабілізації соціально-демографічної ситуації в умовах кризовості економіки краю. Проаналізовано валеологічні виклики сучасності у розвитку соціально-демографічного потенціалу регіону Карпат. З’ясовано роль міграції в стабілізації його відтворення. Розкрито освітні механізми збереження соціально-демографічного потенціалу регіону. Запропоновано методологічні підходи до моделювання його розвитку. Обґрунтовано концепцію соціально-демографічної політики Карпатського регіону України на період до 2030 року, інституційне забезпечення та сучасні форми й інструменти її реалізації. 2012![]() У монографії висвітлено теоретико-методологічні засади формування та реалізації кадрової політики у сфері охорони здоров’я як складової комплексної системи управління людськими ресурсами в регіоні. Проаналізовано стан здоров’я населення Львівської області на основі демографічних, медико-санітарних показників та індикаторів рівня і якості медичноїдопомоги. У цьому контексті розроблено модель впливу галузевого кадрового потенціалу на стан суспільного здоров’я у регіоні. З метою удосконалення процесу формування та реалізації регіональної кадрової політики у системі охорони здоров’я запропоновано дієві організаційні та фінансово-економічні механізми збереження та зміцнення кадрового потенціалу галузі на принципах децентралізації управління людськими ресурсами і надання більш широкої автономії регіональним суб’єктам. 2011![]() У монографії висвітлено теоретичні, методологічні та прикладні основи дослідження регіональної міграційної політики. З позиції системного підходу розкрито суть міграційних процесів, вказано на роль міждисциплінарного дискурсу у розвитку понятійно- термінологічного апарату, конкретизовано місце міграції в системі регіональної економіки і політики. Обґрунтована роль міграції у гармонізації соціально-економічного розвитку територіальних суспільних утворень в умовах наростання поліетнічності їх середовища. Вивчено вплив міграції на збереження історико-культурного, курортно- рекреаційного потенціалу регіону. Розкрито глобалізаційні аспекти міграційних процесів і їх зв’язок з питаннями інноваційного розвитку регіональних ринків. Проведено апробацію авторської методики економічної та соціальної оцінки ефективності міжрегіональних міграційних потоків. Визначено регіональні особливості зонування міграційної активності населення регіонів України й формування територіальних міграційних систем. Обґрунтовано ідею формування моделі регіональної міграційної політики — важливого інструменту балансування економічної та соціальної ефективності міграцій, забезпечення конкурентоспроможності інноваційно налаштованих регіональних економік й росту добробуту населення. Наукові видання2022![]() Науково-аналітична доповідь присвячена питанням ідентифікації та оцінювання викликів та загроз соціально-економічного розвитку регіонів України в умовах російсько-української війни, зокрема масштабного вторгнення Росії 24 лютого 2022 року. У виданні висвітлено деструктивні чинники трансформації моделі просторового розвитку України у воєнний час: значні втрати людського потенціалу, масштабний перерозподіл трудових ресурсів всередині країни та структурно-функціональні зміни регіональних ринків праці; припинення діяльності малого та середнього бізнесу та закриття великих підприємств в зоні бойових дій, посилення структурних дисбалансів економічного розвитку регіонів, пов?язаних з релокацією бізнесу; скорочення обсягів ключових експортних позицій, що спричинено зупинкою низки стратегічних для вітчизняного експорту підприємств та кардинальним порушенням логістики, передусім морської; актуалізація загроз продовольчій та енергетичній безпеці країни; зниження економічної активності в країні та радикальне посилення фіскального та бюджетного дефіциту; падіння (або втрата) доходів працівників бюджетної сфери та значне зниження купівельної спроможності і втрата засобів існування домогосподарств. Означені проблеми істотно ускладнюють життєдіяльність, виживання та розвиток усіх регіонів та територіальних громад, як у тилу, так і в зоні бойових дій чи на прифронтовій території, а їх вирішення прямо вплине на напрямки трансформації моделі просторового розвитку України у воєнний та повоєнний період.
|