Розглянуто особливості формування об’єднаних територіальних громад в Україні згідно з принципом економічної ефективності. Проаналізовано вплив чисельності населення та площі об’єднаної територіальної громади на її фінансове становище та можливість виконувати покладені на неї функції. Доведено, що формування спроможних територіальних громад на добровільній основі не можна охарактеризувати як найбільш вдале, тому при об’єднанні громад потрібно дотримуватися чітко визначених принципів і критеріїв, не допускаючи надто великих відхилень у параметрах їх демографічного й просторового потенціалу, що спричинює значну фінансово-бюджетну диференціацію громад й ускладнює процеси бюджетного регулювання й вирівнювання. Встановлено основні тенденції управлінсько-адміністративного апарату різних за розміром об’єднаних громад. Визначено, що рівень видатків на одного учня в об’єднаних територіальних громадах обернено пропорційний величині громади, відтак у малих громадах значно більші видатки на учнів, ніж у великих. Встановлено, що зі збільшенням чисельності жителів громади зростають її економічний потенціал, фінансова незалежність, а також можливості надання якісних послуг населенню, попри те, зі збільшенням громад управління та послуги стають більш віддаленими від жителів, знижуються можливості у членів громад впливати на прийняття рішень щодо їх розвитку, також у громадах з чисельністю населення понад 15 тис. осіб не прослідковується ефект приросту рівня фінансової незалежності, а витрати в освітній сфері починають зростати. Запропоновано матрицю визначення оптимальних параметрів, згідно з якими мають формуватися об’єднані територіальні громади. Визначено, що громади з чисельністю мешканців 10-15 тис. осіб, у яких не перевищуватимуться параметри допустимої транспортної доступності до адміністративного центру, можна вважати близькими до оптимальних при формуванні ОТГ. Зазначено основні кроки, які держава має здійснити для ефективної реалізації реформи бюджетної децентралізації. Доведено, що формування об’єднаних територіальних громад з визначеними у статті оптимальними параметрами сприятиме ефективному її розвитку та наданню якісних публічних послуг населенню громади. 

спроможні територіальні громади, реформа адміністративно-територіального устрою, фінансова незалежність, видатки місцевих бюджетів, економічна спроможність 

Розглянуто питання фінансового забезпечення розвитку територіальних громад крізь призму реалізації адміністративно-територіальної реформи. Визначено основні перешкоди для досягнення ефективності фінансового забезпечення розвитку територіальних громад. Досліджено структуру доходів місцевих бюджетів Львівської області за 2001-2013 рр. Визначено засадничі положення концепції забезпечення фінансової спроможності територіальних громад. Розглянуто запропоновані урядом України кроки щодо зміни податкової системи та міжбюджетних відносин, спрямованих на децентралізацію державних фінансів. Обґрунтовано необхідність досягнення фінансової спроможності територіальних громад, що забезпечить перенесення основної ваги управлінського процесу на місцевий рівень. Запропоновано нарощення обсягів небюджетних фінансових ресурсів, що впливатимуть на підвищення інвестиційної активності територіальної громади. Визначено першочергові завдання парламенту, що створять підґрунтя до більш якісного і обґрунтованого планування розвитку територій. 

фінансове забезпечення розвитку територіальних громад, адміністративно-територіальна реформа, міжбюджетні трансферти, децентралізація, місцеві фінанси 

Досліджуються можливості удосконалення механізму фінансового забезпечення розвитку територіальних громад українських сіл. Обґрунтовано доцільність поширення практики використання такої форми фінансового забезпечення розвитку сільських територіальних громад як самооподаткування, як одного з альтернативних джерел фінансування разових цільових заходів соціально-побутового характеру. Розроблено алгоритм практичної реалізації самооподаткування на рівні територіальної громади, який дозволить створити підґрунтя для активної участі мешканців у розвитку сільських населених пунктів. Наголошено на необхідності поступового розширення джерел та нарощенні обсягів небюджетних фінансових ресурсів, що впливають на підвищення інвестиційної активності територіальної громади на сільських територіях. Запропоновано основні аспекти формування транскордонного співробітництва із сільськими соціально-просторовими утвореннями. 

сільські територіальні громади, механізм фінансового забезпечення розвитку сільських територіальних громад, самооподаткування, імпакт-фактори розвитку сільської громади, політика розвитку сільських районів