Розраховано темпи приросту товарного експорту в регіонах України за 2012-2017 роки. Проведено аналіз структури товарного експорту в розрізі основних товарних груп. Побудовано структуру експорту товарів за регіонами. Виявлено тенденції погіршення товарної структури вітчизняного експорту за критерієм рівня технологічності продукції. Запропоновано низку заходів, спрямованих на усунення потенційних загроз для національної економіки в умовах погіршення світової кон’юнктури на сировинних ринках шляхом диверсифікації товарної і географічної структур українського експорту.
товарний експорт, темпи приросту, структура, товарна група, продукція промисловості, продукція сільського господарства
В статті визначено аспекти концептуально-методологічного характеру і прикладних розробок по визначенні особливостей надійності розвитку споживчої кооперації України. Удосконалено методологічний підхід до визначення особливостей надійності розвитку окремих суб’єктів споживчої кооперації та відбито їх місце в розвитку національної економіки. Визначено перелік критеріїв надійності розвитку споживчої кооперації України. Сформовано перелік соціально-економічних індикаторів, використовуваний при визначенні особливостей надійного розвитку споживчої кооперації України. Систематизовано базові орієнтири надійності розвитку споживчої кооперації України. Побудовано блок-схему структури споживчої кооперації України за регіонами при умові надійності її розвитку.
надійність розвитку, споживча кооперація, критерії надійності розвитку, індикатори надійності розвитку, базові орієнтири надійності розвитку, економічна надійність розвитку, соціальна надійність розвитку
Актуальною проблемою є розробка державної програми управління розвитку туристичної галузі, а також регіональних комплексно-цільових програм та створення ефективної державної туристичної політики. Державна політика управління туризмом потребує науково обґрунтованого підходу на основі комплексного аналізу, за умов використання практичного досвіду в плануванні та прогнозуванні розвитку готельно-ресторанного господарства як в цілому в країні, так і окремих її регіонів. Успішне функціонування готельно-ресторанного господарства потребує нових шляхів вирішення питання ефективної його діяльності шляхом удосконалення управління ними. Здійснено наявних теоретичних та практичних методів управління готельно-ресторанним господарством як складової індустрії туризму, а також методології і методів формування та розвитку туристичного бізнесу в умовах мінливого зовнішнього середовища.
У статті здійснено аналіз тенденцій розвитку ринку м’яса та м’ясопродуктів в Україні, а також основних тенденцій зовнішньоекономічної діяльності вітчизняних експортоорієнтованих аграрних підприємств з метою визначення можливостей збуту ними м’ясної продукції як на внутрішньому так і на зовнішньому ринках, а також організаційних аспектів їх підготовки до інтеграції у європейські ринки. Проаналізовано динаміку експорту м’ясної продукції по роках та країнах на основі офіційних статистичних даних. Основну увагу зосереджено на інтересах європейського ринку та адаптаційних механізмах вітчизняного м’ясного птахівництва до вимог європейського економічного простору.
ринок м’яса, тваринництво, м’ясна продукція, євроінтеграція
Здійснено оцінку вагомості хімічної галузі в промисловості України, зокрема досліджено динаміку частки хімічної галузі в обсязі реалізованої промислової продукції, а також її питому вагу в імпорті та експорті, проведено порівняльну оцінку індексів виробництва хімічних речових та хімічної продукції з індексами виробництва в промисловості. Визначено чинники, що сприяють розвитку хімічної промисловості. Проаналізовано основні тенденції розвитку галузі та проведено порівняльний аналіз із загальними тенденціями в промисловості. Проведено структурний аналіз хімічної промисловості України. Виявлено особливості хімічної промисловості, а також стримуючі чинники розвитку галузі. Визначено сильні та слабкі сторони, притаманні хімічній галузі загалом та пов’язані з особливостями макросередовища в Україні. Ґрунтуючись на результатах проведеного дослідження, окреслено можливості та перспективи розвитку хімічної галузі.
хімічна промисловість, індекс цін виробників хімічної продукції, індекси цін виробників промислової продукції
Розглянуто проблематику вдосконалення політики соціально-економічного розвитку гірських територій в Україні. Зазначено важливість підвищення їх економічної конкурентоспроможності та створення нових робочих місць для запобігання депопуляції гір. Наведено дані про диференціацію розташування гірських населених пунктів України за висотами над рівнем моря. Запропоновано механізми зовнішньої підтримки економічного розвитку та стимулювання інвестиційної діяльності щодо гірських територій.
гірські території, гірська політика, підтримка економічного розвитку, стимулювання інвестиційної діяльності
З’ясовано зміст і завдання реалізації моніторингу стратегій регіонального та місцевого рівнів. Проаналізовано законодавчі акти в частині узаконення системи моніторингу. Досліджено наявні моделі та алгоритм моніторингу виконання стратегічних планів. Визначено відмінності моніторингу від стандартної статистичної технології. Встановлено, що основною метою моніторингу стратегій є збір, вивчення і підготовка інформації для прийняття і аналізу економічних рішень на різних рівнях управління. Обґрунтовано пропозиції щодо вдосконалення процесу реалізації моніторингу регіональних і місцевих стратегій.
децентралізація, інформаційна база, моніторинг, оцінювання, регіональні і місцеві стратегії
У дослідженні здійснено аналіз економіки областей Карпатського регіону з метою сегментування видів діяльності за частками та темпами цілеформуючих показників. Встановлено, що місце Карпатського регіону та його областей в економіці України займає за показниками ВРП невелику частку – всього близько 10%, що ще більше посилює необхідність обґрунтовано визначених пріоритетів регіональної економіки, особливо пов’язаних з цілеформуючими критеріями. Виявлено види діяльності, які займають провідні позиції за багатокритеріальним сегментуванням у внутрішньообласному розрізі. Здійснена наскрізна інтерпретація по Карпатському регіону на основі чого виявлено види діяльності, що переважають по частках в усіх областях – машинобудування, хімічне виробництво, постачання енергетичних ресурсів і торгівельна діяльність.
пріоритети, спеціалізація, сегментування економічної діяльності, області Карпатського регіону
В статті досліджено особливості процесів регулювання та стимулювання первинних ринків житла в регіонах України. Наведено визначення регіональних ринків житла та конкурентної політики в сфері регулювання первинних ринків житлової нерухомості. Проаналізовано основні показники функціонування первинних ринків житла в регіонах України в контексті проблемно-орієнтованого підходу та визначення шляхів використання інструментів конкурентної політики з метою підвищення ефективності функціонування первинних ринків житлової нерухомості в регіонах, в першу чергу за рахунок зменшення їх монополізації на основі запровадження сумлінної та регульованої конкуренції.
конкурентна політика, житло, житловий фонд, первинний ринок житла, стимулювання, фактор, ринок, регіон, Україна
У статті проаналізовано зміни у спеціалізації будівництва регіонів України у 2012-2017 роках і обсягах будівельної продукції. Зміни у спеціалізації будівельного сектора економіки регіонів досліджено за допомогою аналізу структури будівельної продукції регіонів та регіональної структури будівництва України. Тенденції розвитку будівельного сектора економіки регіонів України досліджено за допомогою аналізу індексів будівельної продукції загалом і у розрізі основних видів будівельної продукції. Аналіз індексів будівельної продукції показав стрімке зростання будівництва в Україні загалом та переважній більшості її регіонів у 2016 і 2017 роках. У результаті проведено дослідження зроблено висновок, що виклики 2012-2015 років спричинили негативний вплив на функціонування будівельного сектора регіонів України. Однак, покращення макроекономічного і інвестиційного клімату в країні, а також ефективна реалізація регіональних програм розвитку у 2016-2017 роках сприяли стрімкому зростанню будівництва у більшості областей і підвищенню його диверсифікованості за спеціалізацією і за регіональною структурою.
будівництво, індекс будівельної продукції, будівлі, інженерні споруди, структура
У статті досліджено сучасний стан запровадження інновацій на промислових підприємствах у регіонах України. Проаналізовано тенденції розвитку промислових інновацій. Встановлено, що для регіонів України характерно переважне впровадження промислових інновацій нових для підприємств, оскільки такі проекти потребують меншого фінансування. В результаті дослідження виділено основні причини низького розвитку промислових інновацій у регіонах (висока затратність наукових розробок, нестача професійних кадрів, доступність кредитування, інформаційна необізнаність тощо) і виявлено, що більшість з них ґрунтуються на відсутності фінансування. Запропоновано шляхи стимулювання фінансування промислових інновацій у регіонах, зокрема: збільшити самофінансування інноваційних проектів за допомогою створення фондів розвитку; стимулювати залучення іноземних інвестицій в промислові інновації на макро- та мікрорівнях; розвивати інформаційне забезпечення щодо впровадження інновацій у промисловості регіонів.
інновації у промисловості, інноваційна продукція промислових підприємств, частка промислових інновацій, джерела фінансування інновацій, самофінансування промислових інновацій
Розвиток сільських територій та аграрного сектору економіки
Стаття присвячена розгляду загального стану сільського господарства в Україні, перспектив та можливостей розвитку даної галузі, а також загроз та ризиків, що перешкоджають її ефективному функціонуванню. Проаналізовано такі показники галузі, як обсяги виробництва, реалізації, середніх цін. Розглянуто основні фактори, що стримують розвиток сільського господарства в Україні. Висвітлено питання щодо урядової підтримки досліджуваного сектору, його державного фінансування та системи оподатковування. Важливу увагу приділено актуальним питанням земельних відносин, а саме мораторію. Оцінено вплив інтеграції України в ЄС та визначено об’єктивні переваги та недоліки даного процесу. Виявлено тенденції та проблеми щодо розвитку сільського господарства та запропоновано шляхи вирішення останніх.
економіка, сільське господарство, агросектор, експорт, сільськогосподарська продукція, мораторій, урядова підтримка
Наведено основні документи в Україні, які впливають на операційний цикл програмування. Показано взаємозв'язок політики, програм, проектів ЄС та України. Представлено основні елементи та структура Стратегічного документу, який має бути затверджений країною. Зазначено ключові елементи, що зазначені в Національній Індикативній програмі. В українсько-польському транскордонному регіоні показано приклад дотримання вимог та норм ЄС у процесі програмування з розробки Стратегій розвитку Підкарпатського воєводства 2020 та розвитку Люблінського воєводства 2014-2020.
програмування, Стратегічний документ країни, Національна індикативна програма, ЄС, транскордонний регіон
У статті проаналізовано структуру земельного фонду Пустомитівського району Львівської області за категоріями його використання та цільовим призначенням. Використано матеріали форми 6-зем та фондові матеріали відділу земельних ресурсів Пустомитівського району Львівської області. Виявлено основні геоекологічні проблеми стану, порушення у використанні земельних ресурсів району, а також запропоновано заходи по їхньому ефективному використанні. Використовуючи методику, запропоновану В. В. Медведєвим, розраховано коефіцієнт екологічної стійкості, дестабілізаційний фактор та сумарну екологічну ситуацію земельних ресурсів. На основі цих розрахунків проведена оцінка сумарної екологічної ситуації земельних ресурсів територій по адміністративних утвореннях в межах Пустомитівського району Львівської області.
Розроблено методологічні підходи до оптимізації економічних механізмів надрокористування та екологізації гірничодобувного виробництва, що є науковою новизною дослідження. Розроблено авторську модель модернізованого економічного механізму надрокористування на основі його стратегічних пріоритетів. Визначено, що стратегічними пріоритетами модернізації економічного механізму надрокористування повинні стати: вартісна оцінка мінерально-сировинних ресурсів; оцінка, вилучення та справедливий розподіл гірничої ренти між власником надр – Українським народом та надрокористувачем. Розроблено авторську методологію визначення розміру рентних платежів за користування надрами для видобування корисних копалин. Встановлено необхідність врахування ризиків у ставці дисконту при здійсненні аналізу економічної доцільності (ефективності) інвестиційних проектів у сфері надрокористування, який здійснюється методом дисконтування грошових потоків. Розроблено модель оптимізованого економічного механізму екологізації гірничодобувного виробництва. Встановлено, що стратегічними пріоритетами такого механізму повинні бути: оцінка, вилучення та розподіл екологічної ренти. У статті обговорюється необхідність впровадження стимулюючих інструментів економічного природоохоронного механізму, в т. ч. екологічного рентного платежу (нововведення автора), податкових пільг, акцизів, пільгових кредитів й ін., які б стимулювали надрокористувачів до здійснення екологізації виробництв.
стимулюючий економічний механізм, сфера надрокористування, екологізація гірничодобувного виробництва, диференціальна гірнича рента, екологічна рента, збитки від забруднення природи
Розглянуто передумови формування багатоцільового моніторингу індикаторів наслідків вимушеної міграції в умовах мілітарних загроз розвитку України. Висвітлено особливості реалізації такого моніторингу на прикладі соціологічного обстеження проблем інтеграції внутрішньо переміщених осіб через вибрані критерії мінімізації ризикогенності: забезпечення зайнятості, гідних побутових умов, соціальної захищеності, соціокультурної облаштованості, нейтралізацію соціальної напруженості, стабілізацію соціально-психологічного стану. Виявлено специфічні риси поведінки внутрішніх мігрантів, різний міграційний досвід, ставлення до світоглядних та базових соціогуманістичних референтів, відмінності соціокультурних орієнтацій, полярність поглядів на майбутнє, найбільш гострі соціально-захисні потреби. Діагностовані індикатори дають право стверджувати про особливості налаштування моніторингу в заданих дослідницьких фокусах. Результати обстеження можуть послужити аналітичним матеріалом для обґрунтування рекомендацій при розробці соціальних програм підтримки внутрішньо переміщених осіб на регіональному рівні.
моніторинг, наслідки вимушеної міграції, ризикогенність, міграційні ризики, внутрішньо переміщені особи, соціальна захищеність мігрантів
У статті проаналізовано нормативно-правове забезпечення соціального захисту мобільних громадян України за кордоном. Акцентовано увагу на принципі добровільності при соціальному захисті мігрантів, виходячи з положень Закону України «Про зовнішню трудову міграцію». Виявлено проблеми і виклики зростаючих трудоміграційних процесів для вітчизняної системи соціального захисту населення. Розкрито особливості пенсійного забезпечення громадян України, які працюють або мали досвід працевлаштування за кордоном. Представлено законодавчі і практичні протиріччя пенсійного забезпечення українських трудових мігрантів. Обґрунтовано пріоритети вдосконалення пенсійного забезпечення мобільних громадян України з особливою значущістю укладання та практичної реалізації угод про взаємне працевлаштування, соціальний захист і пенсійне забезпечення.
соціальний захист, пенсійне забезпечення, мобільні громадяни, трудова міграція, добровільність, пенсійний вік, страховий стаж, міжнародні угоди
У статті проаналізовано основні тенденції розвитку та бюджетного забезпечення сфери дошкільної освіти в містах обласного значення Львівської області. Виокремлено ключові проблеми розвитку сфери дошкільної освіти в досліджуваних містах, зокрема, низька охоплюваність дітей ДНЗ; нестача ДНЗ та місць у них для навчання і виховання дітей; перевантаженість груп; відсутність конкуренції у сфері державної та комунальної дошкільної освіти. За допомогою економіко-математичного моделювання та коефіцієнтів чутливості вказано на безпосередній зв’язок між основними показниками розвитку досліджуваної сфери та обсягами і ефективністю бюджетного фінансування сфери дошкільної освіти. Названо пріоритетні шляхи підвищення ефективності бюджетного фінансування сфери дошкільної освіти з метою забезпечення зростання якості освітніх послуг.
місто обласного значення, місцевий бюджет, бюджет міста обласного значення, видатки бюджету, дошкільна освіта, фінансування дошкільної освіти, бюджетне забезпечення дошкільної освіти
У статті проаналізовані сучасні тенденції формування доходів місцевих бюджетів і вплив на їх формування міжбюджетних трансфертів у контексті децентралізації бюджетної системи. Jкреслено основні напрями зміцнення фінансової незалежності органів місцевого самоврядування. Встановлено, що в сучасних умовах функціонування органів місцевої влади, коли їх ефективна діяльність є запорукою успішного розвитку економічної системи всієї країни, основними напрямками зміцнення фінансової незалежності органів місцевого самоврядування мають стати: створення бюджетної системи та міжбюджетних взаємовідносин, що відповідатимуть принципам оптимального забезпечення розвитку органів місцевого самоврядування; розмежування повноважень центральних й місцевих органів влади у сфері надання адміністративних і соціальних послуг з метою недопущення дублювання функцій та завдань цих органів на різних рівнях; розширення власної дохідної бази місцевих бюджетів й тим самим зростання фінансової автономії територій з одночасним підвищенням відповідальності за прийняті на місцях рішення.
фінансова незалежність, децентралізація, доходи місцевих бюджетів, міжбюджетні трансферти, місцеве самоврядування
У статті розкрито сутність інвестицій та інвестиційної діяльності, визначено сучасний стан інвестиційної діяльності в Україні, розглянуто конкретні проблеми інвестиційної діяльності в Україні та запропоновані шляхи її активізації. Визначено, що пріоритетним при співпраці з подібними організаціями є розроблення дієвого механізму для залучення міжнародних портфельних інвестицій через випуск цінних паперів та визначення об’єктів для продажу іноземним інвесторам, оскільки не зажди є в наявності фінансові ресурси для погашення боргу. Встановлено, що внаслідок дестабілізаційних процесів на макроекономічному рівні, в контексті нашої держави потрібно виробити та реалізувати низку комплексних заходів для подолання кризової ситуації.
інвестиції, інвестиційна діяльність, економічна нестабільність, політична нестабільність, активізація
У статті запропоновано науково-методичні положення стосовно формування матриці інноваційного потенціалу та мотивації щодо реагування на конкурентну ситуацію, яка дає змогу суб’єктам господарювання здійснити вибір стратегії їхнього розвитку. Ця матриця формується на основі обчислення інтегрального показника інноваційного потенціалу суб’єктів господарювання та інтегрального індексу мотивації щодо реагування на конкурентну ситуацію. Матриця складається із чотирьох сегментів і відображає активну, активно-пасивну, пасивно-активну та пасивну стратегії розвитку господарюючого суб’єкта у ході ведення інноваційної діяльності. Подано методику розрахунку інтегрального показника інноваційного потенціалу для суб’єктів господарювання та методику обчислення інтегрального індексу мотивації щодо реагування на конкурентну ситуацію. Представлено рекомендації суб’єктам господарювання щодо їхньої поведінки у разі обрання відповідної стратегії розвитку.
матриця, стратегія розвитку, інтегральний показник, інноваційний потенціал, конкурентна ситуація, мотивація, інноваційна діяльність
Світове господарство та зовнішньоекономічні відносини
Обґрунтовано існування суперечностей при виборі країнами форм зовнішньоекономічної політики, зважаючи на те, що митний простір є відкритою системою та існує вплив глобального середовища, а основні орієнтири країн спрямовані на досягнення сталого (збалансованого) розвитку. Сформульовано гіпотезу про існування впливу митного простору на складові збалансованого розвитку. Аргументовано нестабільність митного простору та сформовано множини митного простору та сталого розвитку. Встановлено структуру зв’язків та залежності між змінними обох множин за допомогою інструментарію канонічного кореляційного аналізу. В процесі оцінки визначено відсоток індикаторів стану глобального митного простору, що детермінують варіації індикаторів збалансованого розвитку; розраховано канонічні корені, канонічні ваги індикаторів глобального митного простору та сталого (збалансованого) розвитку; розраховані загальна частка дисперсії і загальна втрата. Проаналізовано структурні коефіцієнти в обох множинах та визначено їх факторну структуру. З’ясовано які змінні в кожній множині впливають на зважену суму (канонічну змінну). Отримано рівняння нових канонічних змінних та побудовано діаграму розсіювання канонічних змінних, що дозволило виявити групи країн за схожими показниками.
глобалізація, глобальне середовище, митний простір, мито, сталий (збалансований) розвиток
У статті досліджуються основні проблемні аспекти трансформації теоретичних засад інструментів та механізмів управління в умовах розвитку нової економіки. Розглянуто світові тенденції та проблеми сучасного етапу формування нової економіки в контексті європейських цивілізаційно-інтеграційних процесів. Проаналізовано досвід розвинутих країн та виокремлено основні інструменти в процесі формування нової економіки. Виділено основні стратегічні технологічні тренди, які впливають на структурні трансформаційні процеси у світовій економіці та забезпечують формування високого потенціалу конкурентоспроможності країни за недостатнього розвитку інфраструктури ІКТ. Розкрито концентрацію основних підходів до розуміння сутності цифрової стратегії, яка концентрується на створенні правильних умов для ефективного використання ІКТ з метою поглиблення соціальної інтеграції в умовах нової економіки. Розраховано індекс нової економіки для країн Європейського Союзу. Доведено, що для вирішення проблем подолання «цифрової нерівності» необхідно широке поширення спеціальних програм навчання, розроблених для людей, які ніколи раніше не працювали з комп’ютером, в Україні можна віднести пенсіонерів, працівників соціальних служб, частково державних і муніципальних службовців, жителів віддалених районів, вихованців дитячих будинків, безробітних, зокрема у країнах, що розвиваються, але бажаючих увійти у світове інформаційне співтовариство.
У статті зосереджено увагу на розгляді теорій добробуту, як теоретичного підґрунтя для визначення сутності сучасного споживчого ринку. Це зумовлено тим, що у наукових дослідженнях останніх десятиліть проблема історизму економіки, зокрема ринку, розглядається у контексті співвідношення індустріальної та постіндустріальної епох, але враховуючи те, що ринок (як і капіталізм) — це родова ознака передусім індустріальної цивілізації, доведено що жодна з наявних суспільних теорій не придатна для пояснення нових постцивілізаційних відносин, які утверджуються, адже наука про постіндустріальне суспільство лише зароджується. споживання і добробут – два тісно пов’язані між собою соціально-економічні явища, а розвиток споживчого ринку є найважливішим чинником добробуту як індивідууму так і суспільства. У свою чергу, теорії добробуту стосуються вивчення методів організації господарської діяльності, спрямованих на максимізацію багатства, яке виступає необхідною умовою розвитку як окремої соціально-економічної системи так і суспільства в цілому. Отже, метою даної статті є дослідження теорій добробуту та визначення їх внеску у формування сутності сучасного споживчого ринку.
добробут, споживання, споживчий ринок, теорії, постматеріальні потреби
УКР 
ENG
